Закарпатські журналісти мандрували Карпатами

Вдруге за останній рік голова Асоціації сприяння розвитку туризму "Шипот" Сергій Грига вів журналістів у гори рідною Воловеччиною. Як тоді, так і тепер — маршрутом, який разом із товаришами промаркував.

Похід зачепив і сусідню Міжгірщину, адже хребет полонини Боржави, який обрали для маршруту, єднає два райони.

Ужгородська організація Незалежної медіа-профспілки сформувала групу з 20 осіб: окрім місцевих мас-медійників, до неї потрапили і троє київських колег. Були поціновувачі туризму — студенти, представники інших професій. Зокрема, художниця, бухгалтер, юрист, політолог і навіть... співак Закарпатського народного хору.

Хребет Боржава тягнеться від Волівця аж до села Нижній Бистрий, що на Міжгірщині. Група здолала чотири вершини, з яких найнижчою була гора під назвою Цицька (1219,4 м), а найвищою - Великий Верх (1598,0 м). На вершині Плай (1330,5 м) оглянули метеостанцію, де у 60-их півроку працював В`ячеслав Чорновіл.

У цілому ж за два дні проміряли власними топанками майже 25 км хребта; для чого з`їли майже 5 кг ковбаси і З кг сиру, понад три десятки яєць, майже 3 кг картоплі, по 2 кг гречки, по півтора - цукерок і печива. Збирали та смажили гриби. Зупинялися у яфинниках. Готували борщ. Пили чай із ягід чорниці (яфин), настояний на гілочках малини, звіробою та чебрецю. Щоб закарбувати назавжди все, що відбувалося, внесли в пам`ять цифрових апаратів понад три тисячі фотозображень. Розважалися біля вечірньої ватри, виспівуючи пісні та декламуючи вірші, які лише могли згадати. Лякали гірських круків, ходили наввипередки з вівцями. Літрами пили воду, тамуючи спрагу. Завершили ж маршрут майже восьмикілометровим спуском із гори Великий Верх до водоспаду Шипот у селі Пилипець.

Відчайдухи змочили у крижаній воді ноги, решта - губи в пивній піні.

У результаті заслужили похвалу Сергія Григи й отримали від нього пропозицію пройтися наприкінці серпня Воловеччиною повторно. Цього разу вже іншим маршрутом.