Про узурпатора Януковича і роль БЮТ в "цій історії"

Президент-прем’єр-міністр-і-голова Верховної Ради Віктор Янукович привітав Україну з Новим, 2017 роком. «Нас 19 мільйонів, — сказав Віктор Федорович, — і ми неодмінно будемо жити добре, коли остаточно почистимо авгієві стайні помаранчевого путчу». У п’ятницю, після парламентських подій, мене, як і багатьох інших небайдужих громадян, переповнювали емоції. Перед старим Новим роком Антикризова коаліція разом з БЮТ зробили новорічний сюрприз, подолавши вето глави держави на закон про Кабінет Міністрів. І справа не в боротьбі за посади і повноваження, як запевняє нас шановна Юлія Володимирівна, справа в речах принципових, які можуть визначити напрямок розвитку політичної системи країни на багато років вперед. Фактично змінений конституційний лад в державі – без будь-якого попереднього громадського обговорення та широкої політичної дискусії. Взимку 2004 року і навесні 2006 року ми голосували за главу держави і Верховну Раду з одними повноваженнями, а зараз маємо зовсім іншу політичну конструкцію. Порушено фундаментальний демократичний принцип – право змінювати конституційний лад в державі належить виключно Українському народові. А сам спосіб прийняття закону про Кабмін свідчить про антиконституційний механізм зміни системи влади в країні. Мета цієї статті – викласти основні аргументи на користь такої позиції. Поглянувши на основні положення закону про Кабмін, кожен зможе переконатись у їх невідповідності Конституції, а подекуди, навіть, здоровому глузду. Антиконституційний переворот? Що ж відбулося в п’ятницю? Відповідь проста: був змінений конституційний лад держави. Причому це було зроблено не шляхом внесення змін до Конституції України, а через ухвалення Закону про Кабмін, норми якого, за оцінками експертів, мінімум 11 разів протирічять Основному Закону країни. Правомірність прийняття закону про Кабмін та відповідність його положень Конституції неодмінно стануть предметом розгляду Конституційного Суду України. Про це заявили Президент України та представники “Нашої України”. До чого ж призведе введення в дію кабмінівського закону? Зрозуміло, що відбудеться монополізація та узурпація державної влади нині діючим Урядом Януковича та антикризовою коаліцією. Про це можна пересвідчитися, проаналізувавши основні положення згаданого закону. Приклад перший: антиконституційна узурпація повноважень Президента у сфері формування Уряду Пункт 9 статті 106 Конституції України закріплює виключно за Президентом право подання кандидатури Прем’єр-міністра на розгляд Верховної Ради України. Натомість стаття 8 прийнятого закону про Кабмін надає антиконституційні повноваження Верховній Раді та коаліції: “у разі не внесення Президентом України до Верховної Ради України подання про призначення на посаду Прем’єр-міністра України у строк, визначений Конституцією України, подання про призначення на зазначену посаду вносить до Верховної Ради України коаліція депутатських фракцій у Верховній Раді України”. Це положення фактично блокує здіснення Президентом України своїх повноважень щодо розпуску Верховної Ради України за умови неможливості формування нового уряду протягом 60 днів (п.2 ст.90). Подібним чином узурповано право глави держави впливати на діяльність Кабміну через внесення подання на призначення міністрів закордонних справ та оборони. У Президента є також лише 2 тижні, щоб визначитися з їх кандидатурами від часу надходження пропозиції коаліції щодо кандидатури прем’єра. Якщо глава держави цього не зробить, подання на призначення цих посад робить коаліція депутатських фракцій. Конституцією України подібних повноважень Верховній Раді не надано. Приклад другий: блокування конституційних повноважень глави держави на регіональному рівні Стаття 25 закону про Кабмін виводить питання діяльності місцевих державних адміністрацій із сфери компетенції глави держави, натомість створюється урядова вертикаль влади. Відтепер голови адміністрації «відповідальні», «підзвітні та підконтрольні» виключно Кабінету Міністрів України. Це не відповідає духу і букві статті 118 конституції України, що передбачає їх відповідальність перед Президентом України. Відтепер не тільки глава держави, але й уряд може скасовувати акти місцевих адміністрацій. Приклад третій: узурпація повноважень Президента України у сфері керівництва зовнішньою політикою держави Пункт 4 статті 21 закону про Кабмін надає повноваження Уряду забезпечувати зовнішньополітичну діяльність України, розробляти та затверджувати державні програми в цій сфері, погоджувати перебування офіційних закордонних делегацій, до складу яких входять представники Кабміну. Таким чином, фактично Президент позбавлений можливості впливати на хід закордонних візитів прем’єра чи інших членів Уряду через затвердження відповідних директив. Згаданим законом обмежується і вплив на кадрову політику, тобто призначення Міністра закордонних справ, про що вже говорилося вище. Так що доля Бориса Тарасюка Урядом Януковича разом із БЮТ вже вирішена. Приклад четвертий: перебирання на Уряд права законодавчої ініціативи Президента України Кабмін навіть перебирає на себе повноваження Президента України у сфері законотворчої діяльності. Згідно із статтею 28 закону про Кабмін Уряд «здійснює підготовку проектів відповідних законів і актів президента України з питань, що належать до повноважень Президента України». Виходячи з змісту цієї статті глава держави не може самостійно розробляти проекти законів та власне проекти своїх актів (!) Це лише основні положення закону про Кабмін, які суперечать Конституції. Натомість “антикризовики” встигли подбати про соціальний захист урядовців. Закон встановлює окремі умови оплати праці, пенсійного, санаторно-курортного та інших видів забезпечення діяльності членів уряду. Особливо приємно це виглядає на фоні боротьби БЮТ з привілеями та пільгами. Говорять про одне, а самі голосують за цей закон. Бо справедливість є і за неї варто боротися? Підсумовуючи, можна констатувати, що в антиконституційний спосіб прийняті зміни, які затверджують антидемократичні механізми влади в країні, монополію та узурпацію влади Урядом Януковича. Ціна зради для БЮТ Партія регіонів ніколи не приховували своїх намірів помститися за поразку Віктора Януковича у 2004 році. На минулому тижні регіонали отримали можливість ревізувати волевиявлення українського народу 2004 року через узурпацію повноважень Президента України. Однак, суспільству не зовсім зрозуміла роль БЮТ у цій історії. Сьогодні до славнозвісної кризової коаліції долучилася фракція БЮТ, яка декларує свою опозиційність. І це не перше принципове голосування БЮТ разом із регіоналами та комуністами: згадаймо голосування про відставку помаранчевого Уряду Єханурова, подолання вето Президента на продовження мораторію на купівлю-продаж земель сільськогосподарського призначення, намагання відправити у відставку польового командира Майдану Юрія Луценка з посади міністра внутрішніх справ. Приклади далеко не випадкові, приклади які показують системність голосувань БЮТ та антикризовиків. Переконаний, багато хто із нас задає собі питання: яка ціна зради власних ідеологічних принципів та обіцянок своїм виборцям? Тому не можу не задати це питання багатьом своїм колегам із БЮТ, з якими ми разом пройшли Майдан і Помаранчеву революцію, – яка ціна таких дій, фактичної зради тих цінностей, які ми виборювали разом? Хочу лише нагадати, що кучмізм починався із ігнорування Конституції України. Дехто може аргументовано відповісти, мовляв ціна домовленостей з регіоналами – це закони про імперативний мандат та парламентську опозицію. З іншого боку, не хочу вірити злим язикам, які доводять, що такі дії БЮТ, це лише банальна помста її лідерки за непризначення на посаду Секретаря РНБО. На мою думку, зрада власних обіцянок коштує досить дешево в порівнянні із «дерибаном» конституційних повноважень глави держави. Напевне, стратегічно БЮТ розраховує на створення у перспективі двопартійної системи: БЮТ - ПР. І мріє про міністерські крісла. Тоді зрозуміло, під кого голосувався закон про Кабмін. В тактичному плані чи не головною загрозою є створення конституційної більшості у парламенті, де до антикризовиків приєднається БЮТ. І тоді норми закону про Кабмін, які провокують монополізацію державної влади, будуть підкріплені синхронним голосуванням БЮТ та антикризової коаліції за внесення змін до Конституції України. Впевнений, що БЮТ розраховує на свою перемогу, на те, що буде формувати майбутній Уряд. Але за антидемократичних умов Уряд Януковича може прийти надовго, а статус узаконеної опозиції буде мати пожиттєвий характер. Як тут не згадати останню статтю Юлії Володимирівни у “Дзеркалі тижня”. Лише повідомлення, яке вона нафантазувала, може мати дещо інший характер: Україна, 2016 рік. 31 грудня. З повідомлень інформаційного агентства УНІАН Президент-прем’єр-міністр-і-голова Верховної Ради Віктор Янукович привітав Україну з Новим, 2017 роком. «Нас 19 мільйонів, — сказав Віктор Федорович, — і ми неодмінно будемо жити добре, коли остаточно почистимо авгієві стайні помаранчевого путчу». Звернення лідера до народу транслювали обидва центральні донецькі телеканали. Для цього вперше з 2009 року в помешканнях громадян України ввімкнули світло. Лідер узаконеної пожиттєвої опозиції Юлія Тимошенко заявила, що останнє голосування у Верховній Раді разом з Партією регіонів не має системного характеру. "Ніякої фундаментальної, послідовної співпраці у нас не може бути з Партією регіонів і Віктором Януковичем", — сказала Тимошенко на брифінгу. Водночас, Тимошенко припустила можливість і в подальшому одночасне голосування з антикризовою коаліцією за законопроекти, "які потрібні для розв’язання тих чи інших питань". "Якщо потрібно, ми будемо голосувати одночасно за одні і ті ж проекти, але це саме одночасне, а не сумісне стратегічне голосування", — зазначила вона. Ігор Жданов, член Ради партії “Наша Україна”