Парки і заповідники в Україні катастрофічно "урізали"

Площі українських заповідників, національних парків та інших резерватів, які б мали охоронятися державою, за останні 5 років катастрофічно скоротилися.

Як вважають захисники природи, це наслідок намагань можновладців привласнити ці ласі території.

Згідно з кадастровою картою України, яку цього року вперше відкрили для публічного доступу, доволі великі площі недоторканих за законом земель були віддані або під забудову, або під господарську діяльність.

У звіті про стан заповідників, який українські екологи нещодавно оприлюднили в часописі "Екологія. Право. Людина", вказано, що наймасштабніший "дерибан" відбувся в Криму.

Зокрема, за словами голови харківської екологічної групи "Печеніги" Сергія Шапаренка, за 10 років із території Ялтинського заповіднику "тишком-нишком" вилучено майже 400 гектарів земель, здебільшого під забудову.

"Ялта відома своїм специфічним субтропічним кліматом, який допомагає в лікуванні захворювань дихальної системи. Але якщо так триватиме далі, Ялті загрожує втрата статусу міста-курорту", - каже він.

Кричущі факти наводить заступник голови "Національного екологічного центру України" Олексій Василюк по Київській області. За його словами, зі 194 природних резерватів у 28 активно роздають землі приватним особам.

"Це різні площі – від 10 соток до 600 гектарів. Один заповідник узагалі повністю відданий під забудову. Після наших звернень порушили 12 кримінальних справ. Але ділянки так і не повернули", - констатує Василюк.

Практично в кожному з досліджених екологами природних резерватів виявлено різного роду порушення закону про природно-заповідний фонд: вирубують вікові дуби, заповідні території перетворюють на сільськогосподарські угіддя, видобувають корисні копалини і навіть влаштовують ралі на джипах і квадроциклах посеред реліктових лісів.

"Це все призводить до руйнування екосистеми. Це незаконно. У мене таке враження, що урядовці опікуються не питаннями охорони природи, а тим, як максимально не заважати бізнесу освоювати заповідні території", - обурюється Шапаренко.

А Василюк додає, що втрати держави від такого "господарювання" настільки великі, що оцінити їх неможливо.

Заступник голови "Національного екологічного центру України" проводив підрахунки на прикладі заповідника "Нагорний кряж" у Луганській області.

"Якщо цю степову територію, на якій росте приблизно 18 рослин, занесених до "Червоної книги", будуть активно освоювати, то штраф за знищення, приміром, тільки лишайнику з кожного гектару становить близько 380 мільйонів гривень", - каже він.

Але найбільш загрозливим екологи вважають відсутність у можновладців бажання створювати нові природно-заповідні території та намагання ліквідувати наявні.

Безпрецедентним екологи вважають судове рішення від 2010 року, яким скасували указ попереднього президента про створення першого в Луганській області національного парку "Сіверсько-Донецький".

Минулого року київського захисника "Голосіївського національного парку", який активно виступав проти забудови одного з урочищ, тяжко поранили невідомі.

2008 року в Херсонській області велася активна кампанія за створення національного парку "Нижньодніпровський" і проти котеджної забудови цих територій. 6 сільських голів, які активно підтримували ідею парку, опинилися під слідством за різними кримінальними справами.

Шапаренко вважає, що уряд має негайно відновити всю систему державного контролю за заповідниками, яка за останні 2 роки "майже повністю знищена" в результаті проведення адміністративної реформи.

Свій звіт про катастрофічний стан заповідних територій зі своїми вимогами і рекомендаціями екологи надіслали керівництву країни.

Якщо ви знайшли помилку, виділіть текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
Коментарі -
Зачекайте...