В чому "смак" закарпатського вівчарства? (ВІДЕО)

Майже півроку в горах – без світла, без зручностей та без вихідних. Над ними -тільки небо. В таких умовах живуть вівчарі на полонинах.

Випасають овець, виготовляють корисні та смачні продукти. На життя не скаржаться – кажуть, а хто – як не вони.  Кілька годин з життя вівчарів – далі Карпати. Масив Свидовець. Вранці звідси відкриваються неймовірні пейзажі.

О цій порі вже не сплять вівчарі. Робота кипить.  Їхній день починається о 3 ранку за їхнім часом (о 5 годині київського). Один вівчар заганяє овець, інші  – доять. Справа не з легких, потребує спеціальних умінь.Свіже молоко проціджують. З нього потім виготовлятимуть сир та вурду. Секретами виготовлення вурди вівчарі поділились і з нами. Рецепт простий. Але тим, хто не живе вівчарським життям, його втілити навряд чи вдасться.  Спочатку доять овець та кіз. З молока збирають вершки. З першого овечого молока роблять сир (як кажуть тут – “сер”). Залишки відігрівають на вурду.  Спочатку в молоко додають трохи клягу  – його роблять з висушеного  шлуночка теляти або ягняти.  Все кілька разів старанно перемішують.

Після того суміш відігрівають   на вогні, аби “склягалася”.  Проціджують. Роблять вурду. Вурду потім відправляють в долину, де господарі засолюють її та  переробляють на бринзу. Іноді їм доводиться  по  горах йти 12 годин, аби дістатися найближчого села.Живуть вівчарі у колибах без електрики та  зручностей. Вівчарські колиби  складаються з однієї “кімнати”,  в якій живуть та готують продукти вівчарства.  Життя в горах незмінне. Тут час зупинився. Що б  не відбувалося: військові операції, геополітичні зміни, війни та перемир”я вівчарі точно знають: над горами зійде сонце, а їхні отари, як і щодня, чекатитмуть їх.

М-Студіо

Якщо ви знайшли помилку, виділіть текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
Коментарі -
Зачекайте...