Валерій Лунченко: «Ні в кого не виникає сумнівів, що у 68 окрузі повинен перемогти опозиційний кандидат»

Сьогодні, 13 жовтня, Валерію Лунченку виповнюється 30 років. А у понеділок його політична команда проведе позачерговий з’їзд, аби остаточно узгодити кандидатів, насамперед, за мажоритарними округами.

Молодий очільник штабу не приховує, що переговори з цього приводу на рівні області тривають вже не перший тиждень. Останній – вкрай активно.

Крім того, Валерій Лунченко відверто зізнається, що тільки освоюється в політиці, адже в цю сферу лише три роки тому його привів гарний друг Роберт Бровді. З ним він радиться частіше за інших.

Про виборчі перегони та особисте молодий політик розповів у інтерв’ю Мукачево.net.

– Як би Ви прокоментували рішення Володимира Смоланки зняти свою кандидатуру на користь Павла Чучки, адже обидва ці кандидати працюють на опозиційному електоральному полі?

– Мені здається, що ні в кого не виникає сумнівів, що у 68 виборчому окрузі повинен перемогти опозиційний кандидат. Їх четверо. Усі вони поділяють між собою опозиційний електорат: Ростислав Буланов, Павло Чучка, Андрій Сербайло та Володимир Смоланка. Тому тут із самого початку треба було висувати когось одного. Відтак зараз є загроза втратити цей округ. Навіть з огляду на те, що Ужгород завжди відрізнявся, навіть від району, більш опозиційним електоратом.

Крок, на який пішов пан Смоланка, є правильним, але на такий крок повинні піти й інші опозиційні кандидати.

– Крок також підтримати Чучку?

– Нашою політичною силою, Об’єднаною опозицією, було прийнято рішення висунути одного узгодженого кандидата. Це Андрій Сербайло.

Тому всі опозиційні кандидати повинні визначити, у кого з них більший рівень підтримки, більше довіри, і прийняти відповідне рішення.
Але хотів би звернути увагу на результати соціологічного опитування, яке було проведено з 27 вересня до 1 жовтня Центром Разумкова. Згідно з ним, Андрій Сербайло дещо випереджає своїх опозиційних конкурентів в даному окрузі.

Тому, вважаю, найближчим часом повинні відбутися всі зняття та визначення єдиного кандидата, адже, згідно з законодавством, це передбачено за 13 днів до дня голосування. Це стало б унікальним прикладом. Ростислав Буланов вже заявив про готовність зняти свою кандидатуру. Сподіваюся, ми знайдемо порозуміння і залишиться один кандидат від опозиції на 68-ому окрузі.

– Як ви прогнозуєте розв’язку за ці два тижні? Остаточне рішення ухвалюватиметься в столиці?

– Перемовини на рівні Києва вже проводились, і поки що не досягнуто результатів.  В останній тиждень була спроба домовитися про єдиного кандидата по 68-ому округу на рівні області.

– Ви мали зустрічі з представниками інших політичних команд?

– Вони постійно відбуваються. Навіть у телефонному режимі. Роботу в цьому напряму ми ведемо майже щогодинно. Між іншим, не тільки по Ужгороду, а й решті округах.

– Ви оптимістично чи песимістично ставитися до цих перемовин, тобто чи сподіваєтесь, що буде єдиний кандидат від опозиції?

– Звичайно, оптиміст,  але відверто скажу: важко віриться в те, що до кінця тижня ми зуміємо досягнути спільного рішення. Думаю, скоріше до візиту лідера Об’єднаної опозиції Арсенія Яценюка на Закарпаття.

– На коли запланований візит?

– Попередньо це 20 жовтня.

– У певний момент в середовищі опозиції з’явилися чутки, що Андрій Сербайло веде деякі переговори з командою екс-мера Ужгорода, який також балотується…

– Щодо кандидатури Андрія Сербайла  було проведено не одну зустріч з керівництвом Об’єднаної опозиції. Ця кандидатура була обрана з’їздом в непростих дискусіях, адже було відразу кілька претендентів.

– Можете їх перерахувати?

– Андрій Сербайло, Олекандр Солонтай, Віктор Щадей, Павло Чучка.

– І чому саме Андрій Сербайло?

– Таке рішення з’їзду. 

– Гаразд, тоді щодо ситуації в інших округах: де чекаєте позитивного результату 28 жовтня, як керівник штабу?

– Буду відвертим: щонайменше на двох округах наші кандидати мають перемогти. Окрім Ужгородського округу, я твердо переконаний в тому, що кандидат Олександр Кеменяш впевнено здобуде перемогу також на своєму.

– Це прийнятний результат?

– Якщо оцінювати у відсотках, то це 30%.

– Олександр Кеменяш зазначив у інтерв’ю, що Ви не за роками мудрий і толерантний. Хоча, пам’ятаю, у серпні багато говорили, що Ви з ним – абсолютно різні люди.

– Ми різні за віком. Більше того, Олександр Кеменяш вже тричі був депутатом Верховної Ради. Звісно, були певні перестороги в період об’єднання, але коли ми почали працювати разом –“ Фронт Змін” та “Батьківщина” – усе стало на свої місця.

Для мене, як молодого політика, було дуже важливо отримати довіру та підтримку від Олександра Кеменяша. Мою кандидатуру на керівника штабу погодив Центральний апарат головного штабу Об’єднаної опозиції.

Тому жодних проблем, про які писали в ЗМІ, у нас не було.

– Ви радитесь з Олександром Кеменяшем?

– Було б неправильно не радитись з людиною, яка пройшла не одну виборчу кампанію.  Я в політиці з 2009 року. Дуже хорошим досвідом для мене стала президентська кампанія. Але все одно це менший досвід, який має «Батьківщина».

– Кажуть, що це було рішення Роберта Бровді, аби Ви очолили закарпатський «Фронт Змін». Чи має він досі вплив на осередок?

– Так має.  Саме він запропонував мені спробувати себе в політиці. Для мене тоді було два орієнтири: національний лідер – Арсеній Яценюк, місцевий – Роберт Бровді.

Однак хочу наголосити, що процес віддалення Роберта Бровді від політичних перипетій та інтегрування мене в обласний осередок «Фронту Змін»  відбувався дуже демократично.

Він дав можливість мені проявити себе. Я роблю усе, аби виправдати довіру.

– А з ним Ви радитесь у політичних питаннях?

– Ми з Робертом Бровді, в першу чергу, – дуже близькі товариші.  Дружимо сім’ями. Часто бачимось.

– Ваш прогноз: він повернеться в політику?

– Я впевнений у цьому.

– А коли?

– На президентські вибори. Думаю, він буде одним із найбільш активних учасників кампанії. 

– До президентських виборів ще далеко. А ось Вас уже багато людей привітали з депутатством.

– Я не ставив перед собою ціль отримати мандат. Більше того, люблю констатувати факти, тому привітання поки не приймаю. Коли ЦВК оголосить результати, тоді будемо бачити, стану я депутатом або ні.

– Але ж Ви у прохідній частині. Чи Ви так не гадаєте?

– Якщо Об’єднана опозиція не проведе до парламенту бодай 60 депутатів по багатомандатному виборчому округу, то, як на мене, це буде не зовсім хороший результат.

Об’єднана опозиція повинна мати, щонайменше, 150 депутатів у новому парламенті, щоб провладні сили не мали можливості вносити зміни до Конституції України. Тому наша задача-мінімум – 150 мандатів, реальна задача – 226 мандатів.

– Чим будете займатися у Верховній Раді?

– Ще не думав про це ретельно, оскільки зосереджений на виборах.

Це велика відповідальність – представляти Закарпаття. Депутати, які будуть обрані по округу, матимуть більше свободи. Хай там як, але я не зраджу своїх виборців.

– Всі так кажуть, але коли потрапляють у парламент, часто перетворюються на «сіру масу».  Не боїтеся, що у свої 30 років раптом постарієте поглядами, підходами? Це, до речі, відмічали експерти на прикладі Вашого лідера Арсенія Яценюка під час президентської кампанії 2010 року…

– Якщо я потраплю в парламент, то стану не наймолодшим депутатом в історії. Усвідомлюю, що дуже важко знайти себе в таких ситуаціях.
Знаєте, коли я став депутатом обласної ради, то перших півроку не міг зорієнтуватися, адже у бізнесі все чітко, логічно, прогнозовано. Мені допомогли колеги. Тому впевнений, що і у Верховній раді, в разі обрання, знайду себе та буду максимально корисним для виборців та Закарпаття.

– Що буде для Вас більш пріоритетним –  інтерес краю, чи партійна дисципліна?

– На першому місці буде партійна дисципліна. Але я думаю, що це ніколи не суперечитиме інтересам Закарпаття.

– Якщо конкретно: які напрямки Ви плануєте лобіювати на рівні парламенту?

– Ми повинні на державному рівні зосередитися на темі зайнятості, аби наші люди не шукали роботу в сусідніх державах, не розмінювали українські паспорти на підданство інших країн.

Закарпаття – це унікальний край в центрі Європи, тому інвестиції сюди повинні бути в десятки разів більшими, ніж зараз. Якщо для цього треба створити вільну економічну зону в межах області, то на це треба йти. Справа вже за експертами, які мають вивчити це питання.

Далі ми маємо унікальні природні можливості для розвитку туризму. Не випадково наш край порівнюють зі Швейцарією. Моя сім’я має відношення до готельного бізнесу, тому я не на словах знаю брак якісного сервісу та інфраструктури. Тому хай і прикро, але закономірно, що під час Євро-2012 через Закарпаття майже ніхто не їхав.

– До речі, з приводу паспортів. Були чутки, що у Вас є угорський паспорт. Ви це спростували. Як гадаєте, звідки такі плітки?

– Окрім паспорта громадянина України, інших в мене нема. Звідки з’являються ці плітки, може бути лише одне пояснення: я навчався в Угорщині, і мої рідні брат і сестра залишилися жити там, хоча також є громадянами України.

– І наостанок, Ваш «цифровий» прогноз на 28 жовтня та вірогідні зміни в краї після виборів.

– Я впевнений, що ми переможемо на Закарпатті, здобувши не менше 30%. Щодо мажоритарних округів, то ми вже з’ясували – не менше 2 мандатів. Я прогнозую, що партія влади не має шансів перемогти на жодному із закарпатських округів. За списками вона посяде, швидше за все, лише третє місце. Але я не думаю, що в політикумі краю відбудуться різкі зміни, адже це тенденція: партія влади втрачає позиції по всій Західній Україні. Це буде аргументом для місцевих «регіоналів», щоб виправдати свою поразку.