Сатанинські забави на Рахівщині

Самі вони тепер сидять в ізоляторі за умисне вбивство. У жертви злочину — 18-річного Владислава — чогось схожого на сторінці немає, єдине, що привертає до себе увагу, — вміщений угорі статус: "У тебя своя дорога, у меня своя. Но кто из нас первым встретит Бога? Думаю, что я". Ці слова з пісні гурту "Анимия" виявилися для юнака пророчими.

У правоохоронців поки що немає даних про те, що в Рахові діяла якась серйозна сатанинська секта. На місці злочину не виявлено окультних знаків, тому вбивство Владислава навряд чи можна вважати ритуальним жертвоприношенням. А проте заарештовані стверджують, що позбавили приятеля життя за наказом сатани…

Владислав пропав 29 жовтня пополудні — додому не прийшов, а на телефонні дзвінки не відповідав. Наступного дня мама хлопця звернулася по допомогу в міліцію й розповіла, що напередодні вранці син попросив 500 грн і пішов на автостанцію зустріти двох приятелів, котрі пообіцяли привезти з Києва комп'ютер. Хлопці обіцяного не привезли, проте гроші взяли, тому Владислав повернувся додому ні з чим. А потім знову кудись пішов і безслідно зник.

Міліція насамперед опитала приятелів Владислава, з котрими він зустрічався на вокзалі, — 19-річного Михайла та 20-річного Олега. Ті запевнили, що після ранкової зустрічі Владислава більше не бачили. На пошуки зниклого задіяли працівників відділу з надзвичайних ситуацій та кінологів зі службовими собаками. Певні сподівання, що хлопець може знайтися сам, у правоохоронців та рідних ще залишалися. Однак коли минула друга доба, а він так і не повернувся, міліція взялася за справу ретельніше. Оперативники вийшли на ще одного юнака — Ігоря, який не фігурував у списку тих, хто контактував із Владиславом останнього дня. Він врешті-решт і розповів, що зниклого хлопця вбили Олег із Михайлом. Тіло Владислава з численними ножовими пораненнями виявили в закинутій будівлі біля сміттєзвалища, після чого обидва вбивці зізналися у злочині.

Спочатку міліція припускала, що юнака позбавили життя через злощасні 500 грн. Однак версія грошей виглядала непереконливо, — їй суперечив спосіб скоєння злочину. Експерти виявили на тілі хлопця 18 ножових поранень, із яких шість — у ділянку серця. Було очевидно, що Владислава вбивали по-звірячому, таке навряд чи роблять за кількасот гривень. Врешті-решт затримані зізналися, що вбити приятеля їм наказав хазяїн — сатана.

Ось якою зі слів затриманих постає передісторія злочину. Олег захопився сатанізмом ще з тринадцятирічного віку — почав носити на шиї два перевернутих хрестики і, як стверджує, чув голос сатани, з яким регулярно спілкувався. Десь через рік він втягнув у своє "хобі" й Михайла, який одного разу поцікавився, що означають перевернуті хрестики. Дав допитливому хлопчині один із хрестиків, і той дома теж почув голос, що відрекомендувався сатаною й попросив дозволу стати його хазяїном. Михайло погодився і почав регулярно спілкуватися з "хазяїном" на різноманітні теми. Десь через півроку, коли молодшому з хлопців було 14 років, "хазяїн" наказав "підлеглим" когось убити, щоб довести свою відданість. Підлітки вирішили замучити до смерті кішку, при цьому Олег усе зняв на відео, яке показав у школі. Відеоролик швидко набув популярності серед школярів, особливо запопадливо його поширював Владислав, який сидів із Михайлом за однією партою. Завдяки цьому про захоплення двох приятелів сатанізмом дізналися в усій школі. У хлопців через це виникли проблеми, вони на кілька днів навіть утекли з Рахова. І затаїли на Владислава образу за поширення відео. Хлопці кажуть, що ще тоді питали хазяїна, як помститися кривднику, однак той відповів: "Ви ще замалі. Підростете — скажу".

Незважаючи на давній інцидент, останніми роками Олег і Михайло підтримували з Владиславом нормальні стосунки — обидва числяться на його сторінці "ВКонтакте" серед найкращих друзів. Однак минулого місяця давня кривда знову нагадала про себе. Точніше, як стверджують хлопці, про неї нагадав "хазяїн". Михайло останнім часом жив у Києві — став учнем Вищого професійного училища ім.М.П.Драгоманова, а Олег наприкінці жовтня приїхав до нього погостювати. Під час однієї з прогулянок столицею (що не обійшлася без вживання алкоголю) старший із приятелів почув голос "хазяїна", який наказав їм убити Владислава. Щоб виконати наказ, приятелі автобусом приїхали до Рахова. За дорогу заплатили вже по приїзді — грішми, позиченими в самого Владислава (той, щоб узяти з дому 500 грн, і придумав історію з комп'ютером). Після короткої зустрічі на автостанції хлопці розійшлися — Владислав повернувся додому, а Олег із Михайлом пішли до знайомого Ігоря. Тепер підозрювані кажуть, що планували вбити й Ігоря, однак передумали — побоялися, що хтось почує (хлопець живе в центрі міста). Згодом до Ігоря прийшов і Владислав, а коли хлопці спитали, чи не має він ножика, повернувся додому й приніс ніж для розбирання туші (свого часу його батько працював у Чехії на м'ясокомбінаті й 17 років тому приніс цього ножа додому). Юнак, нічого не підозрюючи, сам дав злочинцям знаряддя свого вбивства. Пополудні Олег і Михайло виманили Владислава в закинуту будівлю біля звалища й накинулися з ножем. Поранений хлопчина намагався чинити опір, але недовго. Коли він був уже мертвий, на місце злочину прийшов Ігор і все побачив. Убивці наказали йому мовчати й розійшлися. А ніж дорогою викинули в річку, де його згодом із допомогою водолазів знайшла міліція.

За словами Михайла, після вбивства вони з Олегом пішли в ліс, певний час сиділи в урочищі й обидва чули голос "хазяїна": "Ви впоралися з поставленим завданням, але треба позбутися тіла, щоб вас не викрили". Заночували хлопці в бабусі Олега, а о 4-й ранку повернулися до будівлі на звалищі, скинули тіло Владислава в бетонну нішу в підлозі й прикидали камінням із піском. Коли ж убитого взялися шукати рідні та міліція, спокійно відповідали: "Нічого не знаємо".

Проти хлопців відкрито кримінальне провадження за умисне вбивство, скоєне за попередньою змовою групою осіб (ч.2 ст.115 Кримінального кодексу). Стаття передбачає від 10 до 15 років позбавлення волі або довічне ув'язнення. Зараз із заарештованими проводять слідчі дії, вони проходять ряд експертиз. У міліції є дані, що Олег із Михайлом планували вбити, окрім Ігоря, ще одну жінку. Крім того, у старшого із заарештованих виявили список із 13 осіб. Не виключено, що вони теж були потенційними жертвами. У справі слід з'ясувати ще багато речей.

Як сказав на брифінгу для журналістів, організованому зразу після розкриття злочину, начальник УМВС у Закарпатській області генерал-майор міліції Василь Варцаба, цього вбивства можна було уникнути, якби батьки і педагоги більше уваги приділяли захопленням своїх дітей.

Рідні Владислава вимагатимуть для вбивць найвищої міри покарання — довічного ув'язнення.

— Якщо їх не посадять довічно, то хай відпустять тепер, — емоційно каже батько вбитого юнака. — Я сам їх різати буду, щоб уся Україна знала, що так не можна робити…

Підозрювані у вбивстві виросли в нормальних сім'ях — ніколи не потрапляли в поле зору міліції, на обліку в психіатричному та наркологічному диспансерах не перебували. Здавалося б, звичайні, середньостатистичні молоді хлопці…

Володимир Мартин, gazeta.dt.ua