З Будапешта до Закарпаття – лабіринтами подвійного громадянства

З Будапешта до Закарпаття – лабіринтами подвійного громадянства

Про «зелені паспорти», «подвійне» громадянство та реакцію угорської опозиції на його роздачу закарпатцям.

Все пильнішу увагу українські ЗМІ приділяють темі подвійного громадянства, отриманню українцями пільг, преференцій й іноді просто гіпотетичних перспектив від інших держав, переважно наших сусідів: Польщі, Румунії, Угорщини. Звісно, ця тема хвилює українців, які живуть у своїй більшості практично на межі зубожіння і все палкіше починають вірити у «журавля у небі».

Хвилює вона і владу. Недарма бо Служба безпеки України запрошувала для співбесіди закарпатців, які подали документи, що підтверджують їхнє угорське походження, з метою отримати громадянство Угорської республіки.

Цієї теми торкнулося видання «Кореспондент». У матеріалі, під заголовком «Вірус подвійного громадянства все дужче вражає Закарпаття», йдеться: «На Закарпатті чимало людей мають статус закордонних угорців — так званий «зелений паспорт». Він дозволяє отримувати Шенгенську візу без запрошення».

Зелені паспорти – зелене світло у Шенген?

Слід почати з того, що це твердження дійсне лише за ряду інших умов. І зовсім не означає, що носії «зелених паспортів» є автоматично бажаними гостями для Євросоюзу. Так, «зелений паспорт», який насправді офіційно називається «Посвідчення закордонного угорця» і має свій підвид «Посвідчення члена сім’ї закордонного угорця», таки надає певні пільги його власникам. Наприклад, значну знижку на проїзд територією Угорщини (але лише двічі на рік і у разі, якщо квитки на транспорт купуються на території Угорщини), знижки на квитки для відвідування музеїв, певні пільги при вступі до угорських ВУЗів тощо. Але ні в кому разі він не дає права на будь-які пільги у отриманні Шенгенської візи, як не є і підтвердженням угорського громадянства для його носія.

Так, запрошення з Угорщини справді не потрібне, у разі, якщо у Консульство разом з документами для отримання Шенгенської візит подається лист-запит від офіційно зареєстрованої угорської громадської організації, яка діє в Україні, або ж від угорської партії КМКС. Тобто, по-суті «відрядження» для прохача візи від угорців Закарпаття.

Деталі щодо цих питань намагалися з’ясувати українські журналісти під час свого візиту до Будапешту, де поспілкувалися із представниками уряду Угорщини, працівниками міністерств. І хоча дипломатичний стиль мовлення службовців був, традиційно, достатньо обтічним, журналістам все ж вдалося домогтися конкретики.

Угорські урядовці про права держави

Ось що із цього приводу розповіла заступник Держсекретаря у справах закордонних угорців Міністерства юстиції та адміністрації Угорської республіки Жужанна Рейпаш:

«Наше головне завдання полягає в узгодженні і координації дій з усіма угорськими громадами світу практично у всіх сферах, які пов’язані із напрямком національної політики. Ми тісно із ними співпрацюємо і нещодавно відновили діяльність консультативного органу «Маєрт». Саме він зараз забезпечує таке міжнародне право як «kin-state», яке передбачає право держави на збереження зв’язків. Він регулює зв’язки між легітимними організаціями закордонних угорців та угорським урядом. З боку Угорщини членами форуму «Маєрт» є уряд та політичні партії. Щодо легітимних громадських організацій – то саме вони були уповноважені для видачі перших посвідчень закордонних угорців 2002 року, які ви називаєте «зеленими паспортами». Цим діям дала детальну оцінку Венеціанська комісія і саме на її висновках аналогічні закони були прийняті у Румунії та Польщі».

заступник Держсекретаря у справах закордонних угорців Міністерства юстиції та адміністрації Угорської республіки Жужанна Рейпаш та завідуюча сектором закордонних угорців у Закарпатті Каталін Любка дають коментарі у приміщенні угорського Мін’юсту.

 

Фото: Заступник Держсекретаря у справах закордонних угорців Міністерства юстиції та адміністрації Угорської республіки Жужанна Рейпаш та завідуюча сектором закордонних угорців у Закарпатті Каталін Любка дають коментарі у приміщенні угорського Мін’юсту.

 

Виглядає, що понад 10 років тому Угорщина створила прецедент, який, однак був прийнятий рядом інших країн і широко практикується в Європі. Про це пише авторка Юдіта Товт у своєму дослідженні «Кін-стейт, кін-майноріті та правила добросусідства у розширеній Європі». Та далеко не всі країни-сусіди до кінця розуміють право, підтверджене міжнародним консультативним органом Ради Європи, який вони ж самі і створили – йдеться про згадану Венеціанську комісію.

«Зараз ми здійснили наступний крок, – продовжила пані Рейпаш, – і справді сприяємо угорцям, які живуть за кордоном у національному самовизначенні. Щодо громадянства – то існує лише єдиний вид громадянства Угорщини. Однак, не слід його прив’язувати до будь-яких соціальних преференцій».

Там же ж, в Міністерстві юстиції та адміністрації Угорщини з журналістами поспілкувалася завідуюча сектором закордонних угорців у Закарпатті Каталін Любка. Вона висловила здивування щодо того, наскільки легко в Україні оперують поняттям «подвійне громадянство» разом з цим, не маючи такого поняття ані у Конституції, ані у решті державних документів. Як пояснила пані Любка «подвійне громадянство» є доволі розмитим поняттям навіть у міжнародній практиці. Бо є громадянство і все. І воно означає тільки приналежність його носія до народу, етносу.

Як приклад вона навела хвилю еміграції угорців до Канади, яка сталася у 50-х роках ХХ століття. Згодом, вже у 90-х роках угорці, що мешкали там, почали повертати собі угорське громадянство. Це відбувалося мирно, спокійно через посольства і обійшлося без жодних міжнародних непорозумінь, дорікань чи з’ясувань стосунків, як це, на жаль, зараз відбувається в Україні.

Угорське МЗС уповноважене заявити

Реакцію Угорської республіки на події, які мали місце в Україні нещодавно, а саме виклики до СБУ для співбесід прохачів угорського громадянства, які є жителями Закарпаття, частково озвучив deck-officer Управління країн Східної Європи Міністерства Закордонних справ Угорської республіки Томаш Віціан. За його словами, МЗС Угорщини настільки не сподівався такої, мовити б, дивної і гострої реакції українських спецслужб на звичайну, поширену в світі процедуру визнання країною громадян іншої держави членами своєї етнічної спільноти, що на певний час замовк. Українськими ЗМІ це було розцінено як зволікання і неспроможність захистити угорців, які пройшли через стресову процедуру допитів. Однак це зволікання, за словами пана Віціана, було лишень часом, необхідним для того, щоб віднайти у світовій практиці подібні казуси і зреагувати дипломатично.

Найважливішим, як підкреслив Томаш Віціан, для Угорщини є роз’яснити свою позицію з приводу «відсутності сигналу щодо можливих територіальних претензій». Адже після 1920 року Угорщина втратила 2/3 своєї території, зменшившись від 325 000 кв.км до 93 000 кв. км. А це означає, що велика кількість угорців опинилися на території інших держав. І природнім, за словами угорського чиновника, є прагнення принаймні дізнатися, скільки зараз за межами Угорщини проживає тих, хто має угорське коріння.

Звісно, визнає куратор України від угорського МЗСу, після такої різкої реакції України, списки тих, хто подав документи для отримання свідоцтва про угорське походження (самі угорські чиновники уникають вживати слово «паспорт» у цьому контексті) – засекретили. «Нам нараз заборонено озвучувати ці речі», – сказав він. Водночас, мати і озвучити точну цифру дуже важко, оскільки пакети документів надходять із різних країн, головно із Румунії та Словаччини і цей процес відбувається постійно. Але одна цифра все ж пролунала.

За останню кампанію у світі вже отримали угорські «Свідоцтва про громадянство» близько тисячі громадян різних країн. Українців серед них обмаль.

Свідоцтва ці є безкоштовними і при отриманні не дадуть їхнім носіям нічого, окрім внутрішнього відчуття того, що вони є частиною угорського народу. Томаш Віціан уточнив: «Так, отриманий документ може бути підставою для початку процедури оформлення угорського паспорта. Але щоб стати повноправним громадянином Угорщини, із правом голосу, отриманням пільг, соціальних гарантій тощо, необхідно пройти процедуру отримання внутрішнього паспорту, які видають спеціальні бюро. Ці бюро в Угорщині відділені від відомства Внутрішніх справ і займаються виключно роботою із документами – від довідок, до водійських посвідчень і аж до паспортів. Та щоб отримати повноцінний угорський паспорт потрібно мати угорську прописку, сплачувати податки в держказну Угорщини тощо».

Угорська опозиція докоряє

Тим часом, у п’ятницю 20 травня представники опозиції в угорському парламенті розкритикували владу країни за безвідповідальність у ситуації з отриманням громадянами України другого угорського громадянства.

«Я думаю, що вони (представники влади – ред.) не думають про відповідальність. Уряд дуже поспішає щось зробити, робить це, але ніколи не думає про наслідки, а саме про те, що станеться після того, як люди, які живуть в Україні, отримають ці паспорти», – сказала представник угорської опозиції, член Партії зелених (LMP) Агнеш Остолікан (Ágnes Osztolykán).

 

Фото: Угорський парламент. У його стінах вже почалися дискусіїї щодо подвійного громадянства і, ймовірно, вирішується доля закарпатських угорців.

 

Опозиційний депутат припускає, що розвиток подій довкола визнання громадянства закордонних угорців за українським сценарієм буде спостерігатися і в інших країнах. «А тепер вони кажуть, причому офіційно, що це право іншої країни – це її внутрішня справа, це не наша справа. Дуже легко дати можливість приїхати в країну, жити там. Але що трапиться з цими людьми далі, з їхнім життям, які будуть наслідки цього – вони про це не піклуються», – зауважила пані Агнеш.

«Щодо подвійного громадянства – це вперше, коли Угорщина стала давати подвійне громадянство тим, хто проживає за межами країни», – прокоментувала парламентарій нову Конституцію своєї країни, вочевидь, забувши про згадану вище і успішну практику натуралізації угорців у Канаді.

Що ж до України, то впадає в очі елементарне нерозуміння проблеми та необізнаність офіційного Києва з міжнародним правом. Це прослідковується і у допитах СБУ, і у «позі страуса», якої притримуються вітчизняні політики за аналогією до схожих прецедентів у Криму та Буковині. 

 

Головна світлина: Корона Святого Іштванасвятиня і символ державності Угорщини під головним куполом угорського парламенту. Біля неї – почесна варта. Скільки закарпатців згодні змінити тризуб на цей артефакт?

 

Олександр Попович, спеціально для Мукачево.net. Фото автора.

Якщо ви знайшли помилку, виділіть текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
Коментарі -
Зачекайте...