Кількаденне свято: біля Хуста квітне Долина нарцисів (ФОТО)

На Закарпатті повним квітом – Долина нарцисів. Багатогектарове поле диких (і це є основною причиною їм радіти!) квіток радіє весні – воно стрімко розцвіло на радість туристам. Долина нарцисів, яку ще називають «головним букетом Закарпаття»), цвіте поблизу райцентру Хуст. Багато тисячоліть тому гірські нарциси «відмандрували» у низовину, злякавшись похолодання.

Та так і зосталися, перетворившись на унікальну природну пам’ятку, що нині входить до Карпатського біосферного заповідника. Він цікавий туристам, і переважно з великих міст, – цей  сховок тендітних гостей, що залишилися нам в спадок від льодовикового періоду.

«Унікальність цієї Долини в тому, що тут зростає рівнинна популяція нарцису вузьколистого, сам нарцис це є високогірний вид, який росте на висоті від 1800 метрів над рівнем моря. Високогірні популяції збереглися на території Чорногірського хребта, на Близницях…

Ця долина сформувалася в гляціальний період, під час останнього заледеніння, коли нарцис поступово спускався в долину, де йому було комфортніше і тепліше», – розповідає Ігор Кальба, завідувач Музею екології гір Карпатського біосферного заповідника. І ніжна біла квітка розкошувала тут до тих пір, доки хазяйнувати не почала людина. Саме антропогенний, людський вплив найбільше зашкодив Долині нарцисів – твердять екологи. Свого часу заповідне поле хотіли навіть переорати, на щастя, цього не дозволили біологи-ентузіасти – завдячуємо знаному ботаніку Василеві Комендарю. Відтак площі нарцисів ставали меншими через вплив хімікатів на ґрунти – адже господарювання на землі не припиняли, про що свідчить засилля в долині рослини жовтецю, який є індикатором зміни ґрунтів. Позначилось і те, що було змінене русло місцевої річки. Вологи поменшало, а вона необхідна квітам. Дорогоцінну воду з поля забирали і верби, з якими тут уже борються. Ну а вже потім загрожувати нарцисам почали туристи. За кожну знищену квітку законом передбачений штраф, але охорона заповідника не має повноважень карати порушників, відтак шкода часом непоправна.

«Тенденція до зростання нарцису досить складна, якщо з точки зору звичайного туриста. Для розвитку нарцису від насінини до дорослої квітки має проходити не менше семи років. І оці місця, що ми бачимо, «не зачеплені» нарцисами - можливо, років 5-6 назад вони були витоптані туристами»,- говорить Ігор.

Нині ж тут діє строгий режим: квіти не те що зривати не можна – по них зась ходити. У заповіднику акцентують: саме людський вплив – винуватець того, що квіти не так вражають відвідувачів, як раніше, коли туристи раділи густому суцільному килимові нарцисів. Ет, ні - насправді динаміка інша: людей меншає, а от квітів більшає. Принаймні, це стверджують у Карпатському біосферному заповіднику, і це говорить наш гід Ігор. Покращили охорону, і це, вважають, дало свої результати – нарциси, колись затоптані безконтрольними туристами, відроджуються. А от самих відпочивальників, охочих побачити біле квітуче диво – щороку менше: кожного сезону втрачають по кілька тисяч туристів – кілька літ тому було і понад 20, а от цьогоріч змирилися з тим, що можуть прийняти заледве більше 10.

Відвідувачі ж, як от молода пара з Києва – Ірина і Володимир - зізнаються: спішили сюди приїхати, «доки нарциси іще є», бо буцімто чули, що поле – на грані зникнення. Тепер радіють, що потрапили вчасно: на пік цвітіння. Так, справді, це важливо – квітнення-2013 дуже стрімке: почалося воно першого травня, а на вечір 8-го певний відсоток нарцисів уже «згортався». Утім, хто поспішить до кінця тижня, ще побачить усю красу білих галявин, якщо ж похолоднішає та буде дощ, квіти радуватимуть і днів 10.

Та з усього видно, що Долині нарцисів треба працювати над залученням туристів, створенням додаткових атракцій. Це місце, безсумнівно, варте уваги, адже справді дарує відчуття гармонії від спостерігання співжиття людини природи. Меншає галявин а чи то вони все ж відроджуються – сперечатися не будемо. Наразі відвідувачі все ж тішаться саме квітам, пейзажам та радіють співу птахів, які у Долині нарцисів почуваються як вдома. А ще – навіть найменші із гостей, схоже, вже чітко усвідомлюють: топтати і рвати ці квіти не можна, принаймні, саме у цьому нам зізнався 4-річний турист з Києва Арсен. Батьки погодилися і заходились фотографувати малого не посеред поля, а на паркані, що відділяє людей і поле…

Алла Хаятова, фото Йожеф Кіш, для Мукачево.net
Якщо ви знайшли помилку, виділіть текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
Коментарі -
Зачекайте...