Законність відміни осінніх канікул: коментар правозахисника (ДОКУМЕНТ)

Нормативно-правове обґрунтування протиправності рішення Виконавчого комітету Ужгородської міської ради про перенесення канікул на зимовий період (відміну осінніх канікул) та порушення ним положень ст.31 Конвенції ООН Про захист прав дитини.

Рішенням Виконавчого комітету Ужгородської міської ради № 382 «Про перенесення канікул» від 25.10.2013 року з врахуванням внесених до нього доповнень Рішенням Виконавчого комітету Ужгородської міської ради №397 від 30.10.2013 року «Про доповнення до рішення виконкому від 25.10.2013 року № 382» фактично є вирішено питання про перенесення осінніх канікул на зимовий період, та визначено: «Провести зимові канікули у загальноосвітніх навчальних закладах міста з 21 грудня 2013 року по 12 січня 2013 року включно».

Проте, в вищевказаних рішеннях не визначену конкретних дат та строку проведення осінніх канікул (визначено дати початку та завершення проведення зимових канікул.), відповідно не передбачено їх проведення. Таким чином, Виконкомом не виконано вимог санітарно-епідеміологічних норм, якими покладається обов’язок проведення осінніх канікул, про що зазначено нижче.

Правові, організаційні та фінансові засади функціонування і розвитку системи загальної середньої освіти безпосередньо визначено Законом України «Про загальну середню освіту» Так частиною 4 статті 16 цього закону встановлено «Режим роботи загальноосвітнього навчального закладу визначається ним на основі нормативно-правових актів та за погодженням з відповідним органом державної санітарно-епідеміологічної служби».

Державними санітарними правилами і норми влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу «ДСанПіН 5.5.2.008-01», затвердженими Постановою Головного державного санітарного лікаря України від 14.08.2001 N 63, зокрема абзацом 4 підпунктом 9.1 встановлено: «Протягом навчального року для учнів проводяться канікули: осінні, зимові і весняні загальним обсягом не менше 30 днів». Дана норма не передбачає виключень та інакшого її трактування, оскільки інші пункти цих правил регулюють уже зовсім інші питання, в тому числі структуру навчального року, від якої виконання обов’язку проведення в навчальних закладах осінніх канікул не залежить (незалежно від обраної структура навчального року (за чвертями, півріччями, семестрами тощо) обов’язок проведення осінніх, зимових та весняних канікул зберігається та повинен бути виконаний). При цьому варто зауважити, що зміна діючих санітарно-епідеміологічних норм не належить до компетенції Міністерства освіти та відповідно ним та його органами не вирішується. В даному випадку вирішеним є питання про перенесення осінніх канікул, не визначено конкретних дат на які перенесено осінні канікули, е є чітко визначеною дати початку та закінчення зимових, а не канікул.

Варто зауважити, що забезпечення дотримання виконання навчальними закладами санітарно-епідеміологічних норм покладається на керівників цих навчальних закладів згідно пункту 95 «Положення про загальноосвітній навчальний заклад», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2010 р. N 778.

Таким чином, є порушеними вимоги статті 31 Конвенції ООН «Про права дитини» від 20 листопада 1989 року, якою встановлено: 1. Держави-учасниці визнають право дитини на відпочинок і дозвілля .... що відповідають її віку....

В зв’язку з вищевказаним допущено порушення вимог Конституції України зокрема:
Статті 19 Конституції України, якою встановлено: «Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України», оскільки способу перенесення осінніх канікул на зимовий період чинним законодавством не передбачено.
Статті 3 Конституції України, якою встановлено: «Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.»
Відповідно жодні інші інтереси (економії бюджетних коштів) аж ніяк не можуть бути вище прав та свобод людини (учнів, батьків, вчителів)
Статті 22 Конституції України, якою встановлено: «Права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними».

Законом України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» встановлено:
Ст. 1: «санітарне та епідемічне благополуччя населення - це стан здоров'я населення та середовища життєдіяльності людини, при якому показники захворюваності перебувають на усталеному рівні для даної території, умови проживання сприятливі для населення, а параметри факторів середовища життєдіяльності знаходяться в межах, визначених санітарними нормами»
«державні санітарні норми та правила, санітарно-епідеміологічні та санітарно-протиепідемічні правила і норми, санітарно-епідеміологічні правила і норми, протиепідемічні правила і норми, гігієнічні та протиепідемічні правила і норми, державні санітарно-епідеміологічні нормативи, санітарні регламенти (далі - санітарні норми) - обов'язкові для виконання нормативно-правові акти центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я, що встановлюють медичні вимоги безпеки щодо середовища життєдіяльності та окремих його факторів, недотримання яких створює загрозу здоров'ю і життю людини та майбутніх поколінь, а також загрозу виникнення і розповсюдження інфекційних хвороб та масових неінфекційних захворювань (отруєнь) серед населення»

Законом України «Про освіту» встановлено:
Стаття 51: «Вихованці, учні, студенти, курсанти, слухачі, стажисти, клінічні ординатори, аспіранти, докторанти відповідно мають гарантоване державою право на:
безпечні і нешкідливі умови навчання та праці;…
захист від будь-яких форм ….. дій педагогічних, інших працівників, які порушують права …»
Стаття 59 частина 3: «Батьки та особи, які їх замінюють, зобов'язані:
постійно дбати про фізичне здоров'я, психічний стан дітей, створювати належні умови для розвитку їх природних здібностей;
виховувати повагу до законів, прав, основних свобод людини».
Стаття 59 частина 4. Держава подає батькам і особам, які їх замінюють, допомогу у виконанні ними своїх обов'язків, захищає права сім'ї».Стаття 60: «Батьки або особи, які їх замінюють, мають право:
обирати і бути обраними до органів громадського самоврядування навчальних закладів;
звертатись до державних органів управління освітою з питань навчання, виховання дітей;
захищати у відповідних державних органах і суді законні інтереси своїх дітей».

Даний матеріал викладено, на реалізацію права його автора, визначеного Статтею 34 Конституції України якою встановлено: «Кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань» та не може використовуватись в інших цілях, окрім загально пізнавальних.

Викладення даного матеріалу є особистою думкою його автора стосовно даного питання як правозахисника та громадянина міста Ужгорода та жодним чином не може ні ким розцінюватись, з будь-яким політичним підтекстом та його зміст не має сприйматись, як заполітизований. Та за жодних обставин не може бути використано з метою маніпулювання громадськості в політичних цілях.

Мукачево.net