Небезпечні літні забави, або чим може обернутися купання влітку для закарпатців

Як повідомляє УДСНС України в Закарпатській області, з початку року на водоймах краю потонуло 8 громадян, серед яких і одна дитина.

За їх даними, більшість надзвичайних ситуацій припадає саме на травень-вересень, тобто на купальний сезон.

За аналогічний період минулого року трапилося 9 випадків утоплення. Всього ж у  2013 році на водних об’єктах області загинуло  36 людей.

Найчастіше ж нещасні випадки трапляються через відсутність облаштованих для купання місць, а також нехтування відпочивальниками елементарними правилами поводження на воді.

Краще вчитися на чужих помилках, ніж на своїх

Розпочнемо з сумного. Аби не стати жертвою води, варто дотримуватися елементарних правил, які Ви знайдете у кінці статті.

Зараз же нагадаємо ті прикрі випадки, які уже трапилися з нашими краянами. Адже краще навчитися на чужих помилках, ніж робити свої, та ще такі фатальні.

Чи не найтрагічніша історія трапилася увечері 24 травня на Іршавщині.

Того дня група молодих хлопчаків пішла купатися до річки Боржава, що на околиці села Вільхівка.

Підійшовши до води один з хлопців роздягнувся, та спробував зайти у воду.  Оскільки місце для купання було необлаштоване, хлопчина застряг у намулі. Зрозумівши, що потрапив у своєрідну пастку, став кликати на допомогу товаришів. Першим подав йому руку 12-річний Михайло. Витягуючи товариша з глини, хлопчина сам послизнувся й упав у воду. Його підхопила течія й понесла у вир…

Тіло дитини вже наступного дня знайшли водолази Хустського водолазно-рятувального відділенням АРЗ СП УДСНС України у Закарпатській області. 

Трагедією закінчилися і вихідні для однієї з родин села Тур’ї Ремети Перечинського району.

Обідньої пори 11 травня у сільському потічку виявили тіло місцевого 57-річного жителя. Потопельника посеред потічка завглибшки 30 сантиметрів, знайшла його дружина та відразу сповістила про це сільського фельдшера. Зі слів дружини загиблого, її чоловік, перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, 10 травня близько восьмої вечора пішов виносити сміття та додому не повернувся. Зазвичай чоловік висипав його з містка в потічок. Ймовірно, чоловік послизнувся на містку, вдарився та впав у воду. На момент виявлення, людина лежала у воді на спині та міцно тримала відро у правій руці.

Не повернувся додому і рибалка з Ужгородщини. Цілих чотири дні родичі шукали главу сім’ї, котрий  в обідню пору пішовши з дому так і не повернувся. Знайшли його 9 червня неподалік міста Чоп в річці Латориця, під мостом по якому пролягає залізнична колія Чоп-Ужгород. Що найстрашніше, тіло батька виявили його ж сини. Всі ці дні вся родина сподівалась на краще, і не припиняла пошуки. Але на жаль, чоловік відправившись на риболовлю, додому так і не повернувся.

Та ці випадки не є поодинокими.

3 червня поступило повідомлення про ймовірне утоплення невідомої особи в річці Тиса поблизу автомобільного моста між селищами Вишково та Буштино.

7 червня поступило повідомлення про ймовірне утоплення у річці Латориця, неподалік залізничного мосту громадянина 1960 року народження, мешканця м. Чоп.

Того ж дня пообіді надійшло повідомлення про виявлення тіла  в руслі річки Латориця, поблизу с. Голубине Свалявського району громадянина 1974 року народження, мешканця м. Свалява.

Останній випадок трапився вчора, 10 червня. До ОКЦ поступило повідомлення про ймовірне утоплення людини 1965 р.н. в руслі річки Тиса, поблизу с. Сасово, що на Виноградівщині. Як повідомляє У ДСНС України у Закарпатській області, станом на 19:30 10 червня особу не знайдено.

А рятувати нікому

На жаль, однією з передумов фатальних випадків на воді, окрім безпечності відпочивальників, є недотримання власниками водойм

Правил утримання водних об’єктів в питанні забезпечення їх засобами для попередження трагічних випадків та рятування потопаючих.

Сьогодні районні, міські та сільські ради посилаються на брак коштів на обладнання пляжів і рятувальних постів, а більшість орендарів-власників водоймищ області воліють за краще встановити кілок з табличкою «Купатись заборонено!», ніж витрачатись на облаштування місця для купання та зарплату для сезонного рятувальника. Та  згідно із законодавством всі вони несуть персональну відповідальність за кожного постраждалого.

Взагалі ж місця для купання повинні пройти паспортизацію.

Передусім треба, щоб водойми пройшли офіційне обстеження водолазною службою. Окрім цього, власник, належним чином облаштовуючи територію для відпочинку на воді, повинен попіклуватся і про наявність сезонного рятувального поста з фахівцями-рятувальниками, які пройшли спеціальне навчання. Лише за наявності усіх цих чинників об’єкт набирає офіційний статус та відпочиваючі будуть захищені від усіляких неприємних несподіванок на воді.

Правда, статистика у цьому плані не радує. Адже з усіх наявих в області місць водного відпочинку, наразі обліковано  лише 13. Можна уявити, скільки їх є насправді. 

Найбільше у цьому плані поталанило жителям Тячівського району, де таких зон відпочинку 4. По дві також є на Берегівщині та Хустщині, одну має й Виноградівщина. Щодо інших міст та районів, то вони знову залишаються без облаштованих пляжів, відповідно до рішень органів місцевої влади та самоврядування.

Така невтішна картина в краї вимальовується вже не перший рік. Але суттєвого збільшення облаштованих місць для водного відпочинку не спостерігається. Ба, маємо навіть зменшення, адже в минулому році на обліку знаходилось 16 місць масового відпочинку на воді, з яких, згідно з актами про обстеження дна акваторії водного об’єкта, було здійснено паспортизацію лише 8.

Правила поводження на воді

Та не завжди винні власники водойм. Адже, наприклад, закарпатські річки не належать нікому. І хоча місцева  влада встановлює «легальні» зони для відпочинку, приклад одного лише Ужгроода показує, що ніхто цих рішень не дотримується.

Отож, якщо вже Ви вирішили йти купатися, радимо дотримуватися наступних правил:
1. Не купайтеся в незнайомих, необладнаних для цього місцях.
2. Якщо все-таки будете купатись у незнайомому місці, попередньо обстежте дно і заходьте у воду поступово.
3. Не влаштовуйте небезпечні ігри на воді. Не пустуйте на воді, особливо з тими, хто погано плаває.
4. Не переоцінюйте свої сили, не запливайте далеко від берега.
5.  Не стрибайте у воду з круч, мостів і інших високих місць.
6. Не варто купатися поодинці біля крутих обривистих і зарослих рослинністю берегів.
7. Пам’ятайте! Тривале купання спричиняє переохолодження організму і судоми. Відчувши навіть легку лихоманку, негайно вийдіть на берег.
8. Не входьте у воду відразу після сонячних ванн або розігрітим після рухливих ігор: від різкої зміни температури можна втратити свідомість.
9. Не купайтеся в нетверезому стані.
10. Потрапивши в сильну течію, випливайте під кутом до її напрямку.
11. Якщо ви не вмієте плавати і перебуваєте у воді самі, не заходьте глибше пояса.
12. Не залишайте дітей без нагляду, не дозволяйте їм відпливати далеко від вас і слідкуйте за тим, щоб надувні предмети, на яких плаває ваша дитина, не пропускали повітря.
13. Остерігайтесь річок, які мають сильні течії.

Що робити, якщо на ваших очах тоне людина?

Насамперед дати собі секунду на роздуми. Подивитися, чи немає поруч рятувального засобу? Ним може бути все, що збільшить плавучість людини і що ви в змозі до неї докинути. Рятувальний круг можна кинути на 20—25 метрів.

Уміння надати допомогу при нещасних випадках потрібне кожній людині. Особливо складно це робити без використання рятувальних засобів (човнів, катерів і т. ін.). Рятувальники мусять вміти добре плавати, знати, як надавати першу допомогу постраждалим, діяти швидко і рішуче.

Якщо ви кинулися на допомогу, то треба максимально враховувати плин води, вітер, відстань до берега і т. д.
Наближаючись, намагайтеся заспокоїти і підбадьорити плавця, що вибився із сил. Якщо це вдалося і він може контролювати себе, то повинен триматися за плечі рятувальника.

Якщо ж не контролює своїх дій – поводитися з ним треба жорстко й безцеремонно.

Підпливши до потопаючого, треба пірнути під нього й одним із прийомів захоплення (класичний – узявши за волосся) транспортувати до берега.

У випадку, якщо потопаючому вдалося схопити вас за руки, ноги або шию, звільняйтеся і негайно пірнайте. Інстинкт самозбереження змусить потерпілого вас відпустити. Якщо ж він уже занурився у воду, не припиняйте спроб знайти його там. Коли потерпілого витягнуто на берег, основну увагу слід звернути на колір шкіри, дихання, серцеву діяльність, рефлекси очей, ширину зіниць.

Допомога надається залежно від його стану. Якщо у потерпілого зіниці звужені, то людина непритомна і штучного дихання робити не треба, а лише треба дати вдихнути нашатирного спирту і поплескати по щоках. Якщо ж пульс відсутній, дихання немає, зіниці розширені, не реагують, то приступати до надання допомоги треба якнайшвидше.

Якщо постраждалий не подає ознак життя, це ще не означає, що все вже безнадійно. Доти, поки є хоч найменший шанс зберегти життя людині, треба проводити заходи щодо її рятування.

Рот і ніс потерпілого можуть бути забиті тванню або піском, їх треба негайно прочистити (пальцями, повернувши голову людини набік).
Потім покладіть її животом на своє коліно (голову постраждалого звісити) і, сильно натиснувши, виплесніть воду зі шлунка і дихальних шляхів.

Усе це треба робити швидко: покласти постраждалого на спину, розстебнути, якщо є, одяг (пояс і верхні ґудзики) й почати робити штучне дихання.

Станьте  на коліна зліва, максимально відкиньте назад голову потерпілого (це дуже важливо!) і, відтягнувши щелепу вниз, розтуліть йому рота.

Зробіть глибокий вдих, прикладіть свої губи до його уст (рекомендується через хустинку або марлю) і з силою вдихніть у нього повітря. Ніздрі постраждалого при цьому слід затиснути рукою, Вдих відбудеться самостійно.

Якщо в людини не б’ється серце, штучне дихання треба поєднати з непрямим масажем серця. Для цього одну долоню покладіть упоперек нижньої частини грудної клітки (але не на ребра!), другу  долоню – поверх першої навхрест. Натисніть на грудну клітку так, щоб вона прогнулася на 3—5 сантиметрів, і відпустіть. Прогинати потрібно сильно, поштовхом, використовуючи вагу свого тіла. Через кожне вдихання повітря робіть 4—5 ритмічних натискувань. Добре, якщо допомогу надають двоє. Тоді один робить штучне дихання, другий за ним – масаж серця. Не призупиняйте ці процедури до прибуття "швидкої допомоги": завдяки вашим діям організм ще може жити.
Зрозуміло, прийоми рятування зовсім не просто застосовувати без практики, і треба цього вчитися заздалегідь. Але навіть якщо у вас немає ніякої підготовки – дійте! Треба використовувати будь-який шанс для порятунку людського життя.

Ярина Денисюк, Мукачево.net