Блог Степана Сікори

Місцеві вибори за новими правилами: як правильно проголосувати і спрогнозувати результати виборів?

Сікора Степан

25 жовтня 2020 року ми будемо вибирати органи місцевого самоврядування. У цей день виборці обиратимуть мерів, депутатів 22 обласних рад, 119 районних, а також міських, селищних і сільських.

Тепер вибори відбуватимуться за нормами нового Виборчого кодексу України. Змінилися «правила гри» у порівнянні з попередніми виборами до місцевих органів влади, які відбулися у 2015 році. Зокрема, запроваджується система відкритих партійних списків, скорочується кількість депутатів та розширюються можливості щодо їхнього відкликання.

Вибори до міських, районних, сільських та селищних рад у населених пунктах, де мешкають менше від 10 тисяч виборців, відбуватимуться, як і раніше, за мажоритарною системою відносної більшості. В одному окрузі можуть обратися від двох до чотирьох депутатів. Переможе кандидат, який набере найбільшу кількість голосів.

Так само за мажоритарною системою відносної більшості, обиратимуться сільські, селищні, міські голови та сільські старости населених пунктів, що нараховують менше від 10 тисяч виборців.

«Правила гри» дещо змінилось для виборів голів громад, де є більше ніж 10 тисяч виборців:

  • вибори відбудуться за мажоритарною системою абсолютної більшості, перемогу отримує той кандидат, який отримає більше від 50% голосів (50% + 1 голос);
  • у випадку, якщо переможець отримає менш як 50% від тієї кількості голосів виборців, які проголосували, то відбудеться 2 тур виборів голови, в якому візьмуть участь 2 кандидати, які отримали найбільшу кількість голосів. Переможцем стає той, хто набрав найбільшу кількість голосів.

Як бачимо, тут великих проблем немає. Йдемо далі.

Для громад, що налічують понад 10 тисяч виборців, Виборчим кодексом запроваджено систему відкритих партійних списків.

За відкритими списками обиратимуться депутати районних, районних в містах, міських, сільських та селищних рад із відповідною кількістю виборців, а також до обласних рад. Самовисування в цьому випадку законом забороняється. Висувають тільки політичні партії.

У списках кандидатів партії діє гендерний баланс – мінімум 40% представників однієї статі.
Дещо про відкриті списки

Принципи вибору за відкритими партійними списками – є новиною для виборців України.

Кожна партія формує два типи списків кандидатів. Перший – єдиний для міста (району, області) та окремі для територіальних виборчих округів.

До єдиного списку входять усі кандидати, яких партія висунула в межах міста (району, області). Партія, на своїх конференціях (з’їздах) самостійно встановлює черговість розміщення кандидатів у ньому.

В єдиному списку партії може бути стільки кандидатів, скільки депутатів нараховується в місцевій раді

Другий тип списків – це списки для окремих територіальних виборчих округів, куди розподіляють кандидатів із загального списку (окрім першого номера із єдиного списку).

У територіальних виборчих списках число кандидатів не може бути меншим за 5 і більшим за 12 осіб.

Кандидати від партії можуть балотуватися тільки в одному виборчому округу.
Приступаємо до самого складного і важливо етапу виборів – до голосування.

Тут ми стикаємося з рядом технічних складностей, які, не проінструктованому виборцю, важко буде зрозуміти. З якими?

Пояснимо по порядку.

Бюлетень для голосування за відкритими списками має перелік і номери усіх партій, які беруть участь у виборах і поле для позначки виборця. З правої сторони назви кожної партії буде перелік прізвищ та номерів кандидатів із регіонального виборчого списку цієї партії.

Зразок бюлетеня з прикладом голосування

В бюлетені між квадратиком, в якому треба буде поставити позначку (галочку, хрестик, та списком кандидатів від даної партії є квадратик з двозначним трафаретом індексу (аналогічно трафарету поштового конверта) для написання номера кандидата в депутати з регіонального списку.

Зразок трафарету

Центральна виборча комісія дещо з спростила процес голосування, дозволено просто вписати відповідну цифру у відповідний у відповідне місце, не дотримуючись правил напису у трафареті. Але ми рекомендуємо все таки записати правильно цифру в трафарет, щоб в членів дільничних комісій не було різного толкування вашого голосування.

Рекомендації ЦВК та норми Виборчого кодексу України

Голосуємо так:

  • спочатку обов’язково обираємо партію, як і у 2015 році, поставивши позначку у квадратику після назви партії («галочку», «хрестик»);
  • далі визначаємось з конкретним кандидатом від цієї партії, вписавши номер обраного зі списку кандидата у депутати по трафарету.

Важливо: Якщо такий номер не вказати, то буде врахований тільки голос за партію.

Партія отримає мандат (мандати), якщо подолає 5-відсотковий бар’єр. В такому разі кандидат під першим номером у єдиному списку гарантовано отримає депутатський мандат.

Важливо: У випадку, коли партія пройшла 5 відсотковий бар’єр відбувається зміна розміщення кандидатів у загальному списку. Кандидати, які наберуть 25 відсотків і більше від виборчої квоти голосів свого округу, потрапляють на початок єдиного списку за зменшенням кількості голосів за них.

У разі отримання рівної кількості голосів, черговість кандидатів залишиться такою, яка була визначена партією на момент балотування.

Після кандидатів, які отримали 25 відсотків і більше голосів від квоти, розміщення інших кандидатів не змінюється у єдиному списку.

Виборча квота – це кількість голосів виборців, необхідних для отримання одного депутатського мандата. Виборчу квоту визначає територіальна виборча комісія.
Як визначається виборча квота:

Загальну кількість голосів за ті партії, які здобули не менше 5 відсотків голосів виборців і тепер беруть участь у розподілі мандатів, ділять на кількість мандатів.

V – виборча квота; Z – загальна кількість голосів виборців, що проголосували за партії, які пройшли 5 відсотковий «бар’єр»; N – кількість мандатів у відповідній раді.

V=Z/N (1)

Промоделюємо можливу ситуацію

Наприклад, у виборах у міську ОТГ (38 депутатів), в якій 78 000 виборців, взяли участь 10 партій. Прийшли голосувати 50 відсотків виборців, тобто 39 000 осіб. Враховуючи складність голосування, можна прогнозувати, що 40 відсотків отриманих бюлетенів виявиться зіпсованими (не дійсними), навіть у тому випаду, коли виборець отримає, згідно з заявою про зіпсований бюлетень, ще один бюлетень (законодавство передбачає такий варіант). Отже, зіпсованих бюлетенів буде 39 000х0,4=15 600. Тоді загальна кількість виборців, яка проголосувала буде: 39 000-15 600=23 400.

Далі визначаємо прохідний 5 відсотковий бар’єр: 23 400х0,05=1 170 (голосів). Це та мінімальна кількість голосів, яку має отримати, в цьому випадку, партія, щоб потрапити у раду.

Тут наступає сама складна частина прогнозу – це кількість партій, які не пройшли 5 відсотковий бар’єр і скільки виборців за них проголосували. Зробимо припущення що таких партій виявилось 5 і за них проголосувало близько 5 000 виборців. Ці голоси не враховуються при визначені виборчої квоти, тобто кількості виборців, які проголосували за партії, які пройшли 5 відсотковий бар’єр, в цьому випадку буде становити: Z=23 400-5 000=18 400 (голосів).

Отже, виборча квота, згідно з формулою 1, буде:

V=Z/N=18 400/38=484 (голосів), тобто, кандидат, який отримав дану кількість голосів, практично, стає депутатом.

В реальному випадку, в ситуації, яку ми моделюємо, (?) виборча квота може знаходитись в широкому діапазоні, можливо, від 1 000 до 300 голосів (якщо проголосує 100 відсотків, що не реально, то виборча квота може становити понад 2000 голосів).

Чим більше проголосує виборців – тим більша виборча квота.

Практично, при збільшені виборчої квоти зменшуються шанси потрапити в раду не популярних партій і навпаки, зменшення виборчої квоти приводить до збільшення кількості партій, які потрапляють у раду.

Тепер повертаємось до єдиного списку. Визначаємо 25 відсотків від виборчої квоти: 484х0,25=121 (голос). Кандидати, які набрали дану кількість голосів і більше, переходять у верхню частину єдиного списку за зменшенням голосів за них, інші залишаються на попередніх місцях.

Практично, це означає, що початкова позиція в єдиному списку немає ніякого значення, головне значення має кількість голосів, які отримає той чи інший кандидат.

Можливий випадок, коли кандидати отримають однакову кількість голосів, тоді той, хто був вище в початковому списку, буде вищим в єдиному списку після виборів.

Ще один цікавий момент: Кількість мандатів, на яку треба буде ділити голоси виборців, – це різниця між кількістю місць у раді та кількістю гарантованих мандатів для кожної партії, яка пройшла до ради (по одному мандату на партію).

Що мається на увазі? В нашому випадку в раду пройшло 5 партій, тобто, перші кандидати із єдиних списків партій стають автоматично депутатами. Залишається ще 38-5=33 (депутатських місць). 5 кандидатів «забрали» 5х484=2420 (голосів), залишилось 18 400-2 420=15980 (голосів), які й поділяться між кандидатами від партій, які пройшли 5 відсотковий бар’єр, пропорційно набраним відсоткам.

Наприклад:

18 400 – загальна кількість виборців, які проголосували за партії, що подолали 5 відсотковий бар’єр, 484 – виборча квота, 38 (5+33) депутатів.

1 партія – 6%; 18 400х0,06=1 104; 1 104/484=2,3 (1+1=2 депутати);

2 партія – 14%; 18 400х0,14=2 576; 2 576/484=5.3 (1+4=5 депутатів);

3 партія – 25%; 18 400х0,25=4 600; 4 600/484=9,5 (1+9=10 депутатів).

4 партія – 27%; 18 400х0,27=4 968; 4 968/484=10.3 (1+9=10 депутатів).

5 партія – 28%; 18 400х0,28=5 152; 5 152/484=10,6(1+10=11 депутатів).

Можливий випадок, коли партія набере більшу кількість голосів ніж сумарно всі кандидати від даної партії (частина виборців проголосувало тільки за партію, а за кандидата – ні). Кількість депутатських місць підраховується аналогічно вище приведеному. Депутатами можуть стати, в цьому випадку, і кандидати, які не отримали голоси, які рівні виборчій квоті й більше, але в єдиному списку займають відповідні місця згідно з рейтингом встановленому після виборів (мають 25 відсотків голосів і більше від виборчої квоти).

Ми показали тільки як правильно треба голосувати при пропорційних виборах за відкритими партійними списками та приклад встановлення результату голосування при даній системі виборів, навмисне залишивши «за бортом» ті проблеми, з якими зустрінуться непідготовлені й непрофесійні члени дільничних та територіальних виборчих комісій. Це може бути окремою розмовою.

Будемо надіятись, що комісії спрацюють добре. Зловживань, порушень виборчого процесу не буде і процес підрахунку голосів і вставлення результатів не затягнення на довго. Не буде судових процесів. Хоча, навряд, чи вдасться цього всього уникнути при таких громіздких місцевих виборах.

Коментарі -
Зачекайте...