Відійшов у вічність відомий закарпатський поет

Відомий поет, перекладач, член Національної Спілки письменників України, кандидат філологічних наук Ковтюк Іштван Яношович відійшов у вічність на 87 році життя.

Усе життя він писав рідною йому угорською мовою, залишив багату спадщину власних творів.

Також Іштван Ковтюк є автором перекладів угорською мовою творів Лесі Українки, Івана Франка, Нечуя-Левицького, інших класиків та багатьох сучасних українських письменників.

За свою творчу працю удостоєний звання лауреата премій їм. Я. Араня та імені Б.Чюрі.

Редакція Mukachevo.net висловлює щирі співчуття рідним та близьким Іштвана Ковтюка.

Довідково.

КОВТЮ?К Іштван Яношович (псевд. – Istvan Kincses; 11. 01. 1934, с. Надьрат, нині Ратовці Ужгород. р-ну Закарп. обл.) – мовознавець, перекладач, поет. Канд. філол. н. (1974). Чл. НСПУ (1995). Обл. літ. премія ім. Ф. Потушняка (1997), наук. премії ім. Б. Чюрі (1993) та ім. Я. Араня (2009; обидві – Угорщина). Закін. рос. відділ. філол. ф-ту Ужгород. ун-ту (1958). Відтоді працював кор. обл. г. «Закарпатська правда»; 1962–68 – ред. літ. і муз. передач угор. відділ. Закарп. обл. радіокомітету; водночас 1963–94 – в Ужгород. ун-ті: від 1975 – доц. каф. угор. філології; від 1997 – зав. каф. мовних дисциплін Закарп. угор. пед. ін-ту (м. Берегове). Наук. дослідж. у галузі гунґарології, зокрема лексика й граматика угор. говорів Потисся, укр.-угор. міжмовні контакти. Автор праці «Anyanyelvunk peremen» («На периферії рідної мови», Уж.; Будапешт, 1995), низки підручників з угор. мови (для 4–9-х кл., 1986–2008); зб. віршів для дітей «Rongybaba» («Ганчіркова лялька», Уж.; Будапешт, 1998). У перекладі К. угор. мовою вийшли п’єса О. Корнійчука «Пам’ять серця» (Уж., 1974), повість І. Нечуя-Левицького «Микола Джеря» (Будапешт, 1976), драма Лесі Українки «Лісова пісня» (Уж.; Будапешт, 1993), зб. вибр. поезій К. Копинця «Таїна» (Уж., 1998). Переклав також окремі твори Т. Шевченка (баладу «Причинна» і вірш «Думи мої, думи мої...» опубл. у ж. «Карпатський край», 1996, № 5–7), І. Франка («Гімн» у зб. «“Вічний революціонер” мовами народів світу», Л., 1986), Марка Вовчка, М. Коцюбинського, П. Грабовського, А. Тесленка, М. Бажана (до підручників з літ-ри для шкіл з угор. мовою навч.), сучас. закарп. письменників. Створив діафільми про творчість угор. письменників М.-Ч. Вітийзя, М. Йокаї, К. Міксата, Ж. Моріца, М. Ваці, Мате Залки.

Слідкуйте за нами у Facebook та Instagram.

Також підписуйтесь на наш Telegram та Youtube.

Дізнайся першим!