Учетверо дешевше можна придбати машину на словацьких номерах

Учетверо дешевше можна придбати машину на словацьких номерах

Постоявши з півгодини у центрі Ужгорода, можна помітити, що приблизно кожне 5-те авто – зі словацькими номерами. І хіба наївні продовжують вважати, що обласний центр Закарпаття так облюбували громадяни Євросоюзу.

Звичайно, більшість цих автомобілів належать ужгородцям або мешканцям інших населених пунктів нашої області.

Купівля машин із пробігом за кордоном (насамперед у Словаччині) стає все популярнішою. Адже якщо нові автівки в ЄС коштують більш-менш стільки ж, як і в Україні, то користовані – у 3-4 рази дешевше. Саме тому зі словацькими номерами в Ужгороді можна побачити як «драндулети» 20-річної давності, так і престижні авто віп-класу. Що казати – сам ректор УжНУ Федір Ващук їздить на «словацькому» «Range Rover». Проте переводити машини на українські номери водії не поспішають – розмитнення в середньому обійдеться вдвічі дорожче, ніж саме авто.

В Ужгороді є досвідчені «дилери» «словацьких» машин

Вивчивши досвід водіїв, вирішив поїхати до Словаччини і автор цього матеріалу. Першим ділом знайшов людей, які допомагають купувати машини в сусідній країні. Безумовно, зробити це можна й самотужки, але потрібно знати ряд нюансів, словацьке законодавство, бажано й мову. А ще – бути готовим до того, що далеко не всі словаки готові продати свої машини українцям. Трапляються навіть диваки, які категорично відмовляються вести справи з громадянами України. Зрозуміти таку поведінку важко. Очевидно, грають свою роль негативні стереотипи. Тож краще заручитися допомогою людей, які вже всі подібні питання вивчили.

Далі слід підшукати собі автомобіль до смаку й гаманця. Словацьких сайтів, що пропонують вживані машини, чимало. Є такі, де пропозиції викладають самі автовласники, на інших оголошення розміщують переважно посередники. У процесі пошуку зауважив тенденцію: чим далі автомобіль від українського кордону, тим він дешевший. Схоже, словаки помітили попит наших земляків на авто з пробігом. Кажуть навіть, що мешканці сусідніх із нашою державою населених пунктів перекуповують машини у співвітчизників, щоб «загнати» їх українцям.

Вибравши автомобіль та домовившись із власником, можна збиратися до сусідньої країни. Ми поїхали за машиною приблизно за 450 кілометрів від Ужгорода – практично в інший кінець Словаччини. Процедура купівлі-продажу тривала лише близько години: домовилися про ціну, перевірили авто, власник швиденько зняв його з обліку (хвилин за 10-15), заплатили й поїхали.

На черзі була зустріч із поліцією, яка завершилася приблизно за годину. Треба було продемонструвати обов’язкову страховку (на кшталт нашої «автоцивілки») та придбати нові автомобільні номери.

У підсумку подорож у Словаччину по машину й  назад зайняла трохи менше доби. Ми виїхали о першій ночі, щоб зранку вже бути на місці, і повернулися додому о дев’ятій вечора. Причому «пощастило» потрапити на «перезмінку», тому близько години прочекали на кордоні. Витрати, окрім вартості машини, «потягнули» на 650 євро.

Nota Bene 

Купляючи автомобіль у ЄС, слід пам’ятати про те, що самі українці не є членами євроспільно­сти. Тому потрібен поручитель. Це людина, якій машина не належить, але вона відповідає за неї на території Євросоюзу. У випадку, коли ви порушите правила руху в Словаччині чи інших країнах єврозони, штрафи приходитимуть на адресу поручителя. Часто на це зобов’язання погоджується сам продавець (якщо його вмовите). Інакше доведеться знайти іншого громадянина ЄС, який візьме на себе таку відповідальність.

Найскладніше у володінні нерозмитненим автомобілем те, що потрібно перетинати український кордон раз у 5 днів. Це не надто складно ужгородцям, бо Словаччина поряд, але важче закарпатцям, які з більш дальніх населених пунктів. Зате, перетинаючи вчасно кордон, ви можете бути впевнені, що не порушуєте закон. Інакше – чималий штраф.

Звичайно, є й інша пересторога: так, тепер це законно, але раптом знову зміниться законодавство і українцям на закордонних номерах взагалі заборонять їздити? Безумовно, такий ризик відкидати не можна. Однак, по-перше, при найгіршому розвитку подій автівку можна продати і компенсувати собі бодай частину витрачених фінансів, по-друге, ми вже звикли до несподіваних законопроектів, спрямованих на «пакращення» життя українців. А якщо весь час боятися змін на гірше, то краще взагалі не «рипатися».

Натомість є одна суттєва перевага: можете собі дозволити більш-менш нормальний автомобіль за гроші, які для вітчизняних автопродавців є сміховинними. Перевірити це не так складно: зайдіть на словацькі сайти, а після – прогуляйтеся авторинком у Кінчеші.

Назар Трофимчук, газета «Унґвар».

Якщо ви знайшли помилку, виділіть текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
Коментарі -
Зачекайте...