ВP підтримала призначення Костіна на посаду Генпрокурора

Раніше президент України Володимир Зеленський оприлюднив подання про призначення народного депутата від "Слуги народу", голови Комітету ВРУ з питань правової політики Андрія Костіна на посаду генерального прокурора України. Згодом це рішення підтримала і Верховна Рада, за відповідне рішення проголосували 299 народних обранців у середу, 27 липня. Голосування по фракціях: СН - 220 ЄС - 0 Батьківщина - 2 Платформа за життя та мир - 15 За майбутнє - 14 Голос - 3 Довіра - 18 Відновлення України - 14 Позафракційні - 13 Відповідно до Конституції Генеральний прокурор призначається на посаду та звільняється з посади президентом за згодою Верховної Ради. Після відповідного голосування парламенту президент України має підписати відповідний указ. Зазначимо, що згідно з законодавством строк повноважень Генерального прокурора становить 6 років. Андрій Євгенович Костін — український юрист, народний депутат України 9-го скликання. Народився 17 квітня 1973 року у місті Одеса. У 1995 році закінчив із відзнакою Одеський державний університет ім. І. І. Мечникова. Костін був директором та співзасновником Адвокатської компанії «Право», а також заступником голови Ради адвокатів Одеської області, заступником голови президії Об'єднання адвокатів «Одеська обласна колегія адвокатів». Працював у різних адвокатських компаніях та інших організаціях. У 2010 — обраний депутатом Одеської міськради від партії «Фронт Змін». Після Ірини Венедіктової змінив її на посаді голови Комітету Верховної Ради з питань правової політики, голова підкомітету з питань виконання рішень Європейського суду з прав людини та альтернативного розв'язання спорів. У 2021 році брав участь у конкурсі на посаду голови САП, та не пройшов співбесіду. Також низка правозахисних громадських організацій не рекомендували Костіна як можливого очільника САП. Як голова комітету з правової політики Андрій Костін відповідав у ВРУ за судову реформу, однак в час його керівництва належна судова реформа блокувалася, а необхідні законодавчі зміни та пропозиції спотворювалися. Зокрема, зупинився процес перезапуску ВККС, а замість перезапуску Вищої ради правосуддя почалося її посилення.