Твердження одного з „вождів” нового народу Валерія Падяка про те, що „русинська” мова в Україні — третя після української та російської, викликало, м’яко кажучи, здивування.

Твердження одного з „вождів” нового народу Валерія Падяка про те, що „русинська” мова в Україні — третя після української та російської, викликало, м’яко кажучи, здивування.

За коментарем ми звернулися до відомого мовознавця, доктора філологічних наук, професора Ужгородського Національного університету, автора фундаментального „Словника прізвищ закарпатських українців” Павла Чучки. Нині він, до речі, активно працює над „Словником українських говірок Ужгородщини”.

— Твердження Падяка викликає тільки сміх. Ніякої „русинської” мови на Закарпатті нема. Це голе політиканство, ніяк не пов’язане з наукою. Ще на початку ХХ століття науковцями доведено, що закарпатці є частиною українського народу, а наші діалекти належать до української мови. Це визнали не тільки українські мовознавці, але й австрійські, російські, польські, чеські. Твердити протилежне у ХХІ столітті, коли на цю тему написано сотні дисертацій – це нонсенс.

Я взагалі дивуюся, що у нас на тему мови експертами виступають дитячий лікар, православний піп, і всі, кому не лінь. Чомусь тільки мовознавців серед них нема. Я ж не роблю висновки про лікування дитячих хвороб чи ритуали богослужіння! Хай кожен займається своїм ділом, тоді і буде порядок!

Зрештою, за переписом 2001 року мільйон закарпатців записалися українцями, а своєю рідною мовою визнали УКРАЇНСЬКУ. Тож поважайте закарпатців, якщо так на словах про них дбаєте!

У цій ситуації дивує позиція офіційних інстанцій, які потурають цій невеликій групі людей, які намагаються внести розкол серед українського населення краю, повідомив ЗІА «Простір» Олександр Гаврош з Ужгорода.