Міфи про Закарпаття і Мукачево (Частина VIII)

Міф ХII

У 1644 р. і 1685 р., коли ворожі війська плюндрували Ужгород, важкі випробування випали і на долю Єзуїтської колегії.

- У 1644 році Ужгородський замок пробували здобути війська трансільванського князя Доьрдя І Ракоці. У 1685 році новим правителем комітату Унг став полковник граф Міклош Берчені. Восени того ж року армія повстанців Імре Текелі була розгромлена, в Ужгород знову вступили австрійські війська.

Дотримуючись думки автора міфу, ворожими військами в Угорщині другої половини XVII ст. треба вважати повстанців, керованих трансільвансько-угорськими князями – «куруців». Тоді «своїми» в Ужгороді були солдати австрійських правителів, «лабанці», чи не так?

Міф ХIII

Ракоці задумали вивести зі складу Угорщини та Австрії не тільки Семигороддя, а й цілу Словаччину, мало того, – приєднати до неї Північну Лемківщину і коронуватися у Кракові як правителі усієї Західної Русі. В цьому їх підтримав Богдан Хмельницький, і хоча у 1657 р. цей план реалізувати не вдалося, він мав своє несподіване продовження у Зборові.

Під приводом весілля Фердинанда І Ракоці у Зборові мали з’їхатися магнати переважно руського походження і проголосити маніфест про вихід Словаччини зі складу Австрійської імперії. Але про це дізналася влада.

- 1 травня 1576 року елекційним королем Польщі був обраний у Кракові трансільванський князь Іштван Баторі (Стефан Баторій), який правив там до своєї смерті 12 грудня 1586 р. Весь час він спілкувався зі своїми підлеглими латиною. За 10 років королювання Іштван Баторі польської так і не навчився. Софія Баторі прагнула свого чоловіка, Дьордя ІІ Ракоці, посадити на польський трон і тим самим повторити досягнення її діда, але цього їй не вдалося здійснити.

Міф XIV

Повстання Ференца ІІ Ракоці почалося в українських Бережанах, де зачитано маніфест князя про детронізацію Габсбургів, і саме бережанські хлопи становили не тільки його охорону, а й кістяк повстанської армії, та й саму армію на 70 % набрано з русинів Словаччини, Угорщини та Закарпаття. Мета повстання Ракоці: виділити зі складу Угорщини та імперії Габсбургів у самостійну державу саме територію Угорської Русі. Західні та південні землі тогочасної Угорщини повстанців абсолютно не цікавили, і підтримки там вони ніколи не мали.

- Повстання розпочалося 21 травня 1703 року, коли кріпосний Томаш Есе, що торгував сіллю, та дрібні дворяни Альберт Кіш із с. Баркасова, Мігай Пап із Мукачева, Дьордь Біге із с. Бене та інші звернулися до Ференца, який тоді ховався від імператора Леопольда І на території Польщі в Бережанах (замок Сенявських). «Маніфест до угорського народу» був написаний Ференцем ІІ Ракоці 7 червня 1703 р. у таборі на території Мукачівської домінії. Свої грамоти князь писав, як правило, угорською мовою, бо українською «русини» та інші повстанці не вміли читати.

Князь Ференц ІІ Ракоці