Як закарпатцям грітися дешево?

Про фінансову доцільність переходу на альтернативні джерела тепла дещо пізніше, а зараз про марнотратство. Його під гаслами «Економіка має бути економною» насаджували нам впродовж десятиліть, і це дало плоди. Бо ще й сьогодні сотні мільйонів тонн соломи, соняшникового та кукурудзяного билля, деревинних відходів та іншого «непотребу» спалюється або гниє, разом з тим забруднює атмосферу, отруює воду та грунти.

Елементарні підрахунки енергетичної цінності біомаси — «непотребу», переведені в кіловат-години, або кілоджоулі (1 кілограм біомаси можна перетворити в середньому на 15500 кДж, або 4,3 кВт/год., що замінює 0,5 м3 газу), переконливо свідчать, що «газова шара» і дурість не мають меж. Ми топчемо ногами і знищуємо мільйони мегават, мільярди мегаджоулів, а отож, мільярди доларів і жаліємось на весь світ, що бідні?! Брехня!!! Міняймо психологію, станьмо патріотами, як мінімум, власного бюджету. Лише таким чином вдасться дешевше обігріти родину, село, місто, Україну і навіть частину Європи. Притому не лише заощадити на дешевому паливі, а навіть і заробити!

На пам’яті розповіді мого діда Михайла Ільковича, що ще на початку минулого століття (це понад 100 років) більша частина Закарпаття (тоді Подкарпатська Русь), виживала за рахунок утилізації біомаси, перетворюючи її в дуже потрібний і ходовий європейський товар. Будучи підлітком, я заслуховувався з відкритим ротом про тодішні технологічні процеси. «Викопувалась в землі яма завглибшки до 0,5 м, а діаметром до 3 м. Від основи ями і аж до вершини (заввишки до 3 метрів) накладалася копиця з дров, сухостоїв, гілок (відходи графських лісозаготівель). Цю копицю закидували глиною і трамбували (ущільнювали), робили невеличкий отвір в основі копиці й підпалювали. Після загорання цей отвір також закидували землею і стерегли, щоб ця копиця не згоріла, а лише тліла, будь-яке загорання по всьому периметру негайно придушувалося новим шаром грунту. Через тиждень кропіткої роботи ця біомаса перетворювалася на деревне вугілля, яке успішно продавалося по всій Європі, а тепло, що виділялося, нагрівало лише повітря.

Лише з часом, набуваючи знань, здобуваючи освіти, я дізнався про цей надзвичайний процес перетворення, а саме: горіння без доступу кисню, що називається «піроліз». Але не буду втомлювати читача науковою та технічною термінологією, бо для зацікавлених існує інтернет. Краще — про те, що з цього вийшло.

Вже будучи досвідченим інженером, у період першої газової війни Путіна проти України я задумався над тим, що нас чекає. Ця газова війна і дала поштовх до створення газогенеруючого (піролізного) котла, моделі KD-TURBO (для зацікавлених: KD – котел на дровах, TURBO – з тимчасовим примусовим піддувом, 15—100 кВт – потужність у кіловатах).

Розуміючи важливість проблеми, майже два роки разом із сином Володимиром ми працювали над створенням ескізів та креслень, технологією виготовлення, проводячи випробовування. Розрахунки потужності, ефективності, створення інструкції з експлуатації та паспорта, підготовка до сертифікації — це титанічна праця. Але результати експериментальних зразків узимку 2007 року порадували. Розрахунки були підтверджені, надійність гарантована, ефективність (ККД 85%) забезпечена! Відтак розпочалося виробництво. Шкода, що жодна з тих часів влада не зацікавилася нашою роботою.  Очевидно, особисті корисливі інтереси взяли гору над здоровим глуздом.

А зараз чиста арифметика для кожної людини

Для обігріву приватного будинку площею 100—150 м2 потрібно близько 600 м3 газу в місяць, що обійдеться (600м3х1,8 грн.) в 1080 грн., або (1080 грн.х6 міс.) 6480 грн. за опалювальний сезон.

За цей період виробиться тепла 111600000 кДж. Чого можна досягти, спаливши 7200 кг дров, що складає ~ 10м3х280 грн. = 2800 грн. на сезон. Економія —  6480 – 2800 = 3680 грн.

Для підприємців при таких площах арифметика є ще більш привабливою: 600м3х6,28 грн./м3 = 8768 грн.х6 міс. = 22608 – 2800 = 19808 грн. Остання цифра – економія за сезон.

При більших площах опалення економія зростає в рази. Тобто за 2—3 опалювальні сезони для пересічного українця і менше одного опалювального сезону для підприємців котел на альтернативному паливі окуповується.

До того ж водогрійні котли моделі KD-TURBO потужністю 15, 18, 20, 25 кВт — всеїдні, тобто спалюється все, що горить, незалежно від вологості та якості біомаси. Вони є й умовно дешевші — до 7000 грн. Натомість котли потужністю 30, 40, 50, 75, 100 кВт — піролізні, газогенеруючі, тобто в них згорає не лише біомаса, а й газ, який утворюється в процесі тління. Цей процес забезпечує 85% ККД та дворазове завантаження паливом на добу. Такі котли значно дорожчі – від 15000 грн. Більш детальну інформацію можна отримати від автора проекту за тел. (0-98) 923-09-77.

Михайло Кертис, газета "Новини Закарпаття".