Із архіву моїх публікацій, які не втратили своєї актуальності. Частина 1

 20 квітня 2005 року в газеті «Старий Замок була  опублікувана моя стаття  «Чи буде побудований храм Теодора Ромжі?!»
 Як бачимо, минуло вже майже вісім років з того часу, як написав в газеті про дану проблему. Що змінилося з того часу? Часто проїжджаючи біля цієї відомої на Закарпатті «недобудови» можна сказати дуже коротко: нічого. Можна й запитати: чому? Але в кого?
  Подаю статтю без правок. Вважаю, що сьогоднішні можливості інтернету дозволять знати тих меценатів і спонсорів, які  накінець-то  добудують храм великомученика Теодора Ромжі
  
                                 Чи буде побудований храм Теодора Ромжі?!

  В нашій газеті вже багато разів писалось про великомученика блаженного єпископа Мукачівської греко-католицької єпархії Теодора Ромжу.  В середині сорокових років минулого століття, коли, за вказівкою Сталіна, знищувалась греко-католицька віра на Західній Україні, в тому числі й на Закарпатті, місцеве відділення НКВД запропонувало єпископу Теодорові Ромжі перейти в православ’я і підпорядкувати  Мукачівську єпархію Московському патріархатові російської православної церкви . Єпископ категорично відмовився від цієї пропозиції. Диверсійна група 27.10.1947 року імітувала автомобільну катастрофу з наїздом на фіакр єпископа на дорозі між селами Іванівці і Лохово. Єпископ залишився в живих, був успішно прооперований у Мукачеві, але згодом отруєний підісланим агентом.
Після смерті єпископа 1.11.1947 року вся структура греко-католицької єпархії була розбита. 130 священиків відправлені в табори ГУЛАГ.
В кінці  вісімдесятих років минулого століття, в епоху „Перестройки” Михайла Горбачова греко-католицьку церкву було легалізовано. В середині 90-тих років прихожани вирішили на місті трагічної загибелі Тедора Ромжі побудувати храм та монастир. Але,... як кажуть в народі:
  
                                                       „Тільки казка скоро говориться...”
22 грудня 1999 року Івановецька сільська рада Мукачівського району своїм рішенням надала в постійне користування 5 гектарів землі в урочищі „Могилка” благодійній католицькій організації „Милосердя”.  Згідно пояснювальної записки, яка додана до проекту відведення земельної ділянки благодійній католицькій організації „Милосердя”, на відведеній земельній ділянці передбачається розмістити комплекс культових споруд: монастир, церкву для паломників, школу -інтернат для дітей сиріт, капличку та підсобні споруди. В тому ж 1999 році було освячено перший камінь фундамента  монастиря і розпочалось будівництво. Для будівництва було залучено різні спонсорській кошти. Найбільший внесок вніс один громадянин США (виходець з Закарпаття), який для будівництва монастиря надав біля 60 тисяч доларів США.
Правда, прихожани і всі громадяни, що  проїжджають по дорозі Іванівці – Бобовище, могли звернути увагу на те, що вже більше двох років будівництво монастиря не ведеться. Чому?

                                                                        Лист єпископа
На початку 2005 року з листом до Мукачівської райдержадміністрації та Івановецької сільської ради звернувся Апостольський Адміністратор Мукачівської греко-католицької єпархії єпископ  Мілан Шашік. У своєму зверненні Мілан Шашік пише: „...Місце, де виділена ділянка є історично важливою для Мукачівської греко-католицької єпархії, так як на цій землі було скоєно напад на Блаженного Мученика нашої єпархії єпископа Теодора Ромжі, який закінчився фатально для його життя.
Метою... будівництва передбачалося увіковічити пам’ять  загиблого єпископа Теодора Ромжі, через будівництво монастиря та Храму Блаженного Теодора Ромжі , школи для дітей-сиріт. Початок будівництва здійснювався за підтримкою спонсорів від Мукачівської греко-католицької єпархії. На сьогоднішній день склалася ситуація, що будівництво зупинено через втрату довіри спонсорів до благодійної громадської католицької організації" Милосердя".... Фінансування вказаного проекту гарантується спонсорами за умови, що земля, яка виділена під будівництво перейде в постійне користування управління Мукачівської греко-католицької єпархії. Будемо щиро вдячні Вам за порозуміння наших вболівань. Молимося за Вас   та надіємось,  що Ваша мудрість   та державний сан підкажуть прийняття  правильного рішення...”

                                                                Благодійний „детектив”
До Мукачівської райдержадміністрації за допомогою звернулась і благодійна католицька громадська організація „Милосердя”. Проблема потребувала вирішення. Вивчаючи офіціальні документи „Милосердя” і різні висновки і подані до проектної документації на будівництво храму і монастиря ми звернули увагу на ряд незрозумілих і дивних фактів, які  і викладемо в нашій публікації.
Згідно свідоцтва про реєстрацію благодійного фонду  дізнаємось, що благодійна католицька організація „Милосердя” зареєстрована в 1995 році Перечинською райдержадміністрацією за юридичною адресою: смт Перечин, вул. Гагаріна,1. Територія, на яку поширюється діяльність фонду – Перечинський район.  Згідно протоколу загальних зборів благодійної організації засновниками організації є сім фізичних осіб, місце проживання яких – це практично вся Закарпатська область: Ужгород, Берегово, Перечин. Наприклад,  директор Перечинської благодійної католицької організації „Милосердя”  Ганна Береш проживає в місті Ужгороді.
Благодійна католицька організація „Милосердя” є приватною юридичною структурою з усіма відповідними  наслідками. Читаючи  інформації про суб’єкт власності (юридичні особи), яка подана в проекті на будівництво храму, в графі „вищестоящий орган” читаємо: Мукачівська греко-католицька єпархія.  Де правда? В установчих документах? Чи в інформації про власників, яка подана в проекті на будівництво монастиря?
Треба віддати належне керівнику благодійної організації „Милосердя” Ганні Береш: документи на будівництво культового комплексу Теодора Ромжі  оформленні належним чином. Практично „придертись” ні до чого. Правда, можна б звернути увагу на висновок Закарпатської геологорозвідувальної експедиції, згідно якого в районі будівництва „...на різних глибинах (від 2,5 до 20,0 м) залягають шари світло забарвлених і білих глин, які при перенасиченості водою можуть збільшуватись і об’ємі і при неглибокому їх заляганні приводити до зсувних процесів.  Тому, для вирішення питання про можливість будівництва церкви, монастиря і школи-інтернату, на вказаній... площі (5 га) потрібно провести дуже детальні інженерно-геологічні дослідження...” Та хто звернув уваги на геологічні „дурниці”. Є проектна документація – можна будувати. З будівництвом щось не дуже  виходить.

                                                                       Який вихід з ситуації?
На нашу думку – дуже простий: громадській благодійній організації „Милосердя” потрібно врахувати те, що постать Теодора Ромжа – це відома історична і свята постать всього закарпатського народу і монастир та храм імені Теодора Ромжа, що будується на землі,  на якій пролилась невинна кров великомученика греко – католицької церкви, повинен буде власністю всієї греко – католицької громади краю. Це, на думку місцевої влади Мукачівщини, буде єдиним і мудрим рішенням. Храм та монастир Теодора Ромжі повинні юридично належати Мукачівській греко-католицькій єпархії. Благодійна організація „Милосердя” повинна проявити милосердя та мудрість і передати будівництво Мукачівській греко-католицькій єпархії