На Закарпаття малярію заносять комари і нелегали
У більшості людей таке важке і небезпечне захворювання, як малярія, асоціюється із далекими спекотними країнами, джунглями та непролазними вологими тропічними лісами. Але ще до 1960-х років ця проблема була і в нас, на Закарпатті, а кількість виявлених хворих на таку небезпечну недугу сягала сотень, а то і тисяч випадків щороку.
Завідуюча ларазитологічним відділенням Закарпатської обласної СЕС Галина Сітник розповідає, що у нашому краї саме в ці роки малярія перетворилася на епідемію. Для боротьби із нею тоді було організовано З малярійні станції — обласну в Ужгороді та, 2 окружні — в Мукачеві та Берегові. Ситуацію вдалося стабілізувати, однак в останні роки з`явилася реальна загроза повторного укорінення малярії на території нашої області.
Цьому сприяють масові міграційні процеси як серед місцевих мешканців, які відвідують країни, де «процвітає» малярія, так і потоки нелегальних мігрантів, що в переважній більшості є вихідцями із маляріогенних територій Азії та Африки. До речі, саме вони і несуть реальну загрозу, бо є потенційними джерелами розповсюдження малярії на Закарпатті.
Лікарка розповідає, що за своїми клімато-географічними умовами наша область належить до території з високою можливістю поширення малярії, а рясні опади, велика кількість теплих днів та безліч занедбаних водойм створюють сприятливі умови для розвитку комарів-переносників не лише малярії, а й дирофіляріозу та інших небезпечних захворювань. Комар, який напився крові хворої людини, стає загрозою для багатьох інших, каже співрозмовниця.
Майже щороку в області реєструються випадки завізної малярії як серед місцевих жителів, які побували на маляріогенних територіях, так і серед приїжджих з африканських країн та країн Океанії. Але найбільше турбує той факт, що до ендемічних з малярії країн належать Азербайджан, Туркменистан, Таджикістан, Узбекистан, Вірменія, окремі регіони Киргизстану та Грузії, а також Росія, зокрема, її південні регіони та Підмосков`я, куди закарпатці масово виїжджають на заробітки.
Цікаво, що у минулому році в області було зареєстровано випадок завізної тропічної малярії у жителя міста Рівне, який у сімейних справах перебував у Рахові. Хворий за кілька днів до цього повернувся із Судану (Східна Африка), а перші симптоми захворювання розпочалися після прибуття в Україну — слабкість, озноб, підвищення температури тіла, втрата апетиту, розлади шлунково-кишкового тракту.
У розмові із ним виявилося, що під час перебування у Судані він відмовився від прийняття хіміопрофілактичних препаратів, мотивуючи це шкодою для свого здоров`я. У даному випадку, завдяки професіоналізму лікарів, своєчасній діагностиці та адекватному лікуванню, життя цієї людини вдалося врятувати, але дуже часто тропічна малярія закінчується смертю хворого, і щороку в Україні декілька людей стають її жертвами.
Як же нам вберегтися від малярії і що потрібно знати тим, хто планує поїздки в країни, де малярія реєструється серед місцевого населення?
Галина Сітник радить, що насамперед слід звернутися до дільничного лікаря або в кабінет інфекційних захворювань за місцем проживання, стати на облік та отримати кваліфіковану консультацію лікаря щодо профілактичних заходів. Лікар вам призначить протималярійні препарати для профілактики, яку потрібно розпочати іще до поїздки в осередок малярії та продовжити там під час перебування. А після повернення із малярійної місцевості — ще протягом 4-х тижнів, оскільки за відсутності хіміопрофілактики в цей період існує найбільша вірогідність виникнення особливо небезпечної злоякісної форми тропічної малярії.
Іноді захворювання на малярію може виникнути в більш пізні терміни, навіть якщо застосовувались протималярійні препарати. Тому при будь-якому нездужанні, що супроводжується підвищенням температури, потрібно звернутися до лікаря і обов`язково вказати на факт перебування у малярійній місцевості, навіть якщо раніше ви не хворіли на малярію і попередні результати досліджень крові були негативними.
Закарпатцям потрібно ретельно захищатися від укусів комарів, які можуть переносити не лише малярію, але і дирофіляріоз та інші небезпечні захворювання. Слід прикривати відкриті частини тіла або змазувати їх спеціальними засобами, що відлякують комах, так званими репелентами. Це може бути «Гардекс-крем-гель» або «Гардекс-аеро-золь» для дорослих та «Гардекс дитячий крем-гель» для дітей від 3-х років, засіб «Киш» для захисту дорослих та дітей від 5 років, «Пікнік-антикомар» та інші розчини, лосьйони, креми, які дозволені для використання.
Цьому сприяють масові міграційні процеси як серед місцевих мешканців, які відвідують країни, де «процвітає» малярія, так і потоки нелегальних мігрантів, що в переважній більшості є вихідцями із маляріогенних територій Азії та Африки. До речі, саме вони і несуть реальну загрозу, бо є потенційними джерелами розповсюдження малярії на Закарпатті.
Лікарка розповідає, що за своїми клімато-географічними умовами наша область належить до території з високою можливістю поширення малярії, а рясні опади, велика кількість теплих днів та безліч занедбаних водойм створюють сприятливі умови для розвитку комарів-переносників не лише малярії, а й дирофіляріозу та інших небезпечних захворювань. Комар, який напився крові хворої людини, стає загрозою для багатьох інших, каже співрозмовниця.
Майже щороку в області реєструються випадки завізної малярії як серед місцевих жителів, які побували на маляріогенних територіях, так і серед приїжджих з африканських країн та країн Океанії. Але найбільше турбує той факт, що до ендемічних з малярії країн належать Азербайджан, Туркменистан, Таджикістан, Узбекистан, Вірменія, окремі регіони Киргизстану та Грузії, а також Росія, зокрема, її південні регіони та Підмосков`я, куди закарпатці масово виїжджають на заробітки.
Цікаво, що у минулому році в області було зареєстровано випадок завізної тропічної малярії у жителя міста Рівне, який у сімейних справах перебував у Рахові. Хворий за кілька днів до цього повернувся із Судану (Східна Африка), а перші симптоми захворювання розпочалися після прибуття в Україну — слабкість, озноб, підвищення температури тіла, втрата апетиту, розлади шлунково-кишкового тракту.
У розмові із ним виявилося, що під час перебування у Судані він відмовився від прийняття хіміопрофілактичних препаратів, мотивуючи це шкодою для свого здоров`я. У даному випадку, завдяки професіоналізму лікарів, своєчасній діагностиці та адекватному лікуванню, життя цієї людини вдалося врятувати, але дуже часто тропічна малярія закінчується смертю хворого, і щороку в Україні декілька людей стають її жертвами.
Як же нам вберегтися від малярії і що потрібно знати тим, хто планує поїздки в країни, де малярія реєструється серед місцевого населення?
Галина Сітник радить, що насамперед слід звернутися до дільничного лікаря або в кабінет інфекційних захворювань за місцем проживання, стати на облік та отримати кваліфіковану консультацію лікаря щодо профілактичних заходів. Лікар вам призначить протималярійні препарати для профілактики, яку потрібно розпочати іще до поїздки в осередок малярії та продовжити там під час перебування. А після повернення із малярійної місцевості — ще протягом 4-х тижнів, оскільки за відсутності хіміопрофілактики в цей період існує найбільша вірогідність виникнення особливо небезпечної злоякісної форми тропічної малярії.
Іноді захворювання на малярію може виникнути в більш пізні терміни, навіть якщо застосовувались протималярійні препарати. Тому при будь-якому нездужанні, що супроводжується підвищенням температури, потрібно звернутися до лікаря і обов`язково вказати на факт перебування у малярійній місцевості, навіть якщо раніше ви не хворіли на малярію і попередні результати досліджень крові були негативними.
Закарпатцям потрібно ретельно захищатися від укусів комарів, які можуть переносити не лише малярію, але і дирофіляріоз та інші небезпечні захворювання. Слід прикривати відкриті частини тіла або змазувати їх спеціальними засобами, що відлякують комах, так званими репелентами. Це може бути «Гардекс-крем-гель» або «Гардекс-аеро-золь» для дорослих та «Гардекс дитячий крем-гель» для дітей від 3-х років, засіб «Киш» для захисту дорослих та дітей від 5 років, «Пікнік-антикомар» та інші розчини, лосьйони, креми, які дозволені для використання.
"Новини Закарпаття" - Закарпаття online
Коментарі -
