Після жнив комбайнерів везуть відпочивати на Закарпаття

— Добре було, побачили багато, — розповідає Сайненко. — Поверталися з екскурсії ввечері, поварша подає страви. Ще побалакаємо трохи й по воду підемо до джерела. Нажаримо потім шашликів, поїмо, посидимо. Горілки багато не пили, культурно відпочивали.
Господарство ”Юхимівське” преміює працівників уже вдруге. Перший раз на те ж місце їздили сім років тому.
— Усі зернові зібрали, а буряк ще рано. То треба їхати, поки погода хороша, — пояснює 26-річний директор Олександр Кічмаренко. — На такій спеці в жнива пеклися. Це ж наші люди, вони у нас роблять. Потрібно, щоб і відпочивали гарно.
Комбайнери, трактористи, працівники зернотоку та бухгалтери жили поблизу села Поляна Свалявського району. За 7 тис. грн придбали нові намети на 4–6 місць. Табір розбили неподалік джерела лікувальної води ”Поляна Квасова”.
— Хоч і солонувата була, та пили всі. Додому понабирали навіть сусідам, — каже головний бухгалтер 45-річна Марія Соколюк. — Два мішки з півторалітровими пляшками загрузили в автобус.
— Нам на фермі закололи двох кабанчиків. М’ясо переробили. Везли копчені ковбаси. Рулети, сальцесони в каструльках залили смальцем, щоб не зіпсувалися, — пояснює кухар, 34-річна Марія Соєцька. — Взяли чимало картоплі, дві бочки горілки по 40 літрів кожна.
Проїзд та харчування обійшлися господарству в 20 тис. грн. Кожному видали по 50 грн на пиво. Щодня виїздили на екскурсії з гідом. Побували на гірському озері Синевир, у Мукачівському замку, в рибному господарстві, на солоних озерах у селі Солотвино.
Такі поїздки — рідкість, говорить начальник управління агропромислового розвитку Вінницької облдержадміністрації Анатолій Павліченко. Відпочивати їздять переважно начальники:
— Щоб майже всі робітники — то я такого не знаю. Он ще у господарстві ”Радівське” Калинівського району працівників відправляють групами до санаторію Хмільника. Але то зимою.