Чому в освіті Мукачівського району панує вакханалія беззаконня?

Сергій Гайдай: «Я - это район! Мукачевский район - это я!!». Частина 4. Чому освітою району керують не професіонали?

Написати продовження серії моїх статей про «керманича» Мукачівського району Сергія Гайдая заставила не зовсім ординарна подія в освіті Мукачівського району: оголошення догани Заслуженому вчителю України, директору Жуківської ЗОШ 1 ступеня Олені Дмитрівні Басараб.

Довідка О. Д. Басараб в 1966 році, після закінчення Мукачівського педучища, почала працювати керівником початкової школи в селі Жуково, де працює й до нині. Школа працювала в пристосованих приміщеннях. В 1976 році Олена Дмитрівна та громадськість села звернулись з ініціативою до Бобовищанського винрадгоспу – про будівництво нової школи. В 1978 році школа була здана в експлуатацію.

В 1986 році Олена Басараб закінчила Івано-Франківський педінститут імені В. Стефаника і отримала вищу освіту.

У 1980-1981 роках Закарпатський Інститут удосконалення вчителів, спільно з програмно – методичним відділом управління Міністерства освіти УРС� вивчали досвід роботи Олени Басараб. Тема досвіду: «Оптимізація, поєднання у класах-комплектах самостійної діяльності учнів на уроці та роботі з вчителем».

На розширеному засіданні колегії Міністерства освіти 2 серпня 1983 року було розглянуто та схвалено досвід роботи пані Басараб та рекомендовано для впровадження в роботу вчителів початкових класів нашої області та України. За матеріалами засідання колегії були видані відповідні методичні рекомендації.

18 серпня 1983 року Олені Дмитрівні Басараб було присвоєно почесне звання «Заслужений вчитель УРСР».

За роки своєї успішної діяльності на педагогічній ниві керівник Жуківської ЗОШ 1 ступеня була нагороджена десятками грамот та отримала багато подяк. Особливо треба звернути увагу на нагороди Олена Дмитрівна, які вона отримала зовсім недавно. В 2010 році пані Басараб була нагороджена обласною педагогічною премією імені Августина Волошина та Почесною грамотою Закарпатської облдержадміністрації.

Думаю, що цієї короткої довідки достатньо для того, щоб зрозуміти, що маємо справу з неординарною людиною, з Педагогом з великої літери, як би не пафосно це звучало. Але виявляється, що для голови Мукачівської РДА Сергія Гайдая та його протеже Світлани Кешелі заслуги Олени Дмитрівни ніщо, коли хочеться вирішити якісь свої меркантильні інтереси.

Якщо про Сергія Гайдая ми дещо знаємо, то Світлана Кешеля – це «чорная конячка» в системі освіти Мукачівського району. Світлана Іванівна, вихователь дошкільного закладу, жодного дня не працювала в школі. Кажуть, що пані Кешеля, перед призначенням начальником відділу освіти райдержадміністрації, була рядовим працівником соціальної установи Управління праці та соціального захисту Мукачівського району, що знаходиться в смт Кольчино.

Призначення вихователя дитячого садика керівником освіти району, в якому налічується 68 шкіл, 70 дошкільних навчальних закладів та працює понад 2 тисячі педагогічних працівників – це не просто «нове слово» у «адмініструванні» голови райдержадміністрації, це «шедевр мистецького управління» людини, для якої особистим «кредом» самоутвердження є дивіз: «Я - это район! Мукачевский район - это я!!». Що хочу те роблю і закон мені не указ.

Цікаво за які такі особисті послуги сподобалась Світлана Кешеля Сергію Гайдаю? Історія поки що замовчує…

Освіту району почало лихоманити від непрофесійних, а інколи просто глупих вказівок, розпоряджень нового «педагогічного шефа». Про це досить детально писала газета «Панорама» ще 2 червня 2016 року у своїй статті «Вчителька, нашого мікрорайону жителька».

Ми у своїй публікації звернемо увагу читача, як протеже Сергія Гайдая пані Кешеля, порушуючи елементарні норми етики, моралі та законодавство України, пробує насильно відправити на пенсію Заслуженого вчителя України Олену Дмитрівну Басараб. «Феничка» районної освіти йде по добре випробуванні «стежці» свавілля.

Ось що розповідає Олена Дмитрівна про злощасні події, які передували догані: «На початку 2017 року Світлана Іванівна викликала мене в районне управління освіти і в ультимативній формі заставляла писати заяву на звільнення за власним бажанням. Мені стало дуже боляче. Невже я заслужила того, щоб мене просто викопкали «під зад» зі школи? Я сама вже збиралася йти на пенсію, достойно піти і залишити після себе послідовників. Думала, що це буде урочисто, на шкільній лінійці і буде багато букетів квітів. Але щоб так….

Я 20 років є депутатом сільської ради, За 51 рік педагогічного стажу я виховала сотні достойних людей, якими може гордитися моє село та країна. Із випускників нашої маленької початкової школи більше сотні мають вищу освіту і працюють на відповідальних ділянках роботи. Назву декількох своїх вихованців: Сергій Деркач – кандидат ветеринарних наук, доцент кафедри Київського національного університету біоресурсів і природо користувачів України; Валерій Деркач – журналіст, випускник Київського національного університету імені Т. Г. Шевченка, Володимир Москаль - сільський голова села Жуково та багато інших достойних людей.

У своєму житті завжди дотримувалась простої життєвої і педагогічної істини: «Намагалась і намагаюсь бути прикладом для дітей у всьому, бо діти – це все моє життя».

Превентивні міри «освітньої «шефині» не забарилися.

Заслужена вчителька України продовжує свою розповідь: «27 лютого 2017 року, без наказу, розпорядження начальника відділу освіти Мукачівської райдержадміністрації пані Кешеля присилає до мене в школу двох працівників управління освіти для перевірки Жуківської ЗОШ 1 ступеня. Перевірка була проведена дуже оперативно, перевіряючи ніяких документів про перевірку не залишили.

30 лютого 2017 року працівники управління освіти знову приходять на перевірку і одночасно ознайомлюють мене, завідуючу школи Олену Дмитрівну Басараб, з наказом про оголошення мені догани за підписом начальника управління освіти, молоді та спорту Мукачівської райдержадміністрації Світлани Іванівної Кешелі. І знову перевіряючи не залишають Акту повторної перевірки: «Мовляв рішення прийме «шефиня».

Цікаво – за що отримала догану Заслужений вчитель України? Процитуємо частину наказу №86 від 02.03.2017 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності завідувача Жуківської ЗОШ 1 ступеня» управління освіти, молоді і спорту Мукачівської державної адміністрації: « З метою вивчення роботи завідувача Жуковської ЗОШ 1 ступеня 27 лютого працівниками районного методичного кабінету – Зварич В.Ю., завідувачем РМК та Хайнас В.М., методистом РМК проведено перевірку Жуківської ЗОШ 1 ступеня.

Під час вивчення роботи завідувача Жуківської ЗОШ 1 ступеня – Басараб О.Д. виявлено суттєві недоліки у веденні документації, організації навчально-виховного процесу, встановлено порушення у дотриманні вимог санітарного законодавства.

У зв’язку з порушенням Інструкції з ведення ділової документації у загальноосвітньому навчальному закладі від 23.06.2000 №240, Положення про загальноосвітній навчальний заклад, Інструкції з ведення трудових книжок та відповідно до складеного акту від 27.02.2017 року №1…

НАКАЗУЮ:

1) Оголосити догану завідувачу Жуківської ЗОШ 1 ступеня Басараб Олені Дмитрівні….»

Ось так, панове, з позиції не вчителя, не педагога, Світлани Кешелі, за 51 рік роботи в школі Заслужений вчитель України Олена Дмитрівна Басараб так і не навчилася вести документацію, організовувати навчально – виховний процес та дотримуватись вимог санітарного законодавства. Абсурдність такого твердження очевидна, як і замовність самого наказу.

Крім того, хочу звернути читача ще на деякі моменти. Згідно діючого законодавства догана виноситься у випадку вчинення працівником дисциплінарного проступку. Згідно процитованого мною наказу розмова йде тільки про певні недоліки роботи завідувача Жуківської ЗОШ 1 ступеня і не більше. І ніяк не про дисциплінарний проступок.

Який вихід з даної абсурдної і незаконної ситуації?

Виходів, на мою думку, є декілька:

1. Самий простий і благородний: керівник освіти району визнає свій наказ ««Про притягнення до дисциплінарної відповідальності завідувача Жуківської ЗОШ 1 ступеня» помилковим та відміняє його і публічно вибачається перед Заслуженим вчителем України Оленою Дмитрівною Басараб. Ще краще було б, як би це зробив сам «керманич» району Сергій Гайдай. Думаю, що це допомогло б його не зовсім високому авторитету.
2. Директор Департаменту освіти і науки Закарпатської області пані Сопкова Ганна Іванівна своїм розпорядженням (наказом) скасовує даний наказ, як такий, що прийнятий з грубим порушенням законодавства України та теж вибачається за неблаговидні дії своєї підлеглої
3. Заслужений вчитель України Олена Дмитрівна Басараб звертається до суду про скасування даного наказу.

Ось така наша коротка та не зовсім красива «педагогічна» історія, яких сьогодні в освіті Мукачівського району можна назвати десятки.

Невже такими методами можна підняти авторитет і повагу до влади України та її представника в районі Сергія Гайдая?

Невже мешканці району будуть голосувати за БПП та його представника Сергія Гайдая на наступних виборах, коли освіта району стала заручником якихось незрозумілих «підкилимних» ігор?

Риторичні запитання.

Післямова. Не минуло й десяти днів з дня написання даного блогу на сайті http://www.fenixslovo.com, як Мукачівська райдержадміністрація та управління освіти, молоді та спорту Мукачівської райдержадміністрації вже зробили певні «висновки»: спішно організували звільнення з роботи Заслуженого вчителя України, завідуючу Жуківської ЗОШ 1 ступеня Олену Дмитрівну Басараб. 31 травня Олені Дмитрівній, яка зараз хворіє і знаходиться на «лікарняному», дзвонить секретар управління освіти і просить прийти за трудовою книжкою, тому що пані Басараб звільнена. Як? Без заяви та відповідного попередження? Повна вакханалія беззаконня і відсутність всякою етики і моралі. Невже Сергій Гайдай та Світлана Кешеля вважають, що будуть працювати вічно і їм не прийдеться відповідати за свої аморальні дії перед людьми і Богом? Прийдеться. І в першу чергу перед законом.

Дивує повна відсутність реакції на беззаконня своєї підлеглої Світлани Кешелі Департаменту освіти і науки Закарпатської області (керівник Сопкова Ганна Іванівна). Невже Ганна Іванівна вважає, що вона має «абсолютний імунітет» і не може опинитись в ситуації Олени Дмитрівної?