БЮТь НОЖЕМ У СЕРЦЕ МАЙДАНУ

12 січня Верховна Рада подолала вето Президента на Закон України “Про Кабінет Міністрів України”. Зроблено це було завдяки голосам фракції БЮТ – в “антикризової” коаліції не вистачило б триста “штиків” на здолання вето глави держави. Цим самим фракція БЮТ фактично відмовилася від опозиції до уряду Віктора Януковича і приєдналася до парламентської більшості, яка його підтримує. У зв’язку з цим свою позицію висловили й закарпатські нашоукраїнці. Юлія Володимирівна, вважають вони, скинула “опозиційну” маску і продемонструвала свої справжні цілі. Її абсолютно не цікавить воля мільйонів виборців, які голосували проти засилля "донецьких" у владі та повернення реваншистських сил. Їй потрібна влада, безмежна і всеохоплююча. Заради неї Тимошенко готова платити будь-яку ціну, навіть голосуванням за антидемократичний закон і повернення авторитаризму, проти якого сотні тисяч громадян України мерзнули на зимовому Майдані 2004 року. Чи потрібен нам такий закон? Звісно, закон про Кабінет міністрів – потрібен. Президент України Віктор Ющенко неодноразово про це наголошував. Прийняття узгодженого, збалансованого документу мало покласти край управлінській кризі та “війні за повноваження”, яка триває в країні вже більше року – з моменту набуття чинності нової редакції Конституції. Однак, прийнятий БЮТом та “антикризовиками” закон перекреслив ці можливості. Закон повністю монополізує владу у руках Прем’єр-міністра. Він нівелює принцип “стримування і противаг”, консервує розбалансованість системи влади, неправомірно обмежує конституційні повноваження Президента України. Адміністрування та “ручний режим” управління, виписані в цьому законі, неминуче посилять корупцію на вищих державних посадах, а регіони країни перетворять в урядові “вотчини”, які керуватимуться кількома високопосадовцями. Він передбачає також втручання Уряду в діяльність місцевих органів влади та органів самоврядування. Президент України і фракція “Наша Україна” внесли велику кількість поправок до Закону “Про Кабінет Міністрів України”, але вони були проігноровані. Нічим іншим, як антиконституційним переворотом та узурпацією влади “антикризовою” коаліцією вкупі з їхнім новим сателітом – Блоком Юлії Тимошенко – подолання президентського вето назвати не можна. 12 січня усі ми стали свідками того, як "антикризова" коаліція трансформувалася в антиконституційний квартет, який виконує лише замовлену музику. Того дня відбувся черговий іспит для усіх демократичних сил України. Після розвалу помаранчевої коаліції Олександром Морозом, цю своєрідну естафету "підхопив" Блок Юлії Тимошенко, приєднавшись до так званої “антикризової” коаліції. Тож нині у парламенті залишилася єдина сила, яка відстоює демократичні ідеали – “Наша Україна”. Кишенькова опозиція Партія регіонів ніколи не приховувала своїх намірів помститися за поразку Віктора Януковича у президентській кампанії 2004 року. 12 січня регіонали отримали можливість ревізувати волю Майдану, практично повністю узурпувавши повноваження Президента. Як же у цій ситуації вчиняє БЮТ, який так голосно на кожному кроці декларує свою опозиційність? Зазначимо: це не перше принципове голосування БЮТ разом із регіоналами та комуністами. До низки таких кроків Тимошенко можна віднести і голосування за відставку помаранчевого Уряду Єханурова, і подолання вето Президента щодо мораторію на продаж землі, і намагання відправити у відставку Юрія Луценка з посади міністра внутрішніх справ. Приклади ці показують системність спільних голосувань БЮТ та “антикризовиків”. Саме завдяки поведінці Тимошенко стала абсолютно реальною загроза створення конституційної більшості у парламенті антиконституційної за духом (в кількості трьохсот депутатів), у форматі якої до “антикризовиків” приєднається БЮТ. І тоді ті антиконституційні норми закону про Кабмін, які монополізують державну владу в руках прем’єра, будуть остаточно узаконені змінами до Конституції України, за які проголосує ця новоутворена більшість. Ми стали свідками розподілу політичних ролей. Сьогодні БЮТ – це лише опозиційний департамент при Кабміні, слухняна опозиція, яка діє абсолютно синхронно з Януковичем. Стосовно непринципових питань регіонали дадуть змогу БЮТ імітувати незалежність та опозиційність. А в інших вигідних для себе питаннях вони виступають солідарно з Януковичем проти Президента України. Справжні плани Тимошенко Згадаймо: Тимошенко неодноразово заявляла про необхідність відміни політреформи, оскільки мріяла посісти посаду глави держави з повноваженнями періоду правління Кучми. Проте, “протягнута” під час Помаранчевої революції політреформа перетворила нашу країну з президентсько-парламентської на парламентсько-президентську республіку, з витікаючим звідси перерозподілом повноважень між усіма гілками влади. Однак, “протягнутий” “антикризовиками” закон про Кабмін запропонував Тимошенко інший варіант – широкі повноваження Прем’єра. БЮТ відразу вхопився за цю альтернативу, оскільки гарантій того, що політреформу буде скасовано, – не існує. Така непослідовність Тимошенко з одного боку – прагнення скасувати політреформу, а з іншого – голосування за закон про Кабмін, – свідчить про непомірні владні амбіції лідерки БЮТ, яка ні перед чим не зупиняється. Основною метою Юлії Тимошенко є отримання максимальних владних повноважень, незалежно від способу їх досягнення. Одним з них є союз із Партією регіонів. Нагадаємо, що кучмізм як явище також починався із ігнорування Конституції України. На жаль, ми спостерігаємо еволюцію БЮТ від політичної сили, що сповідувала демократичні цінності і брала участь у Помаранчевій революції, до авторитарної структури з опозиційно-популістською риторикою. Прес-служба ЗОО НСНУ