Нещодавно побачив світ історичний нарис про ще один монастир Закарпаття – Копашнівський.
Книга під назвою «Копашнівський Свято-Іоанно-Богословський монастир» вийшла з під пера викладача Київської духовної академії та семінарії, кандидата богослов’я – ієромонаха Іларіона (Кострець).
Своєю появою книга поповнила кагорту вже виданих історичних нарисів про монаші обителі в Домбоках, Ізі, Углі, Грушеві, Приборжавському, Драгові, Липчі та інших монастирях.
Історичний нарис про жіночий монастир в с. Копашнево вийшов до ювілею, 20-ти річчя відродження обителі з благословення Високопреосвященнішого Марка, архієпископа Хустстького і Виноградівського, постійного члена Священного Синоду УПЦ.
Обсяг нарису складає 76 сторінок, які видрукувані на глянцевому папері у м’якому форматі.
По структурі, праця дотримується класичного змісту в якому є історія заснування обителі її діяльність у радянські часи, період відродження та звичайно сьогодення. Автор надає перевагу хронологічному принципу викладу матеріалу. Нарис розділений на 4 глави. Цікавою є інформація про духівників обителі, її настоятельниць, тощо.
У кінці нарису подано бібліографію праць з даної проблеми, перераховано назви основних архівних справ, монографій, дослідницьких статей та спогадів оформлених автором у письмовому вигляді.
Крім архівних джерел, автор активно використовує наукові дослідницькі праці Ю. Данильця, І. Хланти, архімандрита Василія (Проніна), архімандрита Гавриїла (Кризина), протоієрея Олександра Монича, тощо.
Слід відмітити, що у 2008 році про Копашнівський монастир вже був виданий невеликий нарис у авторстві згаданого вище І. Хланти та С. Мельника. Проте, нарис отця Іларіона є більш доповненим, розширеним та таким, що відповідає нормам і вимогам власне науково-дослідної, церковно-історичної праці.
Передмову до нарису написав науковий співробітник Богословсько-історичного науково-дослідного ценру імені архімандрита Василія (Проніна), протоієрей Олександр Гук.
Загалом праця ієромонаха Іларіона (Кострець) є його першою науковою спробою такого характеру. Вона спонукає церковних істориків заглибитися в дослідження давньої історії нашого краю.
Коментарі