Цього тижня стало очевидним, що заява міністра МЗС Угорщини Петера Сійярто про блокування грудневого засідання комісії Україна-НАТО не є блефом.

Про це стало відомо наприкінці жовтня. Відтак, на початку тижня українська делегація на чолі з міністром освіти Лілією Гриневич та віце-прем’єром з євроінтеграції Іванна Климпуш-Цинцадзе відвідала штаб-квартиру НАТО в Брюсселі, аби роз’яснити власну позицію.

– Україна стурбована ультимативною поведінкою Угорщини, яку вона виставляє через незадоволення мовною статтею закону про освіту. Всі наші спроби вести діалог розбиваються о неготовність до діалогу угорської сторони, – заявила український віце-прем’єр після зустрічей. – В штаб-квартирі це сприймається як неприйнятна поведінка, і Альянс сам зацікавлений у тому, щоби це питання було вирішене.

Дещо згодом Іванна Климпуш-Цинцадзе заявила журналістам, що «всі наші програми взаємодії, всі наші програми співпраці, всі проекти, трастові фонди, все партнерські програми, які ми маємо, вони ні в якому разі не страждають від цієї позиції або від цієї заяви».

– Я зустрічалася з послами країн-членів НАТО та представниками країн альянсу і дуже рада цій можливості, тому що ми змогли донести багато аргументів на користь саме такого закону про освіту і пояснити, що на відміну від тверджень, які розповсюджують деякі країни, ми не звужуємо права дітей національних меншин, а розширюємо їх, – заявила після зустрічі в Брюсселі Лілія Гриневич.

– В Україні схвалений  особливий мовний закон, і нам потрібно це обговорити. – зауважив у відповідь на заяви українських урядовців міністр оборони Угорщини Іштван Шимічко. – Ми допомагаємо Україні, ми підтримуємо Україну, ми допомагаємо з лікуванням українських солдат які приїздять до Угорщини. Але нам потрібен коректний закон про освіту.

Окрім зустрічі в штаб-квартирі НАТО українська делегація мала також цього тижня зустріч у Брюсселі й з депутатами Європарламенту (7 листопада).

Так, за її підсумками Євродепутат Адрея Бочкор (Fidesz) повідомила, що розчарована розмовою з Міністром освіти і науки України Лілію Гриневич. Депутат зазначила в коментарі угорським ЗМІ, що під час засідання представники різних країн у своїх коментарях неодноразово підкреслювали, що український закон "Про освіту" практично позбавив національні меншини їхніх законних прав.

За словами Бочкор, румунські та угорські депутати зазначили, що навіть якщо цей закон, як стверджують в Україні розроблений для антиросійських цілей, однак практично занесли до списку ворогів й країни ЄС. За їхніми словами цей закон насправді позбавляє чимало українських громадян своїх конституційних прав і закликали українське керівництво застосувати рекомендації Венеціанської комісії.

Лілія Гриневич спілкується з Андреєю Бочкор у Брюсселі

– Так, важливо знати державну мову, але для цього слід використовувати ненасильницькі методи, – каже Бочкор.

Також вона зазначила, що дуже сумнівним і навіть смішним є твердження Лілії Гриневич щодо того, що 150-тисячна угорська громада та 400-тисячна румунська громада можуть загрожувати національній безпеці та територіальній цілісності України.

Як повідомила сама Лілія Гриневич, мовна стаття Закону «Про освіту» повністю відповідає практикам країн Європейського Союзу, а також не порушує ні українське законодавство, ні міжнародні домовленості з іншими країнами.

– Ми серйозно стурбовані ситуацією в районах компактного проживання національних меншин. Там діти ростуть в закритому мовному середовищі, де державна мова використовується дуже рідко. Згідно з нашими офіційними даними, 55% школярів зі шкіл у румунських громадах та 62% школярів з шкіл в угорських громадах не подолали поріг склав/не склав із зовнішнього незалежного оцінювання з української мови. Це серйозна перешкода для освіти та професійної кар'єри в Україні. Нездатність використовувати державну мову також позбавляє дітей можливості отримати роботу на державній службі, в органах місцевого самоврядування, зайняти найвищі посади в країні. Усе це призводить до фрагментації українського суспільства, що є неприйнятно, – пояснила Лілія Гриневич.

Міністр освіти України каже, що рекомендоване співвідношення державної та материнської мови при навчанні дітей зі шкіл нацменшин на різних рівнях буде визначено в Законі «Про загальну середню освіту». А основна мета статті 7 –  приведення дітей, що належать до національних меншин, до певного рівня володіння державною мовою.

У тому числі стаття враховує особливості мовних груп та мовного середовища національних меншин в Україні, дає можливість запровадити різні моделі для різних національних меншин.

– Також я хочу усунути страхи та розвіяти міфи, які поширюються деякими нашими зарубіжними партнерами. По-перше, ми не будемо забороняти будь-які мови національних меншин у національному освітньому середовищі. Ми прагнемо зберегти право на навчання рідною мовою та її вивчення. Але це не робитиметься на шкоду державній мові. По-друге, жодна школа не буде закрита. Ми також не закриємо факультети в університетах. По-третє, вчителі не будуть звільнені. Навпаки – держава збільшить фінансування для підвищення їхньої кваліфікації, щоб вони могли використовувати двомовний підхід та використовувати двомовні глосарії. Відповідні кошти вже закладено в бюджет України на 2018 рік, – повідомила Гриневич.

Лілія Гриневич відзначила, що консультації ведуться постійно і досить продуктивно, а також додала, що основний виклик зараз – підготувати нові програми, підручники та перепідготувати вчителів для цих шкіл для підвищення знань з української мови.
Слід додати, що депутат Європарламенту від Чехії підтримав Закон «Про освіту». Він зазначив, що напади на Україну з приводу мовної статті є частиною гібридної війни Росії.

Також зауважимо, що цього тижня 37 депутатів литовського Сейму звернулися до колег з угорського парламенту, закликавши відмовитися від блокування євроатлантичної інтеграції України:

– Ми неприємно здивовані й навіть шоковані ультимативними заявами угорського уряду з погрозами заблокувати зближення України з ЄС або НАТО, якщо Україна не змінить за побажанням Угорщини свій новий Закон про освіту, в якому обумовлена і специфіка освіти осіб, які належать до національних меншин

---

---

Нагадаємо, що рішення Венеціанської комісії щодо 7-ї статті закону про освіту попередньо має бути озвучене 13 грудня.

• закон про освіту
• Гриневич
• Угорщина
• угорська нацменшина