Як проводять свята відомі закарпатці

Народний депутат України Віктор Балога зустрічав Новий рік у широкому колі друзів та колег, а Різдво – разом із сім’єю. «Різдвяні свята завжди проводжу вдома, на Закарпатті. І цей рік не став винятком, – розповів «Замку» Віктор Іванович. – На жаль, цьогоріч наша родина пережила велику втрату і, як ви розумієте, це накладає сумний відбиток на святкування. Але, як і в попередні роки, будемо старатися прийняти всіх колядників, які прийдуть нас привітати».

Золтан Ленд’єл, міський голова Мукачева, Новий рік святкував у місцевому ресторані разом із трьома сотнями друзів. «А на Різдво – вдома, з сім’єю, – каже Золтан Золтанович. – Обов’язково дотримуємося всіх різдвяних традицій і обрядів, які передалися нам від батьків. Наприклад, на столі – дванадцять смачних страв, які готує дружина. А після Святвечора колядуємо й вітаємо вдома колядників. Найбільше мені запам’яталося минулорічне Різдво – саме тоді внучка зробила перші кроки».

Наталія Зотова, власкор телеканалу «1+1» на Закарпатті, жодного свого Нового року і Різдва не зустрічала поза межами дому. «Лише сім’я, тільки дуже близькі мені люди і лише рідна оселя, – каже журналістка. – Хоча були можливості новорічних мандрівок і пригод, але я завжди відмовлялася. Не можу пояснити чому. Мабуть, перейняла це від батьків. Вони завжди таку казку влаштовували нам на ці свята! Це такі незабутні й теплі миті. Я, мабуть, дуже боюся сполохати ці спогади й вирушити кудись із дому в Новорічну чи Різдвяну ніч. Мені приємно творити казку у своїй оселі, для своїх рідних. Так, як це робили колись мої батьки. Прикрасила ялинку, напекла особливого печива, яке довго зберігається. А на Різдво – пшенична кутя! З горіхами й маком. Я обожнюю її. Відпустку я не брала. Тож на спокійні дні не розраховую. Якщо буде робота – поїду. Так бувало не раз. Я готова й до цього».

Мирослав Дочинець, закарпатський письменник і журналіст, усі свята зустрічав разом із рідними: «Споконвіку Різдво і Новий рік відзначаю з сім’єю. З’їжджаються родичі звідусіль. А от якихось особливих традицій не маємо: колядуємо, спілкуємося, ділимося тим, що сталося за рік. Різдво – радісний і спокійний празник, це не екстремальне свято, а благодатна подія. Новий рік же – традиція, прив’язана до календарної дати. Не радість Нового року, а радість прожитого року треба вітати й зустрічати».

Ігор Бондаренко, власник «Кондитерського дому Бондаренко», новорічно-різдвяні свята також зустрічав з родиною. «На свята приїхала мама. За кордон цього Нового року не планував їхати. Коли було більше вільного часу, відпочивали   в Австрії. Але незабаром будемо відкривати заклад біля ратуші, тому дуже заклопотаний. Для мене Новий рік – найулюбленіше свято. Воно веселе, радісне, з Дідом Морозом, у колі родини і – безпартійне! Байдужих до цього празника точно немає. Це свято всіх людей на всій планеті».

Мирослава Каламуняк, директор ЗАТ «Ужгородська швейна фабрика», розповіла «Замку»: Новий рік зустріла в чудовому товаристві колег і друзів у Мукачеві. «А на Різдво, як завжди, – вдома, у сімейному колі, – додала Мирослава Михайлівна. –  Святковий стіл, пісні страви, зібралася вся родина. Ніби все й по-звичному, але це особливо тепла, різдвяна атмосфера».

Олександр Суханов, організатор відомих байкерських фестивалів в Ужгороді, святкував прихід Нового року з  дружиною й доньками вдома, в обласному центрі. Різдво ж головний байкер краю відзначив ще 25 грудня. «На Новий рік маємо цікаву і веселу традицію: перевдягаємося в костюми. Цьогоріч я – маршал  Будьонний, легендарний командарм і безстрашний кавалерист», – усміхається Олександр Суханов.

Василь Малишка, юний і талановитий закарпатський літератор, святкував Новий рік і Різдво з батьками. Наразі хлопець пише наукову роботу зі світової літератури і дуже радіє з цього. «У січні планую більше часу приділити творчості, а саме – взятися за об’ємний твір. Не було на те особливої нагоди під час навчання. А зимовий період свят – пречудова нагода розслабитися за роботою, яка подобається. Узагалі ж, поки що новорічно-різдвяні свята в мене традиційно одноманітні. Тому хочеться внести якісь корективи в майбутнє святкування Нового року...

Пам’ятаю «найоригінальніший» Новий рік. Мені було вісім. Ми зі старшою сестрою буквально за дві години до свята загубилися посеред сіл (саме тоді переїхали з сім’єю з Ужгорода в передмістя). Однак виявилося, що ми опинилися в сусідньому від нашого селі. Тож уже незабаром були вдома».

Василь Кіш, "Старий Замок"