Житель Тячівщини зводить будинок з скляних пляшок

Справжні роги, для завершення композиції, придбав у знайомих. Робота з деревом хоч й виявилась клопіткою, втім привабила хлопця. З роками вирізьбив з десяток таких голів, однак перший сувенір й понині прикрашає кімнату Володимира. Каже, що перші свої витвори нікому не дарує і не продає, бо вони безцінні, пише Л.Білак для Tyachiv.com.ua.

Нині Володимиру 32 роки. Впродовж 17 років чоловік створив чимало різноманітних сувенірів, рамок, підставок, декоративних елементів та меблів, як-то: столи з стільцями, люстри, вішалки та надвірні гойдалки. Фантазував й над мініатюрними хатинками, вітряками та замками. Найменша архітектурна споруда, яку вирізьбив, має 20 сантиметрів висоти, (Мукачівський замок «Паланок»), а найбільша – 2,5 метри – це дитяча ігрова хатинка, зроблена з круглих брусків. Володимир зізнається, найскладніше й найдовше створював саме міні-будівлі, адже вони складаються з дрібних деталей, вирізьблювати які трудніше.

Важливим є й те, з якого матеріалу створює виріб. Найлегше піддаються ножу бруски з м’яких порід дерева. Так, перші сувеніри були створені з липи, згодом Володимир використовував у роботі яблуню, бук, вербу та граб. Нині чоловік найбільше працює з корінням дерев, створюючи з них чудернацькі обличчя дідів-гуцулів та декоративні вазони. Сам же матеріал знаходить під час прогулянок у гущах лісу.

– Шукаю придатну сировину для виробу у теплу пору року. У хащі бачу корінь й уявляю, що з нього може вийти, – розповідає чоловік. – А буває, принесу додому кілька пнів і вже у майстерні фантазую, що різьбитиму.

Після цього й починається процес створення виробу. З допомогою різноманітних ножів удосконалює й дає друге «життя» пню. Однак це лише перший крок до виготовлення сувеніра. Наступними етапами є фарбування, обпалювання деревини свічкою, шліфування та лакування, а вже наприкінці – виріб воскує. Створення витвору займає від одного дня до кількох тижнів, все залежить від складності роботи та розміру сувеніра чи деталі інтер’єру.

Кожен витвір Володимир вирізьблює з любов’ю, вкладаючи у нього часточку душі. А тому й дарує їх тільки тим, кого шанує й поважає. Немало витворів краснянського різьбяра є й за кордоном – у Чехії та Німеччині, де проживають його друзі та знайомі. Зараз чоловік найбільше часу приділяє будівництву бані з круглого бруска для власних потреб.

Любов до природи підштовхнула різьбяра й до ще однієї справи - Володимир вирішив звести хату зі скляних пляшок. Визрів задум рік тому, й з тих пір чоловік працює над його реалізацією. Будівля має 3 поверхи. На будівництво знадобилось більше 60 тисяч пляшок й було використано більше 25 тонн цементу. Володимир зізнається, що за витрачені кошти міг збудувати вже дві подібні хати з цегли, однак запевняє, що такого типу споруда є теплозберігаюча, і його власник зможе економити у зимовий період на опаленні приміщення. Разом з тим, звести хату з пляшок – для майстра стало принципом:

– Мене обурює те, що наші річки та прибережжя засмічені непотребом. Люди не вміють раціонально користуватися побутвідходами. Тож, використавши у будівництві скляні пляшки, я хотів показати приклад односельцям і знайомим, що такий «непотріб» може стати будівельним матеріалом.

А, збираючи пляшки, які власники кафе-барів планували викинути, Володимир зумів внести свою лепту у боротьбу за екологічно чистий край й уберегти навколишнє середовище від забруднення.

У планах Володимира Грицана ще чимало різноманітних задумів щодо створення статуеток та сувенірів з природних матеріалів, реалізувати які має намір ближчим часом.