Прихована небезпека у басейнах! Що Вам відомо про знезараження пергідролем?

Останнім часом активізувалася тема обробки води в басейнах перекисом водню. Мова йде про розчини з концентрацією 30 - 50%, так званих пергідролем. Що стосується громадських басейнів, то тут ставимо жирну крапку. Ні в одних санітарних нормах і правилах в світі цей метод дезінфекції навіть не розглядається. А ось для домашніх басейнів його закликають використовувати не просто, як дешеву панацею, але і як мало не лікувальний засіб. І для шкіри добре, і дихати легко, і вода як сльоза, та ще й пахне смачно, схоже на свіжий кавун.

Суть методики (з форумів):

«0,7 л 35% -го пергідролю на 1 м3 води, 12 годин чекаємо, поки перекис повністю перетвориться в воду і кисень - купаємося 2 місяці в чистій, як сльоза, воді». Не будемо сперечатися, що перекис водню дійсно розкладається з утворенням води і кисню, все інше сумнівно, в тому числі, дешевизна.

Швидкість розкладання пергідролю насправді не така вже й висока. Згідно з експериментальними даними, отриманими кафедрою хімічної інженерії Делфтського університету (Нідерланди) середня константа швидкості розкладання пероксидів у відкритому плавальному басейні за добу (при t = 250С і UV-index = 75%) становить 0,481. Тобто при додаванні 0,7л пергідролю 35%, ми додаємо в 1 м3 води 276,5 г чистого перекису водню, отримуючи в басейні концентрацію 276,5 ppm. Лише через три доби, (але не через 12 годин) концентрація знижується до безпечних для купання 30 ppm.

Але найголовніше не це.

Лише на руках людини проживають близько 10 млн. бактерій. Більшість з них, як і інших, з усього тіла, потрапляють у воду басейну, як тільки ми поринаємо в нього, вони інтенсивно розмножуються з величезною швидкістю. При наявності у воді дезінфектанта в достатній концентрації процес знищення бактерій проходить швидше ніж їх розмноження. Така концентрація для активного вільного хлору становить 0,5 ppm, для пероксиду водню - 30 ppm1 (5 мг/л по активному кисню, тобто в 10 разів більше, ніж по хлору). Що ж змушує воду залишатися візуально чистої через 10, 20 або 30 днів, коли перекис в воді (а значить, ніякого дезінфектанта) дійсно немає? Адже навіть при більш надійній хлорній дезінфекції 2-3 дня на спеці без хлорування призводять до катастрофічного помутніння і озеленення води. Якщо в воду постійно потрапляють мільярди бактерій і водоростей, а вода не цвіте, то висновок однозначний - щось їх убиває.

Логічно було б задати собі питання: що міститься в цій воді, що володіє настільки убивчим антисептичним ефектом?

Якщо який-небудь предмет, об'єкт, продукт не піддається псуванню, руйнуванню або гниттю, то це явище називають консервація. У випадку з водою басейну, рясно обробленої пероксидом водню, консервантом може служити тільки утворений при цьому в великих кількостях формальдегід2 (він же мурашиний альдегід, він же формальдегід) - потужний антисептик, що застосовується для консервації біологічних і анатомічних матеріалів. Водний розчин формальдегіду називається формаліном (або метіленгліколем). Він дуже добре всмоктується через шкіру. Це дуже токсична сполука, яка негативно впливає на органи дихання, зору, нервову систему, шкіру і на генетичний апарат всіх живих організмів. Клас небезпеки речовини - 2 – високоонебезпечний3. ПДК формальдегіду у воді згідно ДСанПіН 2.2.4-171-10 становить 0,05 мг / дм3. Якщо концентрація формаліну перевищує ГДК в 1,5 рази і більше, то цю воду не можна використовувати ні в яких цілях. Формальдегід занесений у список концерогенних з’єднань. Тривалий вплив формаліну надає алергенну, мутагенну та канцерогенну дію.

Небезпека формальдегіду як мутагена полягає в тому, що він не тільки індукує соматичні мутації, небезпечні для життя організму, але і в тому, що ці мутації накопичуються, передаються потомству і з'являються на наступних поколіннях4. Надає побічну дію на ЦНС, викликаючи головний біль, втому і пригніченість. Симптомами отруєння є блідість, депресія, ускладнене дихання, головний біль, нерідко судоми (ночами). Потенційно він може викликати астму та астматичні приступи5. Формальдегід накопичується в організмі і важко виводиться.

Шкідливий вплив формальдегіду може проявлятися в різний проміжок часу і це залежить від імунітету людини - можуть пройти місяці, іноді роки. Сильному негативному впливу схильні діти4.

Несправедливо було б залишити без уваги і відеоролики, що гуляють на просторах YouTube, що демонструють мало не миттєве «очищення» запущеної води в басейні, зеленої і каламутної, як розплідник фітопланктона. В цю воду виливається каністра концентрованого перекису (Пергідролю), і ми спостерігаємо, як вода стає чистою і прозорою за лічені хвилини. Не будемо вдаватися в хімізм цього процесу.

Нагадаємо лише, що перекис водню дуже хороший окислювач, але слабкий дезінфектант. Краще спробувати «включити» трошки уяви.

Отже: уявіть собі, що з цього мутного, насичено-зеленого басейну ми виключно механічно, за допомогою якого-небудь «суперфільтру» зібрали в купу всю зелень і, заодно, всі інші забруднення. Невідомо, скільки бруду набереться, але думається, що парочка відер точно буде.

Потім ми цю субстанцію поміщаємо в яку-небудь посудину, наприклад, в бочку. Заливаємо туди ж каністру пергідролю, що призначалася для басейну. Чекаємо, поки пройде бурхлива реакція окислення органіки, а потім ту «рідину», яка утворилася в діжці, виливаємо в басейн.

Або все-таки не захочемо виливати і купатися в усьому цьому?  Але ж в діжці ті ж продукти реакції, яка сталася б безпосередньо в басейні, якщо пергідроль влити туди відразу ...
 
Справедливості заради, відзначимо, що обробка води в невеликому приватному басейні активним киснем все ж має право на існування, хоч і з багатьма застереженнями, які обов'язково слід озвучувати потенційному замовнику:

• • типові продукти взаємодії перекису з органікою ще більш токсичні, ніж хлорорганічні сполуки;
• • потрібна підтримка постійної невисокої концентрації, а через швидке розкладання необхідний виключно автоматичний контроль і дозування;
• • витрата перекисного препарату приблизно вдвічі більша, ніж хлорвмістимого.
• • у активного кисню більш слабка бактерицидна дія, ніж у активного хлору.
• • в безпечних концентраціях практично відсутній альгіцидний ефект, що вимагає додатково використовувати спеціальні, сумісні з киснем альгіциди;
• • в міжплиткових швах згодом з'являється чорна цвіль, що вимагає розшивки і нового затирання швів
• • реальні витрати на кисневу хімію приблизно в 4 рази більше, ніж на хлорну;
• • періодично (не рідше, ніж раз на місяць) потрібно шокове хлорування.

 Якщо бажання замовника залишається таким же непохитним, слід, як мінімум, переконати його додатково використовувати хлор, або якщо він хоче обходитися без хлору - тоді ультрафіолетову установку. В цьому випадку, в результаті фотокаталітичного впливу, будуть утворюватися гідроксил-радикали, що забезпечують хороше знезараження і значне зниження вмісту токсичних продуктів.

УВАГА! Перед  відвідуванням громадських  басейнів обов’язково поцікавтесь яким способом дезінфекції , користується цей заклад.

1. 1 Згідно з інструкціями виробників препаратів на основі активного кисню. Більшість норм по ГДК пероксиду водню в воді не перевищують 0,1 ppm (прим. Автора).
2. 2KogevinasM., Villanueva C.M., Font-Ribera. L., 2010. Genotoxic Effects in Swimmers Exposed to Disinfection By-products in the Swimming Pools., Environ Health Perspect, 118 (11): 1531-1537
3. 3 Усманова Л.М. Вплив формальдегіду на живий організм // Молодіжний науковий форум: Природні і медичні науки: електро. зб. ст. по мат. XXV Міжнар. студ. наук.-практ. конф. № 6 (24).
4. 4 Дорогова В.Б., Тараненко Н.А., Ричагова О.А., Формальдегід і його вплив на організм, Бюлетень ВСНЦ СО РАМН, 2010, № 1 (71) С. 32-35.
5. 5 Юфіт С.С. Отрути навколо нас. Виклик людству. - М .: Классікс Стиль, 2002 г., 368 с.  

Стаття надана компанією «Ліка-Комфорт»