Як на Закарпатті викопати колодязь?

Як на Закарпатті викопати колодязь?

Один із найпростіших способів вирішити проблему питної води на власній ділянці – викопати колодязь. Правильний вибір місця й грамотне зміцнення стін свердловини дозволяють мати довговічне чисте джерело.

Для початку треба розвідати в сусідів, чи є взагалі у вашій місцевості водоносні горизонти. Якщо ж колодязів поблизу нема, то доведеться спочатку бурити розвідувальну свердловину.

Потім – визначитися з глибиною. Заступник директора фірми з вишукувальних та бурильних робіт Оксана Стойка консультує, що для поливання дачної ділянки та інших господарських потреб підійде колодязь завглибшки 5–20 метрів. Найімовірніше, вода в такій криниці не буде питною, оскільки артезіанський пласт проходить на глибині понад 40 метрів.

Щодо копання джерела, то робити це можна в будь-який час року, але варто пам’ятати, що навесні, в період танення снігу, рівень води підвищується й не відбиває реального стану. А ось узимку і восени він знижений – як наслідок, оптимальний.

Стінки колодязя зміцнюють. Беруть залізобетонні кільця діаметром 2 м і заввишки 0,9 м. Укладати їх можна в міру копання, додаючи нові зверху і викопуючи під ними місце для наступних. Або спершу зробити колодязь повністю, а потім спускати в нього бетонні кільця. При цьому, кажуть фахівці, слід застосовувати підйомну техніку або лебідку.

З’єднуючи кільця металевими пластинами, варто подбати й про ущільнення швів. Роблять це за допомогою просмоленої прядив’яної мотузки.

Треба захистити колодязь від верхніх брудних вод, для цього в міру роботи кільця промащують цементним розчином. На дно колодязя кладуть каміння й гравій, так виходить найпростіший фільтр для ґрунтових вод. Зверху отвір захищають від дощу і снігу, залишаючи верхнє кільце стирчати над землею, роблять навіс.

Вадим, житель Минаю, що на Ужгородщині, власноруч викопав на своєму подвір’ї колодязь. Коли почав 2002 року зводити будинок, взявся й за облаштування криниці.

Розповідає, для цього купив кільця, 7 штук, діаметром 1,2 м та бетонну кришку. Послухавши фахівців, разом із батьком почали копати.

«Спочатку вибрали яму завглибшки близько 50 см і діаметром 130 см. Батько копав, а я піднімав відра з глиною. Для більшої міцності обв’язали верхню частину й ручку стальним дротом.

До вечора наступного дня яма була завглибшки 5 м. Потім потроху почали спускати кільця. Не без проблем, але одне за одним потроху складали – довелося трохи попотіти, щоб рівно лежали. Між колоною кілець і стінками шахти засипали щебінь. Верхні – залили бетоном. Потім вирили траншею від колодязя до хати й поклали в неї трубу діаметром 50 мм. Відкачали воду, встановили вертикальну трубу зі зворотним клапаном і сіткою», – продовжує чоловік.

Пригадує, після того, як почистили дно, засипали його щебенем на 25 мм. За допомогою саморобного бура зробили свердловину завглибшки 3 м. Дійшли до гравію й швидко вийняли весь інструмент із колодязя. Вода піднімалася дуже швидко. Відразу ввімкнули насос. Пізніше поставили бетонну кришку, зверху встановили на болти полімерний люк. А декорували криницю дерев’яним дашком, пише Леся Михайлова, газета "Старий Замок". 

Якщо ви знайшли помилку, виділіть текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
Коментарі -
Зачекайте...