Сьогодні — свято Маковія, або Перший спас
Цього дня святили у церквах воду, квіти і мак, а дівки-чарівниці — ще й мак-видюк, що в народному знахарстві використовувався як засіб чародійства: цим снодійним маком обсипали довкруж оселю — і "всі наврочення та хитрощі відьми пропадуть безслідно".
Звичайний же, городній, мак з квітами клали за образами й зберігали до весни.. Тоді мак розсівали на городі, а сухі квіти на Благовіщення дівчата вплітапи до своїх кіс, «щоб голова не боліла, і волосся було пишним та не випадало.
В народі свято Маковія ще величають Першим Спасом, або ж Спасом на воді. Хворі на пропасницю купалися в річці, бо цього дня вода вважалася цілющою.
На Маковія — проводи літа. Вже пора ламати соти, качати мед, бо пізніше бджоли, по відцвітанню медоносів, не встигнуть заластися кормом на зиму. Востаннє купали тварин. Працювати в полі не годилося, а ось розвішувати цибулю у вінках в оселі, щоб повітря очищалося, було за звичай. Вінки з цибупі, часнику чіпляли на шиї коровам, коням, щоб не хворіли.
* * *А вже 19-го серпня за новим стилем – давнє народне свято – Другий Спас або Яблучний Спас. В церковному календарі це свято отримало назву Преображення Господнього. В цей день святять груші, яблука, мед і обжинкові вінки або жмут колосся жита й пшениці.
Раніше до Другого Спаса правовірні селяни не їли садовини, бо це вважалося гріхом. Після церкви, родина, звичайно, врочисто сідала за стіл: їли яблука з медом і запивали виноградним або яблуневим вином – «щоб садовина родила».
Триває двотижневий піст – «спасівка», який почминається на Маковія.
Перед яблучним спасом селяни косили траву-отаву, завершували викопувати цибулю та часник, бо 17 серпня - Явдоха-сіногнійка, яка нагадувала, що залишені в грунті цибуля та часник можуть вимокнути. Треба було зібрати й малину, бо вона втрачає смак.
І якщо «з Першого Спасу — холодні роси», то з Другого Спасу в середній смузі України вже можуть починатися приморозки, а тому й кажуть: «Прийшов Спас, держи рукавиці про запас!» Якщо на Спаса сухий день, то це – передвістя сухої осені, мокрий - мокрої, а ясний - суворої зими.
На Спаса поминали померлих родичів. Це давня українська народна традиція – відголосок прадавнього культу предків. За народною міфологією, це третій виступ мерців на світ у весняно-літньому сезоні: вони з’являються на Страсний Четвер, на Зелені Свята і на Спаса.
В народі свято Маковія ще величають Першим Спасом, або ж Спасом на воді. Хворі на пропасницю купалися в річці, бо цього дня вода вважалася цілющою.
На Маковія — проводи літа. Вже пора ламати соти, качати мед, бо пізніше бджоли, по відцвітанню медоносів, не встигнуть заластися кормом на зиму. Востаннє купали тварин. Працювати в полі не годилося, а ось розвішувати цибулю у вінках в оселі, щоб повітря очищалося, було за звичай. Вінки з цибупі, часнику чіпляли на шиї коровам, коням, щоб не хворіли.
* * *А вже 19-го серпня за новим стилем – давнє народне свято – Другий Спас або Яблучний Спас. В церковному календарі це свято отримало назву Преображення Господнього. В цей день святять груші, яблука, мед і обжинкові вінки або жмут колосся жита й пшениці.
Раніше до Другого Спаса правовірні селяни не їли садовини, бо це вважалося гріхом. Після церкви, родина, звичайно, врочисто сідала за стіл: їли яблука з медом і запивали виноградним або яблуневим вином – «щоб садовина родила».
Триває двотижневий піст – «спасівка», який почминається на Маковія.
Перед яблучним спасом селяни косили траву-отаву, завершували викопувати цибулю та часник, бо 17 серпня - Явдоха-сіногнійка, яка нагадувала, що залишені в грунті цибуля та часник можуть вимокнути. Треба було зібрати й малину, бо вона втрачає смак.
І якщо «з Першого Спасу — холодні роси», то з Другого Спасу в середній смузі України вже можуть починатися приморозки, а тому й кажуть: «Прийшов Спас, держи рукавиці про запас!» Якщо на Спаса сухий день, то це – передвістя сухої осені, мокрий - мокрої, а ясний - суворої зими.
На Спаса поминали померлих родичів. Це давня українська народна традиція – відголосок прадавнього культу предків. За народною міфологією, це третій виступ мерців на світ у весняно-літньому сезоні: вони з’являються на Страсний Четвер, на Зелені Свята і на Спаса.
Закарпаття online
Коментарі -
