Ужгородська спеціальна школа для глухих
чи не найдавніша в Україні
80 учнів навчається у вищезгаданому навчальному закладі. Ці діти від народження чи через різні причини, хвороби не чують, але це компенсовується в них іншими здібностями, дуже часто — розвитком талантів.
На початку цього навчального року вчителі школи виявили у дітей ще одне дивовижне захоплення — ліплення з глини. Діти, які все своє життя не чують, насправді є справжніми творцями прекрасного, їхні маленькі ручки виготовляють з глини чудові вироби — картини, глечики, скриньки, іграшки, декоративні свічники тощо. Але згодом виявилося, що всі ці вироби дуже недовговічні, крихкі й ламкі.
Перед керівництвом школи постала нова проблема: потрібно було терміново рятувати вироби, але для цього потрібна спеціальна піч для випалювання глиняних виробів.
Директор школи Наталія Іванівна Бушко вирішила податися в пошуках допомоги до керівництва ужгородської митниці, як вона сама каже, про благодійницьку допомогу якої неодноразово чула. Прохання не залишилося поза увагою, і вже днями ужгородська митниця здійснила чергову свою благодійну акцію, подарувавши дітям-інвалідам електричну піч для випалювання керамічних виробів із глини.
«Обдаровані діти, попри природні вади, відтепер зможуть реалізувати свої таланти у житті, займаючись улюбленою роботою — виготовленням кераміки. Відтепер школі не прийдеться шукати навчальні заклади, де випалюють керамічні вироби, аби учні бачили довершений вигляд своїх
витворів із глини», — прокоментував цю подію заступник начальника ужгородської митниці Валерій Борисов.
Гурток, де діток навчають усім азам кераміки, уже засвідчив ефективність своєї роботи. Нещодавно обдаровані учні школи взяли I місце в обласному конкурсі з художньої самодіяльності «Твоя доля — в твоїх руках», що проходив у місті Мукачевому, саме з керамічної майстерності.
«Це було такою приємною несподіванкою — отримати в
подарунок довгоочікувану піч! Тепер наші діти отримали чудову нагоду реалізовувати свою творчу майстерність з кераміки не тільки з ліплення, а й випалювання. Адже не секрет, що лише після повного циклу обробки виріб набуває повної довершеності, а відтак — дивує своїм неперевершеним мистецьким шедевром», — каже Наталія Іванівна.
До речі, Ужгородська спеціальна школа для глухих — чи не найдавніша в Україні. Свою історію цей навчальний заклад розпочав ще при Австро-Угорській імперії, і в 2004 році святкував своє 100-річчя. Століття тому тут безкоштовно навчалися восьмеро дітей з вадами слуху. У 2006 році школа стала загальноосвітнім закладом I—III ступенів з 12-річною системою навчання. На питання, чи важко влаштовують свою життєву дорогу випускники, Наталя Іванівна відповіла, що багато з них успішно закінчили Херсонський технікум дантистів і зараз є фаховими зубними техніками. Деякі випускники закінчили школу мистецтв ім. Ерделі і працюють художниками-оформлювачами при заводах.
З неабиякою гордістю директор розповіла про випускника школи Романа Геріна, який у 2005 році став чемпіоном у 20-х паралімпійських іграх в Мельбурні.
