Чи є на Закарпатті сепаратизм і кому він на руку?

А у соцмережах розповсюджують інформацію, що "всі дороги перекриті, поїзди зупиняють, повсталими взяті під охорону стратегічні об'єкти". Нібито пересування між селами обмежено блок-постами, і "повстанці" пропускають лише знайомих, тих, яких знають особисто. А ще - "епіцентром повстання є Мукачево".

Фантастичний та майже апокаліптичний сценарій. Сценарій, що однозначно замовлений у Кремлі. Адже будь-який закарпатець може підтвердити - нічого подібного не відбувається.

Нині російські ЗМІ пишуть не лише про акції блокування автошляхів проти мобілізації, що відбулися у Мукачівському, Берегівському та Хустському районах області. На їх думку "жителі Закарпаття відмовляються служити в армії України і вимагають автономії, прийнятої ще в 1991 році".

І посилаються на заяви самопроголошеного "прем'єр-міністра республіки Підкарпатська Русь" Петра Гецька та блогера Дмитра Дзиговбродського, які озвучив, сидячі у іспанському барі за келихом пива, колишній фантаст і колишній десит Лев Вершинін.

Не дуже тверезий чолов'яга щось меле про те, що "в Закарпатті так зване "прєдвосстаніє". У що воно переросте, зрозуміємо протягом двох днів. Громадяни Підкарпатської Народної Республіки проти мобілізації на злочинну фашистську війну Києва. Громадяни Підкарпатської Народної Республіки вимагають автономії. Все вирішується саме в ці хвилини. Будемо сподіватися, що відкриється "другий фронт". Думаю, Київ прогнеться і переляканий. У Києва немає сил, щоб справлятися з русинами і угорцями".

Активізувався і екс-мер Ужгорода Сергій Ратушняк, який також пропонує мешканцям Закарпаття "боротися за визнання Києвом підсумків референдуму 1991 року" і "люструвати місцевого олігарха Балогу".

Класика жанру! Було б смішно якби не було так сумно...

Утім насправді все не так. Поки що не так. Все нині залежить від самих закарпатців. Чи поведуться вони на провокації з боку російських політтехнологів або чітко встануть будуть присікати будь-які прояви сепаратистського руху. Адже саме з цього починалася анексія Криму, а потім самопроголошення ДН� і ЛН� на сході України, смерть сотень військових і цивільних, море крові, зруйновані домівки, паралізоване життя у містах та селах - без світла, газу і води ...

Ян Валетов, блоггер сайту "Обозреватель" теж пише на цю тему. Він теж задається питанням: "Чи є на Закарпатті сепаратизм?"

Пише, що перебуває тут вже майже три тижні, багато подорожує, спілкується із звичайними людьми. "Які тут живуть, займаються бізнесом - малим, середнім і великим. Немає тут ніякого ні повстання, ні "прєдвосстанія". Бред збудженого мозку..."

Але перекриття доріг матерями реально були. Це дійсно так. Однак перед цим чере соціальні мережі робилися "вкидання" - "вночі в селі ХYZ невідомі на міліцейських машинах забрали молодих хлопців. Хлопчики відвезені в невідомому напрямку, напевно, воювати.
Звісно, ні назви села, ні імен хлопчиків ... Нічого.

А ось вчора в селі ZXY вночі приїхали і забирали хлопчика. Він їхати не хотів, так його до смерті забили. Хто забив? У якому селі? Як звали хлопчика?

Матері бояться. Матері залякані. Матері виходять на дороги", - пише Ян Валетов.

З іншого боку є добровольці. Один з них має досвід війни в Чечні (на російській, до речі, стороні), комісований через поранення. "Здоровий, розумний, злий патріот". Він каже, що посилати на війну потрібно саме таких як він. Таких, за його словами, як мінімум, тисяча. Записалися у військкоматі, чекають виклику. А тим часом у військкоматі "торгують повістками". Правда чи неправда - невідомо...

Говорить із жінкою, власницею автомийки, угоркою.

Вона теж розповідає про материнські протести. Вона боїться, що в армію заберуть її 17-річного сина. Адже так кажуть люди...

- А когось забрали?

- Ні. Але розповідають. Я не вірю, але син ... Страшно.

Я її розумію. Хтось грає на цих страхах, знайомий почерк, чи не так?

Прощаємося.

- Миру вам і щастя, - кажу я. - Кесеном.

- І вам миру і щастя, - каже вона. - Віслат.

- Віслат ...

Чи є в Закарпатті сепаратистські настрої? Є, напевно. Є ж в Угорщині знаменитий Йоббік? Адже робить хтось вкидання в соцмережі, з метою розгойдати ситуацію? Значить, є зацікавлена ??сторона.

Але досвід Сходу багато чому навчив - думаю, у тутешніх "заводил" скоро почнуться великі проблеми. Ніхто не хоче того, що зараз відбувається в Луганську, Донецьку, Перевальному. Люди тут багато працюють, будують. Ви не уявляєте, скільки тут вибудовано за останні роки і наскільки на краще змінився сервіс. Так, тут і угорці, і русини, і чехи з поляками і словаками, і українці з росіянами. Багатомовна суміш народів - гостинна, усміхнена, що цінує мир і спокій на своїй землі.

Господа сепаратисти, можу вас засмутити - про війну на Сході говорять виключно в плані "коли там вже виженуть цих божевільних". Я не провокував, відповіді не підказував, більше слухав. Налаштовані різко проти участі Росії в конфлікті. Хвилюються за тих, хто воює за Україну. Чи люблять Київ? Чесно? Не дуже. А ось Україну - люблять. Київській владі ще належить завоювати довіру людей і це дуже непросте завдання..."

Можна лише зазначити, що нині окрім неоголошеної війни з боку Росії триває й інша вйна - психологічна, що значно посилилася після оголошення чергової хвилі мобілізації.

Зірвати її - головне завдання противника. Це вже робиться кількома шляхами. По-перше, в суспільстві поширюються чутки про замовчування реальних цифр жертв з нашого боку. Панічні чутки про значні жертви українських силовиків поширюються дуже швидко. Не лише через російські телеканали. А насамперед через чутки. Через людей, через соціальні мережі.

Також розповсюджуються пілтки про погане забезпечення військових.  А ще - вноситься і регіональний розкол. Хвиля протестів проти мобілізації прокотилася по західної України. Найбільший розмах вона мала на Закарпатті.

"У ситуації, поза всяких сумнівів, винна і влада, яка віддала мобілізацію на відкуп місцевій владі і військкоматам. Де, таке враження, сидять олігофрени, що розсилають повістки всім без розбору. Але те, що бабський бунт на Закарпатті був спеціально влаштований - поза всяких сумнівів", - зазначає видання "Деловая столица".

Яскравим підтвердженням цьому - приїзд журналістки з каналу Russia today, яка приїхала для того, аби провокувати жителів області проти мобілізації. Тепер її депортують з України за підривну діяльність.

Найвпливовіше угорськомовне видання Закарпаття Kárpátalja зазначає, що не отримало жодного офіційного свідчення від мешканців угорських сіл про те, що мобілізація відбувался з порушеннями. Хоча журналісти декілька разів зверталися до своїх читачів і забезпечували їм повну анонімність...

Як боротися з поширенням панічних чуток? Перше: говорити правду. Не замовчувати кількість жертв АТО. Друге: у нас багато говорять про спійманих сепаратистах, сотнях кримінальних справ проти них. "Але до тих пір, поки спецслужби не будуть вираховувати і карати панікерів, московська агентура в Україні буде заробляти на страхах українців", - зазначає видання. 

Іван Романчук, для Мукачево.net