Закарпатська міфологія: Легенда про демона, який живе в солотвинських озерах

Подейкують, що коли тільки почали сіль видобувати у Солотвині, жив там бідний чоловік. День і ніч трудився та сіль рубав, а на хату заробити ніяк не міг. Тоді вирішив він жити прямо в шахті. І дощ на голову не впаде і працюватиме ще більше. Так і зробив.

Ходили в тому краї і розповіді про демона, який живе в солеруднику. Однієї ночі коли чоловік залишився сам та продовжував працювати, вирішив покликати демона, щоб той допоміг йому в нелегкій праці. Кликав, кликав та той не з’являвся.

Тільки попід ранок, коли чоловік стомлений заснув із скелі вийшов демон та пробудив його. Каже – чого кликав ти мене?

Чоловік перелякався до півсмерті та не зміг мовити і слова.

Демон знову запитав те саме. Чоловік сказав – нічого мені не треба від тебе. Залиш мене
На що сердитий демон запитав втретє: Чого кликав ти мене?

Чоловік вирішивши, що й так не має що втрачати сказав – хотів, щоб ти мені допоміг сіль добувати.
Демону сподобалась сміливість чоловіка та й каже він – Допоможу. Лягай спати.

На ранок в копальні була ціла гора солі за яку чоловіку щедро заплатили.

Та мудрий робітник вирішив поділити заробіток з помічником. Прийшов вночі знову в шахту, покликав демона та й поділили гроші порівну. Тільки остання монета на двох не ділилася. Тоді чоловік віддав її демону, подумавши, що й так не заслужив на це багатство, бо ж працював не сам.

Оцінив демон таке рішення та віддав всі гроші бідняку, а той купив гарну хату та ще й по сьогодні в Солотвині живуть його правнуки.