Взяли Суперкубок: донецький "Шахтар" розгромив київське "Динамо" (ФОТО)

"Шахтар" вийшов у максимально бойовому складі – Педріньо, Марлон, Траоре. Можливо, неочікуваною була відсутність Манора Соломона, однак для ліміту Де Дзербі потрібні були Марлос та Тарас Степаненко у середній лінії. Микола Матвієнко вийшов у центрі захисту, а Ісмаїлі діяв ліворуч. Проте плани італійського тренера могли зламатися уже на перших хвилинах, коли Матвієнкові у єдиноборстві розбили голову (свій же гравець – Ісмаїлі). Одразу до розминки приступив Кривцов.

Початок матчу дійсно був вогняним, але не в плані якості та гостроти футболу, а в плані напруги й боротьби. Коли ж нарешті стартові пристрасті вгамувалися, ми побачили командні напрацювання. Після одного з таких Буяльський сильним ударом з середньої дистанції цілив під поперечину (П'ятов витягнув), а на протилежному боці поля на ударній позиції опинився Траоре (у форварда був офсайд). Це вже щось.

Гріх не відзначити Супрягу. Його прорив лівим флангом, прибирання м'яча під себе та сильний удар у ближню стійку нагадали громадськості, що не варто кепкувати з цього форварда. Водночас Супрязі ще треба набути холоднокровності для гольового завершення не лише очевидних, але й не очевидних епізодів. Зокрема, таких, після якого забив Лассіна Траоре. Марлон з глибини віддав на Додо, той від лінії воріт зумів виконати навісну передачу у центр штрафної площі, Марлос у боротьбі з Кендзьорою зробив скидання на партнера-нападника (цілком ймовірно, снаряд дійшов до Траоре від захисника "Динамо"), а африканець примудрився послати м'яча за дугою у дальній кут. Раділи "гірники" несамовито. Видно було, що для них це дуже важливий матч.

Дивно, але після цього гостроти у першому таймі майже не було. Хоча темп гри був вельми високий, напруга не спадала. М'яч трохи більше тримався у "Шахтаря", але не настільки, аби говорити про явну гру другим номером у виконанні "Динамо".

Можна було очікувати на активність від "Динамо" й на початку другого тайму. Все ж команда поступалась у рахунку. Але потужніше розпочав "Шахтар". З удару у стійку у виконанні Степаненка (невеличкий рикошет від Забарного). Коли "Динамо" відповіло атакою з ударом Циганкова, здалося, що будемо свідками футболу на зустрічних курсах. Але донеччани підготували інший сюрприз: класична швидка контратака, Педріньо з глибини знайшов передачею Ісмаїлі, той промчався лівим флангом і викотив простріл паралельно лінії воріт точно на ногу Траоре – це дубль і подвоєння переваги "Шахтаря".

Мірча Луческу виглядав стурбованим. Звісно, для нього це не визначальний і не ключовий матч, але ж неприємно програвати колишній команді. Та ще й програвати ось так – в одні ворота. Ще одна контратака "Шахтаря" поклала "динамівців" на лопатки. Але розігрувати донеччани не стали – Патрік вліпив здалеку і зняв павутину з "дев'ятки" воріт Бойка.

Приємно, що обидві команди не зупинилися після цього. "Динамо" прагнуло забити бодай гол престижу, але окрім ударів Де Пени, Циганкова та Гармаша згадати нічого. "Шахтар" швидко вибігав в контратаки та підтягував великі сили на стандарти. А пам'ятаєте, як "гірники" грали проти "Монако" у першому поєдинку, володіючи перевагою у рахунку? На відбій, на утримання. Сьогодні було трохи інакше. Де Дзербі не стоїть на місці.

Це перший втрачений трофей Мірчі Луческу на чолі "Динамо" в Україні й перша поразка киян цього сезону в офіційному поєдинку. І чи не перший настільки впевнений поєдинок "гірників" проти гідного опонента. Можливо, Де Дзербі потрібен був ляпас від "Шерифа", аби трохи переосмислити свій шлях? Принаймні, сьогоднішнім матчем і днем можна пишатися – це історія, це перший трофей у кар'єрі молодого італійського тренера. Але далі потрібно як мінімум не збавляти обертів, - за матеріалами ЮА-Футбол.

Слідкуйте за нами у Facebook та Instagram.

Також підписуйтесь на наш Telegram та Youtube.

Дізнайся першим!