Відставка Олексія Петрова – сенсація чи закономірний фінал?

Подію, яка відбулася в Закарпатській обласній раді 28 жовтня, багато хто сприйняв, як сенсацію. Я маю на увазі відставку голови Закарпатської обласної ради Олексія Петрова.

Чи була ця відставка законною? Чи можна це було зробити дотримуючись всіх регламентних процедур? Так, можна було. Можна це було зробити красиво, щоб ні в кого не виникало сумнівів відносно даної події. Я, наприклад, вважаю, що те, що відбулося 28 жовтня в сесійній залі Закарпатської обласної ради – це скоріше збори депутатів обласної ради, ніж сесія. Але, хай з цим питанням розбираються самі депутати та відповідні структури, якщо це буде потрібно.

Питання в іншому?

Чому депутати обласної ради від «Рідного Закарпаття», слоганом якого було «Закарпаттям має управляти закарпатець», а особливо «Батьківщини» та «Європейської Солідарності», від партій, які на загальнодержавному рівні декларують опозиційність до діючої влади, вибрали головою Закарпатської обласної ради «пришляка» Олексія Петрова, генерал-майора СБУ, представника «Слуги народу», а зараз відправили його у відставку?

І це сталося вперше за час входження Закарпаття в склад України, тобто з 1946 року.

Правда, з 1946 року ще ні одного голову Закарпатської обласної ради не відправляли у відставку. 28 жовтня 2021 року було вперше.

Чинників було декілька. Про деякі я вже писав у своїх попередніх публікаціях. Зараз скажу тільки одне: майже всі лідери місцевих організацій названих мною партій думали тільки про свої якісь «шкурні» інтереси: участь в «деребані» бюджетних грошей при «Великому будівництві» тощо. І тут потрібно було такого голову обласної ради, який мав бути, з їхньої точки зору, «рівновідаленим» від різних політичних і бізнесових груп на Закарпатті. Депутати обласної ради від «Слуга народу» тут до уваги не бралися, через свою політичну недосвідченість (адже більшість із них вперше стали депутатами обласної ради) та відсутність якогось крупного бізнесу на рівні області. Хіба що «пришляк» Петров, який міг стати своєрідним «маскувальним халатом» для деяких місцевих політиків, які планували перехитрити всіх, в тому числі і патріарха закарпатської політики Віктора Балогу.

«Команда Андрія Балоги» заявила, що вона не буде претендувати на жодну посаду в Закарпатській обласній раді, головне щоб головою обласної ради був корінний закарпатець, адже традиції не варто порушувати.

«Слуга народу», «Європейська Солідарність», «Батьківщина» слухняно пішли у «фарватері» «Рідного Закарпаття» і вибрали голову Закарпатської обласної ради Олексія Петрова.

Правда, ще була силова спроба нахили до співпраці й «КМКС», яка виразилася в обшукові житла голови обласної організації та керівника фракції «КМКС» Ласло Брензовича та офіса даної угорської партії, який провели співробітники СБУ. Невдалося. «КМКС» – партія угорців не погодилась на співпрацю, навпаки, пішла в жорстку опозицією. Крім того, розгорівся черговий міжнародний скандал між Угорщиною та Україною. Чи вартувала цього скромна посада голови Закарпатської обласної ради? Думаю що ні.

Подальші події в Закарпатській обласній раді показали, що багато кулуарних обіцянок, домовленостей між новообраним головою обласної ради та «провладною коаліцією», до якої увійшли дві опозиційні фракції («Батьківщина та «ЄС») не були виконані. Їх і не збиралися виконувати. В «коаліції» росло невдоволення. Це виражалося в тому, що новообраний голова Олексій Петров, практично, не міг провести ні одного пленарного засідання Закарпатської обласної ради.

А потім ще розгорівся «контрабандний» скандал з санкціями проти конкретних фірм і конкретних підприємців Закарпаття з боку РНБО та президента України Володимира Зеленського, який видав Указ на підставі рішення РНБО. Хто всіх здав? Хто винуватий? Петров.

Можливо це не так. Скоріше всього, що не так. Але Олексій Петров, крім того, що голова Закарпатської обласної ради, ще й генерал-майор СБУ. А як каже народна мудрість: «конторщиків» бувших не буває».

Все, наступило прозріння. Ті, що «вчора» завзято саджали в «крісло» голови Закарпатської обласної ради генерала СБУ, «сьогодні» захотіли його «крові», а точніше відставки. І це тоді, коли робота Закарпатської обласної, практично, була заблокована вже майже півроку, ніякі важливі рішення не приймалися.

Потрібно було щось кардинально вирішувати. Відправити Олексія Петрова у відставку і вступити в чергову затяжну «спікеріаду» з вибором нового голови Закарпатської обласної ради, чи розблокувати роботу обласної ради і дати їй ефективно працювати?

Тодішня опозиція, це «Команда Андрія Балоги», «За майбутнє», «ОПЗЖ» та частина депутатів з «провладної коаліції» вирішили залишити на посаді Олексія Петрова і розблокувати діяльність Закарпатської обласної ради. Була створена нова провладна коаліції з депутатських фракцій, які не були в опозиції до Президента України та виконавчої влади в Україні: «Слуга народу», «Команда Андрія Балоги», «За майбутнє», «ОПЗЖ» та «КМКС». Правда, угорці хотіли публічного вибачення від Олексія Петрова та від влади за протиправні дії відносно їх лідера Ласло Брензовича.

Закарпатська обласна рада почала ефективно працювати, почалися приймати дуже важливі рішення для мешканців Закарпаття. Частина депутатів з уже «нової опозиції» теж бажали працювати на благо області. Здавалося, що наступив спокій і обласна рада почала стабільно працювати. Був вибраний новий заступник голови Закарпатської обласної ради Василь Іванчо та голова бюджетної комісії Іван Чубірко. Здавалось, що «пришляк», інтелектуал та бойовий офіцер Олексій Петров вдало вписався в політичну, громадську та гуманітарну сферу нашого краю.

Але…

Про це «але…» розкажемо більш детально.

По – перше, між головою Закарпатської облради Олексієм Петровим та головою Закарпатської облдержадміністрації Анатолієм Полосковим встановилися досить «натягнуті» відносини.

По-друге, керівником Закарпатської обласної організації ПП «Слуга народу» став відомий київський ресторатор, власник, широковідомого серед політичного бомонду Києва, ресторану «Велюр», Микола Тищенко, який, за його словами, «ногою відкриває двері» до кабінету Зеленського.

Закарпатцям Тищенко запам’ятався своїми екстравагантними витівками, невихованістю та невіглаством в історії, традиціях Закарпаття та менталітеті його мешканців.

Якби я хотів зробити політичний подарунок опонентам «слуг…», то я б зробив так, як зробив президент, послав на Закарпаття пана Миколу. Антипіар для партії «Слуга народу» та Президента на теренах Закарпаття забезпечений.

По-третє, «нова опозиція» та її неформальні лідери продовжували шукати зручного моменту, щоб все таки, відправити Петрова у відставку: «ми тебе породили, ми тебе вб’ємо». Приблизно так можна перефразувати відомий вислів Тараса Бульби з одноіменної повісті Миколи Гоголя.

По-четверте, «Команда Андрія Балоги», «За майбутнє», «ОПЗЖ» хотіли, щоб ефективність роботи обласної ради збільшувалась. Чи хотів цього Олексій Петров? Важко сказати. Скоріше всього, він хотів любим способом залишитись на посаді і отримувати з цієї посади певні девіденти. Це його і погубило.

Депутати від фракції «Команда Андрія Балоги» запропонували розглянути на черговій 4 сесії Закарпатської обласної ради два важливі питання: реформування деяких закладів культури та медичних установ, які знаходяться у підпорядкуванні обласної ради.

Така потреба уже давно назріла. Не буду вдаватись в деталі, я не спеціаліст в цих галузях. Назву тільки декілька фактів. Сьогодні в багатьох медичних установах обслуговуючий персонал становить інколи 40 відсотків від штатного розкладу. Зарплата головного лікаря – 70-80 тис. грн., а лікар, в кращому випадку, 7-8 тис. грн., а середнього медичного персоналу – 4-4,5 тис. грн. Я вже не кажу про ту «мзду», яку треба плати пацієнту за своє лікування. Це нормально? Ні.

Мені прийшлося стикнутися з лікуванням в приватному медичному центрі «Діамед» (керівник Юрій Переста), в якому понад 30 найкращих лікарів, кожного дня готові надати більш ніж 200 високоякісних медичних послуг. Прекрасний сервіс і лікування. Всі гроші за лікування пацієнт платить тільки в касу, жодної копійки в кишеню лікарю. Установа платить всі податки і збори, зарплата непогана у працівників і немає астрономічної різниці в зарплаті керівника та медичних працівників.

Про медичну реформу, з позиції пацієнта, я готую окрему публікацію.

Сьогодні можна задати декілька питань керівництву Закарпатської обласної ради:

1. Чому про медичну реформу мешканці Закарпаття дізнаються з «під пера» таких «об’єктивних» журналістів, як Павло Федака та Ярослав Галас?
2. Чому про медичну реформу обласна рада спромоглася тільки на два недолугі інтерв’ю заступника голови Закарпатської обласної Василя Іванча в Mukachevo.net та «Першому кабельному» і більше нічого?
3. Чому до обговорення реорганізації комунальних медичних установ області не було залучено провідних фахівців в галузі організації закладів охорони здоров’я та кращих лікарів області? Наприклад, Юрія Пересту, Володимира Смоланку, Євгена Мешка, Мирослава Гавришка тощо.

Обласна рада могла, за згодою, створити комісії із спеціалістів і виробити оптимальну пропозицію по реорганізації комунальних медичних установ області. Донести ці пропозиції, рекомендації через ЗМІ, інтернет та телебачення до мешканців області. Але, на жаль, цього зроблено не було.

Було інше. З незрозумілих для мене причин, голова Закарпатської обласної ради Олексій Петров старався «з’їхати» з даного питання і, навіть, зайнявся збором «компромату» проти свого союзника та партнера, лідера ПП «Команда Андрія Балоги». Читачі, мабуть, бачили вже «компроматний» відеоролик, який гуляє на теренах інтернету, який, на «всякий випадок», записав генерал СБУ Олексій Петров ще до сесії. Невже він чекав своєї відставки і збирав компромат на своїх партнерів по коаліції?

Задаю собі питання: Якби Петров за десять хвилин до сесії своїм розпорядженням не переніс сесію на 25 листопада (розпорядження було опубліковано на офіційному сайті Закарпатської обласної ради о 10.47, а сесія мала розпочатися о 11.00 год.), то чи була б його відставка? Скоріше всього, що ні. Адже погоджувальна рада вирішила зняти з порядку денного реорганізацію комунальних закладів культури та медицини, щоб більш детально опрацювати ці питання.

Так чому бойовий генерал пішов на такий необдуманий крок? Чому, як аналітик і колишній керівник Департаменту контррозвідки СБУ Олексій Петров не прорахував наслідки своїх дій? Або аналітик він слабий або піддався на чиїсь уговори. Скоріше всього, що таким порадником у генерала був ресторатор Тищенко. Такий висновок можна зробити, переглядаючи «мітинг» Тищенка, Петрова та Добромільського під стінами обласної ради під звуки Гімна України. Цинізм і блазнювання. Думаю, що це добре зрозуміли і учасники цього «мітингу». Щось не спостерігалося ентузіазму на підтримку слів київського ресторатора, який вже, мабуть, вважає себе «газдом Закарпаття».

Добре, два «пришляки» блазнювали, а що робили біля них наші хлопці Добромільський, Лаба та інші? Ті прийшли і пішли (мало їх було в історії нашого краю), а ми залишимось зі своїми проблемами, бідами, радостями.

Який можна зробити висновок з відставки Олексія Петрова?

«Краще пізно, ніж ніколи», депутати обласної ради знову прийшли на ту позицію, яку займали до 7 грудня 2020 року, коли головою Закарпатської обласної ради був обраний Олексій Петров.

Думаю, що 4 листопада депутати Закарпатської обласної ради виправлять свою попередню помилку і знову повернуться до історичної традиції – керівником обласної ради стане корінний закарпатець.

Дякуючи Президенту України Володимиру Зеленському, в Закарпатті йде «Велике будівництво» і починається «Велика реставрація». Скільки закарпатських фірм задіяні в цьому процесі? Наскільки я знаю, то, практично, ні одна. Колись будували дороги македонці, а зараз турки. Чому?

Немає єдності серед нашого депутатського корпусу у Верховній Раді. Більша частина вирішує свої якісь політичні та бізнесові інтереси. А де інтереси краян, які за вас, панове, голосували?

Чому б ВАМ, ПАНОВЕ НАРОДНІ ДЕПУТАТИ, не об’єднуватись коли вирішуються питання нашого краю! Тоді б не сиділи в кріслах керівників області «пришляки», тоді б багатьох державних проєктах на рівні області були б задіяні фірми, які зареєстровані і працюють в області, тоді ваші виборці мали дома роботу, а не йшли за кордон, тоді ми мали добру медицину і процвітаючий край…

Постскриптуп. Олексій Петров на своїй сторінці у фейсбуці пише, як обвинувачення, що «ініціатором оптимізації усіх комунальних закладів області виступив депутат від «Рідного Закарпаття» Володимир Чубірко». Виявляється, у Петрова «хата скраю». Тоді, дійсно, для чого нам такого голову обласної ради?

А чи потрібний області такий пан, як Микола Тищенко, «головний закарпатський «Слуга», в якого, здається, вже «дах дома поїхав»? А може потрібний “Слугам народу”?