Блог Степана Сікори

Блог Степана Сікори

Сікора Степан

Чому в жертву політичним амбіціям керівництва Мукачівського району поставлено здоров’я і життя мешканців району?

Уже майже місяць в ЗМІ, в соціальній мережі, серед громадян міста і району не втихають дискусії про лікування мешканців Мукачівського району в Мукачівській центральній районній лікарні. Відтінки дискусії, коментарів полярно протилежні: від цілковитого сприйняття дій Мукачівської міської ради і обуренням та не сприйняттю вчинків Мукачівської районної влади (райдержадміністрації та районної ради) і, навпаки, обуренням дій Мукачівської міської ради.

Михайло Алмашій: «Історія не мачуха, а ласкава мати народів», - кажуть розумні люди

19 листопада, в Мукачеві відбувся міжнародний фестиваль русинської культури "Червена ружа трояка". Організаторами фестивалю виступили закарпатські обласні громадські організації "Крайове товариство підкарпатських русинів", "Русинський край", а також організації, що діють під егідою Всесвітньої ради русинів.

Русинство в сучасній Україні

На виконання доручення Президента України Національний інститут стратегічних досліджень 23 червня 2016 року організовував «круглий стіл» на тему «Русинство в сучасній Україні: історія, реалії та виклики сьогодення». В роботі «круглого столу» прийняли участь представники органів державної влади та місцевого самоврядування, недержавних аналітичних центрів, експерти, представники наукових установ, аспіранти, журналісти. Відбулося обговорення русинського питання в Україні та в європейському контексті.

Василь Рябич для The New York Times: Україна має всі передумови для інвестицій

В американській газеті «The New York Times»  опублікована стаття «Україна робить невпевнений прогрес після підписання договору про вільну торгівлю  з Європою», в якій, на прикладі мукачівської фабрики Fischer Sports, показано позитивний вплив на розвиток економіки України договору про вільну торгівлю з ЄС. Ми подаємо дану статтю у вільному перекладі на українську мову:

Микола Бобинець: Геннадій Москаль зараз є безоплатним піарщиком Андрія Балоги. Частина друга

Продовжуємо наше інтерв’ю з керівником громадських організацій «Крайовоє общество підкарпатських русинів» та «Русинський Край»  Миколом  Бобинцем. -   Ми зупинились з Вами на «русинських проблемах» пана Москаля, а точніше на спробі розіграти скандал в нашій мирній області, а точніше «русинську карту». Що можете сказати про дану проблему. - Я вже згадував про референдум 1991 року про автономію області, який був проведений з ініціативи Михайла Волощука. І ось цей референдум знову «виплив» в так званому «зверненні» до київської влади, яке було прийнято переважною більшістю депутатів на сесії обласної ради 5 квітня 2016 року. Там багато чого намішано. Здається, що рука юриста не торкалася цього документа, а депутати не знали про що голосували. Більш детально з даним зверненням у двох його редакціях можна ознайомитись за посиланням http://www.mukachevo.net/ua/News/view/139658. Я зупинюсь тільки на декількох, на мою думку, цікавих моментах. По – перше, не треба забувати, що результати референдуму мають скоріше політичне значення, ніж юридичне. Згідно діючого законодавства, на той час, органи місцевого самоврядування не мали права проводити референдуми. Ще одне, в 1991 році діяла ще Конституція УРСР, а в 1996 році була прийнята нова Конституція незалежної України, в якому автономним утворенням було визнано тільки Крим. Що далі сталося – ми всі добре знаємо. По – друге, цікава позиція Геннадія Москаля. Ми добре знаємо його «бійцівські якості», які він проявив, коли «посадив» в крісло голови облради свою людину – Михайла Рівіса. А зараз показав не просто пасивність, а сам голосував за «сепаратистський» документ. Чому?

Микола Бобинець: Русини – це толерантний, законопослушний і освічений народ. Частина перша

З керівником громадських організацій «Крайовоє общество підкарпатських русинів» та «Русинський Край»  Миколом  Бобинцем зустрілися в одній з затишних кав’ярень Мукачева. Розмова про друге засідання «Світовой Рады Русинов», яке відбулося у місті Дева (Румунія) 5 березня 2016 року, поступово переросла в бесіду про проблеми русинства в світі, Україні, про створення Будинку національних спільнот у місті Мукачеві, про взаємовідносини теперішньої обласної влади з  молодим керівництвом Мукачева тощо. Розмова, я думаю,  вийшла цікавою.

Русины стрічалися и вінчовали ....(відео)

Ще з давніх часів  русини мають традицію зустрічати в родинному колі, колі друзів Різдво Христове. Поважають цю традицію і русини Мукачева. Вже три роки підряд творчо налаштовані русини – молодь і старше покоління приходять на  Різдвяні зустрічі у корчму «У цімбора», інтер’єр якої облаштований в кращих традиціях народної культури русинів Закарпаття.  

Демарш ради демаршу. Для чого?

12 січня 2016 року відбулася позачергова сесія Мукачівської міської ради, на якій фактично розглядалася нова редакція бюджету міста на 2016 рік.  Переважна частина депутатського корпусу плідно працювала на благо своїх виборців.  За два тижні напруженої роботи, після прийняття першої редакції бюджету, вдалося знайти можливості збільшити дохідну частину основного фінансового документу, порівняно з 2015 роком, на 65 млн. грн.

Короткі нотатки про русинське питання: Чому «гецьківщина» наносить шкоду русинському руху?

Час від часу в російські пресі мусується так зване «русинське питання». Російські спецслужби підтримують сепаратистські настрої деяких «великих русинів», таких як самозваний «прем’єр Підкарпатської Русі» Петро Гецко, який звертається з листом до Президента РФ Володимира Путіна, в якому просить  ввести війська на територію Закарпатської області і звільнити територію Підкарпатської Русі від української окупації і допомогти добитись незалежності Підкарпатської Русі.  Це що? Марення не зовсім здорової людини чи   операція спецслужб Росії по дестабілізації політичної ситуації в самій західній області України? Скоріше друге ніж перше. Хоч і користуються послугами, на мою думку, не зовсім адекватної людини.

«Спікеріада» в Закарпатській обласній раді буде продовжуватися?

12 листопада, розпочалася перша установча сесія Закарпатської обласної ради VII скликання. Мешканці Закарпаття з нетерпінням чекали самого головного політичного моменту даної сесії – обрання голови обласної ради. Враховуюче те, що ні одна політична сила не мала абсолютної більшості, необхідно було створити коаліцію.

Вибори відбулися. Вже можна робити деякі висновки

За всі роки незалежності кожні 4-5 років Верховна Рада України змінює «правила гри»,  а точніше Закон, по якому проводяться місцеві вибори. Були чисто мажоритарні вибори, були змішані, коли половину депутатів районних і обласних рад вибирали пропорційно за партійними списками, а іншу – за мажоритарною схемою. Все було більш менш зрозуміло.

«Для друзів – все, для ворогів – закон»

Не думав, що мій блог ««Список Москаля» або чому заслужений генерал міліції і губернатор пише доноси в міліцію на мешканців Закарпаття?» буде мати продовження. Тринадцять років тому, коли Геннадій Москаль став вперше головою Закарпатської облдержадміністрації, мені, як журналісту газети «Старий Замок», прийшлось брати в  Геннадія Геннадійовича інтерв’ю.  Добра вийшла публікація. 

«Список Москаля» або чому заслужений генерал міліції і губернатор пише доноси в міліцію на мешканців Закарпаття?

Переглядаючи сайт Управління МВС в Закарпатській області за 23 та 25 вересня звернув увагу на два офіціальних повідомлення з красномовними заголовками: «До Управління МВС в Закарпатській області надійшло звернення голови Закарпатської облдержадміністрації Геннадія Москаля щодо підкупу виборці» та «До Управління МВС в Закарпатській області надійшло звернення голови Закарпатської облдержадміністрації Геннадія Москаля щодо підкупу виборців. Цього разу у Берегові та Берегівському районі». Згідно даного офіціозу "голова Закарпатської ОДА Геннадій Москаль звернувся до закарпатської міліції з вимогою не допустити підкуп виборців на майбутніх місцевих виборах та попередив правоохоронців про вже відомі йому факти підкупу виборців на користь однієї з політичних партій у Мукачівському та Хустському районах. Також Геннадій Москаль назвав прізвища осіб. які займаються підкупом виборців." Звідки губернатору стали відомі «прізвища осіб»? На мою думку, можливі два варіанти.

«Уявіть собі, що ви мешкаєте біля «Антареса» або десь неподалік…». Частина 2

Продовжимо нашу розповідь, почату в «Уявіть собі, що ви мешкаєте біля «Антареса» або десь неподалік…».,  про причини і наслідки стрілянини в Мукачеві 11 липня. На цей раз розповідь піде  про «контрабандне» Закарпаття. І знову запитання засобів масової інформації. - Якщо  Правий Сектор вирішив боротися з контрабандою, то чому в Мукачеві, а не на кордоні? - Пройшло майже два місяці з дня стрілянини в Мукачеві. Деякі висновки  вже можна зробити. Дійсно, яка контрабанда в Мукачеві, яке розташоване на відстані 50 кілометрів від кордону. І що тоді робив озброєний Правий  Сектор в мирному і тихому місті? Про це вже написано десятки, а може і сотні статей. Зупинюсь на самій простій і буденній версії мукачівських подій. Розмовляв з деяким учасниками і організаторами зустрічі Михайла Ланя та Правого Сектора з боку народного депутата. Всі, як один повторяли версію про те, що бійці Правого Сектора Закарпаття вже більше півроку пробували «дахувати» підприємства народного депутата та підприємства і організації, якими керують соратники та помічники Михайла Івановича. Що таке «дахування», ми всі добре знаємо. Підприємець або підприємство чи організація, які мають «дах», повинні платити певний «податок» «даху», який передбачає захист від «форс-мажорних» ситуацій. Чи потрібний був такий «захист» Михайлу Ланю та його людям? Ні. Скоріше вони могли  б самі  будь кого «дахувати». Виник конфлікт. Який хлопці Михайла Ланя  спробували вирішити «по чоловічому» - набили пики «правосекам» при черговому «наїзді» на народного депутата. Про це згадує і керівник підрозділу ПС Роман Стойка в інтерв’ю Громадському телебаченню (можна прочитати і подивитись за посиланням http://www.fenixslovo.com/uk/society/8301): «…один із екіпажів, груп «Правого сектора»  зупинили його люди (люди М. Ланя – ред.) в місті Мукачево. Нанесли деякі тілесні ушкодження, ну і після того було вирішено нами все ж таки поїхати на переговори, щоб зупинити невідомі нам ситуації…» - У Вашій відповіді ми так і не почули про те, що Правий сектор хотів «віджати» від Михайла Ланя контрабанду… - Я виклав свою версію причини виникнення конфлікту. Чи так воно було в дійсності? Про це достовірно знають тільки самі безпосередні учасники подій. Але прошу звернути увагу на те, що «правосеки» старанно обходять причину конфлікту. В їхніх інтерв’ю, виступах контрабанда, як «яблуко роздора», майже не згадується. Обходить питання контрабанди і народний депутат Михайло Ланьо. У своєму першому інтерв’ю після стрілянини в Мукачеві він говорить про фінансування путівок в санаторії Правому Сектору тощо (дивіться інтерв’ю Михайла Ланя українському телеканалу «112», яке він дав 11 липня, біля 20 години 30 хвилин, https://www.youtube.com/watch?v=N_76InV8DCk). - Коли ж появилась  тема контрабанди і чому? - Спробуємо проаналізувати інформацію в ЗМІ, яка була подана по гарячих слідах стрілянини в Мукачеві та виступи в соціальних мережах  відомих особистостей Закарпаття. Хронологію подій описувати не буду. Вона більш – менш правдиво описана в засобах масової інформації, хоча мало хто звертаю увагу на маршрут  відходу хлопців Правого Сектору з «Антариса» до місця основних «розборок» з міліцією біля Червоної гори на околиці Мукачева, на міжнародному шосе «Київ-Чоп». Ввечері 11 липня, десь біля 20 години на своїй сторінці фейсбуку народний депутат України Віктор Балога написав наступне: «Зараз я на місці, де перебуває "Правий сектор". Запросили бути переговірником. Заради припинення кровопролиття, я прийняв цю пропозицію. Поговорили. Вони готові здатися, але за наступних умов: 1. Має бути рішення Яроша щодо складання зброї. 2. Вимагають гарантій, що їх відправлять одразу на Київ у СБУ. Довів їхні вимоги до керівництва держави. Щоб не було кровопролиття, зараз потрібне тільки одне рішення. Політичне». На жаль, політичного рішення так і не було. - Чому Віктор Балога  став переговірником? - Наскільки мені відомо, його попросив Василь Стойка,  батько Романа Стоки, командира закарпатського батальйону  Правого Сектору,  співробітник  СБУ у відставці. В даному випадку Балога поступив, як батько, який має дорослого сина, ровесника Романа, як громадянин, як справжній чоловік, в кінці кінців, який постарався зробити все, щоб в густонаселеному районі Мукачеві не було кровопролиття. Наражався Віктор Балога на небезпеку? Так. Один випадковий постріл, а може,  не випадковий і «проблема Віктора Балоги» була б вирішена. Для центральної влади, на мою думку, дії Віктора Балоги були неочікувані, як показали подальші події, вони вщент зруйнували  ретельно підготовлену операцію проти Правого Сектору та Михайла Ланя.  - Виходить, що тема «контрабандного» Закарпаття була самою зручною темою для послаблення політичних позицій Віктора Балоги в області? «Ляльководи антитерористичної операції» і не тільки, почали імпровізувати. Неочікуване підказку «антитерористам» зробив і Роман Стойка, який підчас переговорів Віктора Балоги з Правим Сектор, на смартфон виклав свою версію конфлікту з Ланьом: ПС зустрівся з Михайлом Ланьом, тому що хотів  протидіяти контрабанді, яку здійснювали народний депутат та його помічники. «Підказка» Романа Стойки зробила свою справу.  І ось в засобах масової інформації  12 – 13 липня можемо прочитати або почути  слова «контрабанда», «наркотики», «бандитизм» тощо.  «Масло у вогонь підлив» народний депутат України, керівник фракції БПП у В Юрій Луценко у своїх виступах по  телеканалам «Інтер» та «24» каже, що «…ще з 2005 року, з часів роботи в МВС, я мав оперативну довідку про те, що головним організованим злочинним угрупуванням Закарпаття керував такий собі «Блюк», відомий під прізвищем Ланьо, який контролював контрабанду і наркотрафік, кришував усі можливі і неможливі бізнеси того краю. Сьогодні він народний депутат від «Волі народу», намагається далі утримати цей контроль. У нього дуже багато своїх людей і в міліції, і в прокуратурі, і в СБУ. І тому недарма після приїзду озброєних людей на його захист приїхав начальник міліції міста».  Витримки з даних  інтерв’ю були опубліковані  на сайті БПП «Солідарність» вже 12 липня (http://solydarnist.org/?p=29366). В наступні дні правоохоронній органи проявляють  «детективні дива»: виявляють  нарколабораторію в Ключарках, фури з контрабандними сигаретами в Макарьові і це не дивлячись на те,  що Макарьово знаходиться на відстані 80 км від кордону. Тема продовжує розкручуватись.  Почала мусолитись теза про «конфлікт при поділі сфери діяльності між двома впливовими  контрабандистськими кланами Закарпаття». Рятувати Закарпаття від озброєних контрабандистів, крім сотень нацгвардійців і десятків броньовиків, приїхав і Геннадій Москаль, який, в терміновому порядку, був призначений Президентом головою Закарпатської облдержадміністрації. Геннадій Геннадійович, як висококваліфікований піарщик,  вже в перших своїх заявах почав «жорстку боротьбу з контрабандними кланами». Правда, якоюсь дивною була ця боротьба. Кудись «випарувались» і нарколабораторія, і  макарівські «контрабандні фури». Знаковим в цьому плані є інтерв’ю Геннадій Москаль Українській Правді, в якому він дуже  старанно оминав тему наркотиків. Справа зроблена. Губернатор змінений, а далі можна тільки бурхливо імітувати боротьбу з контрабандою. В цьому нічого дивного немає. Адже голова облдержадміністрації за законом не має жодних повноважень, щоб впливати на боротьбу з контрабандою. Його місія – в іншому. Перед виборами зачистити область від людей Віктора Балоги.  На це і прикладає максимум зусиль Геннадій Москаль. -Чому Ви робите такий висновок? - Як інакше можна пояснити те, що кадрові чистки торкнулися виключно владної вертикалі, а митники, прикордонники й силовики не просто залишилися при посадах, а пішли на підвищення. Не відкрито, здається, жодної кримінальної справи з контрабанди. На тлі удаваної боротьби з контрабандою у нас, наші сусіди «не словом, а ділом» взялись за контрабанду з України. 29 липня були затримані 18 митників і троє цивільних осіб. Їм інкремінували зловживання службовим становищем, хабарництво й покривання контрабанди. Дев'ятьох відпустили під домашній арешт, решту залишилися за ґратами. За кілька днів від угорців надійшла інформація про арешт відомого юриста, який організував кілька десятків фіктивних угорсько-українських фірм, через які, як підозрюють, відмивалися контрабандні гроші. Майже одночасно заявили і про викриття підпільної друкарні, де штампували фальшиві гривні і долари, а також про нелегальний цех з виробництва цигарок, який працював під самісіньким кордоном. Не відстає від Угорщини й Словаччина. 6 серпня було затримано словацького митника, який за грошову винагороду не став перевіряти вантажівку з незаконною деревиною з України. Перелік можна продовжити. Переконаний, що контрабанду не можна здолати якимось кроками в окремо взятому регіоні. Адже вся крупна контрабанда зав'язана на столиці. Саме туди йдуть всі грошові потоки, а звідти - призначення потрібних людей на потрібні посади. -І чим це Ви можете підтвердити? Хоча б тим, що досі ніхто не наважується говорити про більше небезпечну контрабанду деревини, наркотиків, зброї. Зациклилися лише на цигарках. Далі буде…

«Уявіть собі, що ви мешкаєте біля «Антареса» або десь неподалік…»

Упродовж останнього місяця десятки разів я зустрічався з представниками українських та російських засобів масової інформації, з якими обговорював події, які сколихнули Мукачево 11 липня, а також «феномен» Віктора Балоги, теми контрабанди, русинства тощо. 

Дещо про новий закон виборів до місцевих органів самоврядування

Декілька разів перечитав новий закон про місцеві вибори, прийнятий у першому читанні 18 червня Верховною Радою України. Пробував збагнути «підводні камені». За всю історію незалежності України перед черговими місцевими виборами завжди приймався новий закон. Який нібито був кращим від попереднього, Але виходило, як у відомому прислів’ї: «Хотіли, як краще, а вийшло як завжди», Чи не вийде і зараз так?  Зробимо короткий аналіз законопроекту в найважливіших його частинах: висування кандидатів, голосування і підведення результатів виборів.

Народний художник Юрій Герц

Минуло вже, майже, три роки з того дня, як великий русин, народний художник України, лауреат державної премії ім. Т. Шевченка пішов у вічність. Час проходить, багато чого забуваємо, багато моментів життя, які колись здавались нам дрібницями, зараз вражають своєю значимістю. Досить часто, вечорами,  переглядаючи репродукції мого двоюрідного брата Юрка, згадую зустрічі з ним, коли за келехом доброго домашнього вина, яке привозила йому, з рідного села Лохова, сестра Анночка, згадували наших рідних, говорили про історію краю, про русинський рух, який з часу отримання незалежності України,  з культурно – фольклорного та етнографічного характеру, що поширював і плекав місцеві традиції та історію, поступово політизувався. Товариство карпатських русинів, яке було створене в 1990 році почало боротьбу за визнання русин, як окремої національності та повернення автономного статусу Підкарпатської Русі, який на думку активістів русинства, незаконно був відібраний у неї у 1945 році. Політизація русинства особливо загострилась після референдуму про автономію краю 1991 року, який, з ініціативи голови Закарпатської обласної ради Михайла Волощука,  пройшов одночасно з референдумом за незалежність України. Настрої краян переконливо виразились в результаті -78 відсотків – «за». Це вже, правда, тема іншої публікації. Як Юрій Дмитрович відносився до політизації русинського руху? Негативно. «Шо, хлопці, ще й псячої будки не зробили, а вже хочуть керувати русинами», - часто знав казати Герц про самопроголошених лідерів політичного русинського руху. «Русини мають бути великими, признаними: своїми художниками, письменниками, своєю граматикою, літературною мовою. Ми можемо похвалитися хіба шо народними звичаями, фольклором. Русин Духнович і тот писав по руський. Треба піднімати нашу культуру, науку. Тоді нас визнають у всьому світі, не лем в Україні», - приблизна так розвивав свою думку Юрій Дмитрович.

Головний статут Підкарпатської Русі (Generalni statut Podkarpatske Rusi), який був прийнятий 18 листопада 1919 року

 Дев'яносто п'ять років тому русини в Підкарпатській Русі дізнались про входження краю в склад новоствореної Чехословаччини.  Дев'яносто чотири роки тому був випущений документ, в якому була описана система управління Підкарпатської Русі  в Чехословацькій  Республіці (своєрідна конституція Підкарпатської Русі).  Сімдесят п'ять років тому був створений  перший  автономний Уряд  Підкарпатської Русі. На жаль,  це було зроблено в  переддень окупації краю Угорщиною, яка була здійснена на підставі Віденського арбітражу.

«Це була марна боротьба»,- так пише про події в Підкарпатській Русі в 1944-1945 роках чеський військовий історик

Переглядаючи чеські та словацькі сайти, шукаючі матеріали про історію нашого краю, натрапив на цікавий матеріал 1944 -1945 років. Підкарпатська Русь вже визволена Червоною Армією. На території краю, крім військової комендатури, починає діяти цивільне та військове представництво Чехословацького уряду, які пробують відновити цивільну владу на звільненій  східній території Чехословацької республіки.

Чим "кормить" російська пропаганда росіян. Картинки з "мультиків"

В інтернет-виданні «Фенікс – слово» (http://www.fenixslovo.com)  21 листопада була надрукована стаття Вадима Фульмахта «Зачем российская пропаганда использует очевидные фейки» (http://www.fenixslovo.com/ru/society/5512).