У Берегові вирішили запитати у 40 угорських організацій, що їх бентежить?

На порядку денному було кілька питань, які пропонувалося обговорити. Зокрема було запропоновано утворити редакційну раду при комунальній газеті "Берегово", до якої увійшли 7 представників різних організацій та партій, а саме: заступник міського голови Людмила Токар, в.о. редактора газети Тетяна Сойма, депутати міськради Світлана Чирибан (ЄЦ), Шамуель Горкаї (ТУКЗ-КМКС) та Тиберій Сайков (ДПУУ-УМДС), активіст ГО "БерегМайдан" Дмитро Кобринський, Василь Вовкунович (ВО "Свобода").

Говорили і про можливості міської ради у допомозі біженцям-переселенцям з Криму. До Берегова приїхало наразі дві сім’ї, які потребують притулку. Їх прихистили мешканці міста. За словами Василя Мегіца, начальника управління соцзахисту населення, при міській раді створено спеціальний з питань розміщення сімей, які прибувають з Автономної Республіки Крим та міста Севастополя. Однак вже стикнулися з першими проблемами. Перша - це відсутність вільного житла, яке б перебувало на балансі міської ради. Друга - прописка біженців. Адже інакше жінки не матимуть змогу отримувати допомоги при народженні дитини, інші соціальні виплати. Ці питання потребують термінового вирішення. Хоча наразі саме із житлом проблеми нема -
підприємці навіть погодилися за власні кошти орендувати квартири у мешканців міста. Все, звісно, залежатиме ще й від кількості переселенців у майбітньому.

Було також ініційовано обговорення заяви 40 угорських організацій Закарпаття до в.о. президента і прем’єр-міністра. В ній, нагадаємо, громадські, культурні та релігійні організації просять забезпечити національно-культурну автономію угорської нацменшини, визнати закарпатських угорців корінним народом, визнати в Україні інститут подвійного громадянства та забезпечити державну підтримку національних меншин. Угорці також звертають увагу влади на появу озброєних радикальних елементів, які нібито розпалюють міжнаціональні конфлікти, чим викликають страх у населення.

На думку деяких учасників підписання Меморандуму порозуміння, подібні заяви навпаки розхитують ситуацію не лише в місті, а й в області. Складається враження, що угорців на Закарпатті переслідують "озброєні радикали", всіляко утискають і не визнають за окрему націю. Цим дуже виміло користується і російська пропаганда - одразу у кількох статтях у пресі згадується ця заява угорських організацій в контексті того, що угорці Закарпаття нібито потребують "негайної допомоги". Приблизно такої самої, як російськомовні вже отримали у Криму...

Отже, учасники "круглого столу" вирішили звернутися з листом до підписантів заяви та запросити їх представників на наступне зібрання.