Сенсаційне відкриття: 1,4 мільйона років тому шлях людей до Європи проліг через Закарпаття (ФОТО)

6 березня 2024 року українські науковці та археологи оприлюднили сенсаційне відкриття: їм вдалося практично точно датувати знахідки (а саме кам'яні знаряддя первісних людей) з відомої палеолітичної стоянки у закарпатському селищі Королево. Із результатами дослідження вчені поділилися на шпальтах наукового видання Nature.

Головний висновок: первісні люди цілком ймовірно мігрували до Європи з Кавказу через територію сучасної України. А їхня стоянка, що виявлена на Закарпатті є найдавнішою з відомих (досліджених в Іспанії та Франції).

Дослідники під керівництвом українського археолога з Академії наук Чеської Республіки у Празі Романа Гарби вивчили знайдені артефакти за допомогою двох методів: P-PINI (Particle-pathway inversion of nucleo de inventories) та ізохронного методу датування. Їхній вік приголомшує - знаряддям виявилося понад 1,42 мільйона років!

"Наші висновки підтверджують гіпотезу про те, що Європа була колонізована зі сходу, а наш аналіз показує, що ранні гомініди використовували теплі міжльодовикові періоди, щоб розселитися у вищих широтах і відносно континентальних місцях, таких як Королево, задовго до переходу періоду середнього плейстоцену", - йдеться у публікації.

Раніше дізнатися яким саме шляхом дісталися заходу Європи представники роду Homo, достеменно було невідомо через брак точно датованих слідів людського перебування. Однак на Кавказі (зокрема у грузинському Дманісі) збереглися до наших часів свідчення існування людей ще 1,77 мільйона років тому. Це наводило вчених на думку, що саме звідти на захід відбулося просування людей до Європи.

"Досі не було вагомих доказів міграції зі сходу на захід. Тепер ми їх маємо", - каже Роман Гарба.

Саме Королево на Закарпатті відоме великою кількістю артефактів з тих часів та знаходиться посередині між найдавнішими знахідками, що свідчать про існування людей у Європі та на Кавказі, то науковці вирішили ретельно дослідити й датувати ці знахідки. Отже виявили, що Закарпаття цілком могло бути тим мостом, через який люди потрапили до Європи.

Зокрема на цей факт вказують і подібності між кам'яними знаряддями, знайденими у Королеві та з локацій на Кавказі.

Результати дослідження підтверджують теорію про те, що ці перші «мандрівники» до Європи, ймовірно, були представниками виду Homo erectus (Людини прямоходячої). Цей викопний вид гомінідів розглядають як безпосереднього попередника сучасної людини.

На жаль, людських кісток археологи наразі не знайшли. Однак цілком можливо, подальші розкопки VII-го шару стоянки Королево-I допоможуть виявити як кістки, так і інші знаряддя первісних людей.

Утім чи вдасться це здійснити - під величезним знаком запитання.

Слід зазначити, що "Королевська стоянка" розташована на пагорбі заввишки 120 метрів над річкою Тисою, а саме на північно-східній стороні селища на горі Гострий Верх і Бейвар. У Королеві знаряддя праці первісної людини з каменю (переважно з андезиту — вулканічної породи) — рубила, скребла, гостроконечники, різці, чопери, ножі почали знаходити вже досить давно. Але наукові дослідження почали обити лише у 1970-х роках.

Сам об'єкт має глибину 12 метрів. Тут виявлено 16 культурних шарів зі слідами матеріальної культури кількох епох періоду палеоліту. Число знахідок сягає понад 60 тисяч одиниць.

Зокрема відомо, що стоянку досліджувала експедиція Археологічного музею АН УРСР. Розкопки проходили під керівництвом київського археолога Владислава Гладиліна з 1975 по 1992 роки. У 1990 році тут навіть відбувся міжнародний науковий семінар щодо революційного археологічного відкриття. Утім очевидно, що подальші політичні події в Україні завадили подальшим дослідженням.

Утім існує ще одна значна проблема. Археологічна пам'ятка розташована на території місцевого щебеневого заводу і в сучасний час злочинно практично цілковито знищена власником заводу. Питання про те, що Королевська стоянка мусить бути виведена з землекористування щебеневого кар'єру і нарешті стати нашою національною гордістю регулярно піднімалося на сторінках вітчизняних ЗМІ. Громадськість та науковці неодноразово зверталися з цим проханням до вищого керівництва країни, але все марно.

За умови приведення пам'ятки до належного стану, ця стоянка може стати й перспективним туристичним об'єктом: адже звідси відкривається чудовий краєвид на долину річки Тиси, а незвичайність та важливість археологічних знахідок та близькість до Королівського замку – все це може викликати неабиякий інтерес.

Значення стоянки у Королево виходить далеко за межі України. Адже тепер стало цілком очевидно, що це найдавніша стоянка первісних людей Східної Європи, від якої ведеться відлік початкового заселення Європейського континенту. Остаточно втратити цю пам'ятку було б злочином та блюзнірством

Звісно для її реконструкції потрібні значні кошти, і Україна у нинішній час не може собі цього дозволити. Але у майбутньому для збереження стоянки можуть бути задіяні європейські програми та гранти на збереження культурної та історичної спадщини. А на даний момент слід подбати хоча б про консервацію цього об'єкту.

До речі, у 2019 році в Київському обласному археологічному музеї (с. Трипілля) проходила виставка “45 років археологічній експедиції під керівництвом Владислава Гладиліна у с. Королево Виноградівського району Закарпатської області”. Відкрили її з метою привернути увагу до найдавнішої палеолітичної стоянки як на території України, так і Східної Європи, до пам’ятки не місцевого, а міжнародного значення, яка на сьогодні, на жаль, забута.

На стендах виставки зазначалося, що польовий сезон стоянки у Королево тривав по 4-6 місяців, завдяки чому за роки досліджень було поставлено 16 великих розкопів, понад 50 шурфів (з них 4 на глибину 12 метрів). За роки дослідження в фондах Археологічного музею накопичилася багатотисячна колекція знарядь та десятки тисяч відходів їхнього виробництва.

Слідкуйте за нами у Facebook та Instagram.

Також підписуйтесь на наш Telegram та Youtube.

Дізнайся першим!