Випалена земля - не метафора: як війна вбиває грунти

Сюди треба віднести не тільки ссавців, птахів та земноводних, вбитих безпосередньо вибухом чи кулею, але і тих, що постраждали від пожеж, більше не можуть гніздуватися у рідних містах. Чи отримали велику травму просто від шалених звуків, аналогів яким у природі не передбачено.

Коли ми говоримо про шкоду природі, то найчастіше забуваємо про землю. Українські грунти втрачають родючість через бойові дії, які на них ведуться. Це приносить Україні величезні збитки. Щоб компенсувати їх - потрібно буде щось більше, ніж сайт казино.

Як від війни страждає сама земля

Існує кілька факторів, які наносять найбільше шкоди навколишньому середовищу.

1. Вибухівка. Внаслідок бойових дій, величезні площі землі в Україні тепер потребують розмінування. За оцінками міжнародних організацій, на розмінування після війни піде від 5 до 10 років. В останню чергу сапери дістаються земельних ділянок, які не потребують нагального використання. Тому зелені насадження ще багато років будуть небезпечними для українців.
2. Хімічне забруднення від підірваних виробництв. Під час війни першими цілями для нападу стали українські нафтопереробні заводи та промислові підприємства. У мирні часи їх діяльність має жорстко регулювати законами та відповідними актами. Адже всі вони становлять велику небезпеку для екології. Звичайно, після вибухів про екологію говорити вже пізно. Кожен такой вибух розносить хімічні речовини з заводу чи НПЗ по всій окрузі.
3. Механічні пошкодження полів. Окопи, танкові колії, але перш за все - вибухи снарядів. Все це перетворює наші рівнини на зони перешкод, малопридатні для засівання. У майбутньому, потрібно буде спершу розрівнювати та розміновувати ці площі. Крім іншого, механічні пошкодження грунтів спричиняють ерозію. Родючий чорнозем має свою структуру. Через війну великі ділянки грунтів можуть вивітрюватися чи розмиватися під дією дощів. Назад цей шар уже не повернути.
4. Хімічні наслідки вибухів. Обстріл полів - це не тільки уламки заліза, вирви та нерозірвані снаряди. Це ще й потрапляння в землю всієї таблиці Менделєєва, яка міститься у снаряді. Це важкі метали, сірка та зот. Вони отруюють грунти, вбиваючи комах та бактерії, поживні речовини. Фактично, ці грунти в прямому сенсі перетворюються на “мертву землю”. Це не кажучи вже про тони залізяччя, які залишаються на місці прильоту снарядів.

Мінус 10 тисяч років в одному вибусі

Для утворення родючого шару грунту, наша планета потребує 10 тисяч років. Для його знищення - достатньо того часу, доки російський солдат загрузить снаряд та відправить його в політ.

Потрапивши в землю, снаряд не тільки порушує її цілісність. Але і отруює, знищуючи всю органіку, яка міститься у грудні. За роки ООС, дослідження грунтів на місці бойових дій показало значне збільшення елементів, яких там бути не повинно. А саме:

• нікель,
• арсен,
• свинець,
• цинк,
• барій,
• кадмій,
• фосфор,
• ртуть і т.д.

Важкі метали та інші речовини не лише впливають на родючість грунтів. Так само, вони накопичуються у рослинах, які виростають на цих грунтах.

Пам'ятаєте, як в дитинстві мама казала не рвати абрикоси біля шосе, бо в них важкі метали? Тепер це буде актуально для всіх полів, на яких велися бойові дії. Те ж саме стосується і пасовиськ, на яких заготовляють їжу для сільськогосподарських тварин.

А потрапляння отруйних речовин до грунтових вод суттєво забруднює джерела питної води в регіоні.