Вчені: Собаки можуть лише прикидатися винуватими

Зазвичай говорять про те, що подібні почуття пов'язані із самосвідомістю, якого тварини позбавлені. Проте ще Чарльз Дарвін звернув увагу на те, що поведінка, пов'язане з почуттям провини, спостерігається у деяких соціалізованих приматів - наприклад, опускання голови, уникнення погляду в очі.

 

З одного боку, це не дивно, адже почуття провини служить зміцненню соціальних відносин і зводить до мінімуму можливість злочинів проти партнерів. Подібні моделі поведінки були пізніше виявлені і в інших соціальних тварин, у тому числі у вовків і домашніх собак.

 

Проблема в тому, що та чи інша поведінка ще не означає дійсного почуття провини у тварини. Ця емоція породжується розумінням того, що ти порушив якесь важливе правило.

 

У випадку з собаками більш логічно припустити, що собаки так поводяться для того, щоб уникнути наганяю.

 

Тим паче що, як сказано вище, подібна поведінка - запорука того, що покарання буде не настільки суворим. Просто тварина встановлює нескладний зв'язок між купкою на килимі і реакцією господаря.

 

Група дослідників з Будапештського університету імені Лоранда Етвеша (Угорщина) на чолі з Джулі Хехт провела експеримент, який повинен був виправити недоліки досвіду, поставленого в 2009 році психологом Барнард-коледжу (США) Олександром Горовицем.

 

Тоді вчені виявили, що собаки, були вони насправді винні чи ні, частіше демонструють поведінку, пов'язану з почуттям провини, після сварки з боку господаря.

 

Найцікавіше, що собаки, які не порушували встановленого людиною правила, але були покарані, виглядали більш винуватими, ніж ті, що й справді згрішили.

 

Перш за все дослідники з'ясували, як поводить себе кожна з 64 собак, що брали участь в експерименті, вітаючи господаря звичайним чином. Потім вчені ввели суворе правило: їжа на столі для людей, а не для собак. Після цього тварини залишалися наодинці з їжею, і фахівці уважно спостерігали, як собака вітає повернувся господаря.

 

Відразу ж підтвердилася підозра щодо того, що собаки поводяться винувато тільки при певних обставинах - в основному після того, як їх насварять. І не було ніякої різниці, з'їла вона в дійсності залишену перед нею їжу або ж чесно дотримувалася встановленого правила.

 

При цьому майже 75% власників змогли правильно визначити, чи завинила собака, що набагато більше випадкового влучення.

 

Однак цілком можливо, що "собачники" спиралися на попередні спостереження. Справа в тому, що собакам показували їжу до встановлення правила - і деякі з них не втрималися і відразу взялися за частування.

 

Можливо, власники виходили з того, наскільки велика ймовірність, що вихованець накинеться на їжу. Після того як дослідники виключили з результатів таких господарів (тих, хто знав, з'їла чи ні собака їжу до встановлення правила), результат виявився прямо протилежним: люди не мали успіху в вгадуванні.

 

Як і багато інших досліджень, присвячених поведінці тварин, цей експеримент приніс неоднозначні результати. Адже собаки і господарі опинялися в не зовсім звичній ситуації.

 

Тому вчені відзначають, що в майбутньому подібні досліди слід проводити в знайомому середовищі, а не в лабораторії. А перед цим треба поспостерігати за соціальними зв'язками, усталеними між господарем і вихованцем.