Потік нелегалів, які прагнуть через Закарпаття потрапити до Європи не зменшується (ФОТО)

Вчора, у день Прикордонної служби України закарпатські охоронці кордону відкрили свої двері для журналістів.

Військові продемонстрували пресі Пункт тимчасового перебування нелегальних мігрантів, що знаходиться на території Чопського прикордонного загону (ЧПЗ). Познайомили з побутовими умовами, у яких упійманих на спробі нелегально перетнути державний кордон, утримують протягом трьох днів. Тут з ними працюють юристи, відтак справа затриманих передається у суд, який визначає чи надавати їм статус біженця чи шукача притулку, або ж депортувати до країни походження.

Як розповів командир Чопського прикордонного загону, полковник Роман Гоць, зазвичай, статус шукача у притулку нелегалам не потрібен насправді, однак, затримані просять його з метою спекулювати цим статусом. Адже, отримавши його, вони здобувають свободу, а відтак, «перегрупувавшись» здійснюють наступну спробу потрапити до країн Західної Європи. І часто бувають упійманими знову.

У приміщенні, яке знаходиться на території ЧПЗ і нагадує скоріш сучасний гуртожиток, аніж ізолятор, окрім пункту чергового, розташовано кілька кімнат для власне затриманих, дитяча кімната, кухня, санвузол, кімната відпочинку з невеличкою бібліотекою. Тут книги, видані мовами країн, нелегали з яких найчастіше бувають затримані прикордонниками. Навіть таблички з внутрішнім розпорядком дня продубльовані екзотичними мовами. У одноповерховій будівлі знаходиться також приміщення, де юристи організацій, фінансованих європейськими правозахисними інституціями, мають можливість працювати із затриманими, роз’яснювати їм їхні права. У час нашого відвідання закладу, тут саме перебувала затримана з Камеруну, яка намагалася перетнути державний кордон України потягом Москва-Будапешт за підробленими документами. З нею працював юрист, який саме роз’яснював розгубленій жінці її права.

Тут-таки знаходиться дворик для прогулянок жінок та дітей, огороджений з трьох боків парканом, а з четвертого – будівлею ПТТ. Чоловіків сюди не випускають, щоб не провокувати їх на спроби втекти. Паркани тут невисокі й охоронців небагато.

Про все це розповів в.о. начальника відділу по роботі з іноземцями та адміністративного провадження майор Артем Олійник:

За словами начальника загону, особовий склад ЧПЗ забезпечений всього на 65 відсотків від необхідної кількості. Військові працюють з місцевою молоддю, яку згодом чекають до себе на роботу.

Як розповідають прикордонники, тенденція кількості нелегалів, що намагаються потрапити до Європи через Закарпаття не прямує до зменшення. Промовистими є самі цифри. Якщо протягом усього 2012 року прикордонниками ЧПЗ було затримано 175 нелегальних мігрантів, то цьогоріч вже 106. Протоколів про адміністративні порушення на кордоні у 2012 р. складено 407. За 5 місяців 2013 р. – 436. Промовистою є таблиця:

Щодо того, з яких країн нелегальних мігрантів найбільше торує шляхи через Закарпаття у Європу, полковник Гоць розповів, що усіх «нелегалів» можна поділити на дві умовні групи. Перша – це вихідці з республік колишнього СРСР. Це, насамперед, Грузія. Російська Федерація, Чечня, Молдова. Громадяни цих країн, зазвичай потраполяють на територію України законним шляхом і вже тут «вмикають» нелегальні механізми перетину європейського кордону. У більшості випадків це або спроба пройти пішки через ліс на ділянках кордону, які, на думку самих нелегалів, або осіб, що їх супроводжують, охороняються найменше. Для цього використовують карти, добуті через Інтернет. Або ж – намагання перетнути кордон у пунктах пропуску за підробними документами, з фальшивими візами тощо. Їх прикордонники найчастіше ловлять ще під час відпрацювань на вокзалах, автошляхах, затримують у потягах, на таксі. Нещодавно таксист, мешканець Ужгорода, який перевозив нелегалів за грошову винагороду і сприяв їм у нелегальному перетині кордону був засуджений.

Друга категорія – це громадяни країн Азії, Півдня та Сходу. Серед них громадяни Афганістану, Шрі-Ланки, Еритреї, Сомалі, Камеруну, Конго, Бангладеш. Для них «перевалочною базою» є Київ. Саме там вони збираються у групи, знаходять провідників і намагаються здійснити операції з нелегального перетину кордону. Часом групи бувають настільки великими, що не дивиною для прикордонників є затримання груп, що складаються з десятків нелегалів.

Історія та сьогодення Чопського прикордонного загону

Ознайомивши журналістів зі статистикою своєї роботи, умовами нетривалого триденного утримання нелегалів у Пункті тимчасового перебування, прикордонники розповіли історію Чопського прикордонного загону. Її озвучив прес-секретар ЧПЗ, майор Роман Павленко.

Історія становлення державного кордону України бере свій відлік з початку 90-х років, коли були створені Прикордонні війська України, які, в свою чергу, були реорганізовані в Державну прикордонну службу України і поклали початок організації охорони державного кордону на ділянках Західних рубежів нашої держави.

В той час до складу ОКПП «Чоп» були передані КПП «Ділове», «Дяково», «Тересва», що охороняли державний кордон України з Румунією, а з 1992 року до складу ОКПП «Чоп» увійшли місцеві пункти пропуску «Хижа», «Вилок», «Лужанка», «Косино», «Дзвінкове», відкрито авіаційне сполучення між Ужгородом і низкою міст Угорщини.

1 березня 1993 року наказом Командувача Прикордонних військ України ОКПП «Чоп» було перейменовано в ОКПП «Закарпаття» та розширено організаційно-штатну структуру.

3 2003 року ОКПП «Закарпаття» перейменовано на Чопський прикордонний загін до якого увійшли 8 відділень прикордонного контролю та 13 прикордонних застав Мукачівського прикордонного загону.

В липні 2008 року розпочалося реформування прикордонного загону. Було скорочено прикордонні комендатури, а на базі прикордонних застав створено відділи прикордонної служби. До кінця року реформування було повністю завершено.
Сьогодні до складу прикордонного загону входять 11 відділів прикордонної служби, мобільна прикордонна застава, підрозділи забезпечення.

Наприкінці прикордонники з гордістю показали свій невеличкий музей із зібраними у ньому спортивними нагородами, що їх завоювали військовослужбовці загону на різних змаганнях, а також артефактами, що є промовистими у сенсі історії становлення прикордонної служби у Закарпатті. Протягом усього дня співробітники приймали вітання зі своїм професійним святом, до яких приєднується і редакція Мукачево.net