Тячівщина готується до приїзду Президента з багатьма проблемами

У роботі наради взяли участь – перший заступник голови райдержадміністрації Василь Каганець, заступники – Василь Буга та Володимир Бодак, керівник апарату Дмитро Онуфрій. Перший заступник голови Василь Каганець наголосив про готовність відповідних служб, які будуть причетними до організації приїзду гаранта. І повідомив приємну новину про можливе розміщення на території району підприємства відомої японської фірми «Яцзакі».

Щодо інших питань соціально-економічного розвитку району, то на жаль, через критичну ситуацію з казначейськими розрахунками, роботи на багатьох об’єктах тимчасово припинені.

«Також на нараді обговорено стан показників соціально-економічного розвитку району. За попередніми прогнозами вони залишаються стабільними», - повідомляють у Тячівській РДА.

Насправді це не зовсім так. За перше півріччя 2013 року Тячівський район зайняв 5 загальне місце серед 18-и адміністративно-територіальних одиниць Закарпатської області.  Проте, незважаючи на це має місце погіршення позицій у рейтинговій оцінці по наступних показниках: рівню оплати за спожиту електроенергію (10-е місце проти 4-го) та природний газ (7-е місце проти 6-го);  темпам зростання обсягу введеного в експлуатацію житла (10-е місце проти 9-го). Також стабільно низьким (16-е місце) є обсяг податкових надходжень до місцевих бюджетів у розрахунку на одиницю населення. Крім цього, із-за відсутності на території району великих промислових підприємств, у показнику «Обсяг реалізованої промислової продукції на одиницю населення», район продовжує займати лише 15 місце. Також, негативна ситуація спостерігається в інвестиційній сфері, що негативно позначається на показнику «Обсяг прямих іноземних інвестицій на одну особу» і, як наслідок, район посідає 18 місце.

Хоча можливості для розвитку регіону є. Адже все залежить від раціонального господарювання. Скажімо, на весні цього року на Тячівщині через прокладення газопроводу було вирубано близько гектара лісу, без вилучення з користування. Державне підприємство «Закарпатагроліс»  при цьому не отримало за вирубування належної компенсації. Збитки від вирубаних дерев і вилученої території склали 919,5 тисяч гривень. Завдяки такому «господарюванню», люди на підприємстві не отримують платні, не розрахувалися й з тими, хто вже звільнився.

Погано на Тячівщині і з дорогами, по яким буде їхати гарант. Ями, глибокі тріщини, вибоїни скрізь і повсюди. Мешканці району, особливо з глибинки обурені, оскільки дістатися місця призначення за таких умовах – надважке завдання. «Моя робота вимагає щоденної їзди по всьому Тячівському району. І найбільших збитків мені завдала їзда по віддаленим селам, де дороги у жахливому стані, але зараз, навіть автошляхи державного значення настільки зруйновані, що їздити по ним майже неможливо» – скаржиться торговий агент Віталій.
Це визнають і самі представники влади. «Парадокс в тому, що фактично кількість виділених коштів зменшена до мінімуму, а якість доріг погіршилась до неможливості, вартість необхідних матеріалів для ремонтів зростає. Так, на 1 кілометр дороги у районі виділено 12 тисяч 700 гривень, в той час середній показник по Україні сягає 52 тисяч гривень», – каже заступник голови Тячівської районної державної адміністрації Володимир Бодак.

Окрім поганих доріг найбільший район Закарпаття може залишитися і без належного перевезення пасажирів автобусами. Зараз близько десяти сіл Тячівщини не мають регулярних автобусних маршрутів. Скажімо на початок року не було перевезення у напрямках «Тячів-Новоселиця», «Тячів-Тарасівка» та інші села.

Ще одна біда Тячівщини про яку громаді слід нагадати Президенту – це будівництво на малих річках Закарпатської області міні-ГЕС. Не зважаючи на думку людей, ігноруючи інтереси місцевих громад, влада вперто лобіює інтереси будівництва  невеликих гідроелектростанцій. Це суттєво загострює і без  того складну ситуацію в гірських селах.

Кілька вже побудованих і введених в експлуатацію електростанцій підтвердили побоювання екологів щодо неоднозначного впливу міні-ГЕС на довкілля. Так, влітку, під час спеки і зменшення кількості опадів, русла річок від водозабору до станцій повністю пересихають. Внаслідок цього порушуються природні екосистеми, зникають цінні породи риб, прирічкова фауна, притаманна регіону рослинність, окремі місця заболочуються, активізуються зсувні процеси.

Так, жителі с. Красна Тячівського району, де ГЕС побудована і введена в експлуатацію, уже зіткнулися з тим, що невтішні прогнози  екологів стали реальністю. Побудова електростанції призвела до загрози підтоплення і знищення близько трьох десятків будинків селян. Інвестор будувати дамбу, яка б захистила селян від підтоплення не хоче, а у бюджеті на це немає грошей.

Комерсанти поводяться як колонізатори, мовляв, після нас – хоч трава не рости, а з місцевими мешканцями поводяться як з нерозумними тубільцями, яких можна задурити обіцянками. 

Подібну гідроелектростанцію планують ввести у дію в Лопухові, що на Тячівщині. У  селі  з цього приводу розгорілися справжні дебати. З огляду на недавні події в Рахівському та Перечинському  районах, де місцеві на собі відчули мінуси запуску електростанцій -  обміління річок, пересихання криниць – жителі Лопухова хочуть, щоб їх думку врахували при будівництві.

Адже зведення ГЕС на річці Брустурянка, яка протікає через  село,  неможливе без заглиблення русла та зведення греблі на  місці будівництва. Людей лякає перспектива підйому русла річки,  яка після повені 1998 року знаходиться на рівні дороги.

Можна лише сподіватися, що ці та інші проблеми Президент почує від мешканців закарпатської Тячівщини. Звісно, якщо їх, тобто простих громадян, до нього підпустять.