Директор аеропорту «Ужгород»: Стеля, яка тече, це наслідок недавнього буревію і результат закінчення запасу міцності м’якої покрівлі»

Директор аеропорту «Ужгород»: Стеля, яка тече, це наслідок недавнього буревію і результат закінчення запасу міцності м’якої покрівлі»

Володимир Горинецький відповів на запитання Мукачево.net.

Нещодавно, за підказкою закарпатців, ми навідалися до міжнародного аеропорту «Ужгород» і побачили там жахливу картинку: в Секторі 2, де віддають багаж та зустрічають пасажирів тече стеля.

Про проблеми з інфраструктурою та перельотами з нами поспілкувався директор підприємства.

– Які проблеми зараз переживає Закарпатське обласне підприємство «Міжнародний аеропорт Ужгород»?

– Аеропорту Ужгород переживає проблеми, що притаманні будь-якому, без виключення, регіональному аеропорту. Це і застарілі основні засоби, і брак кваліфікованих молодих кадрів, і значна нехватка парку регіональних повітряних суден у національних авіакомпаніях, а саме головне – відсутність чітко сформованої і рівнозначної для усіх суб’єктів авіаційної діяльності державної політики розвитку цивільної авіації, як галузі.

Передача регіональних аеропортів з державної форми власності в комунальну, причому в державній формі залишилися найбільш потужні і перспективні з економічної точки зору підприємства, фактично залишила регіональні аеропорти і громади міст, або областей сам на сам з викликами економічної кризи, стагнацією авіаційної галузі вцілому.

Аеропорт – це складний і, підкреслюю, дуже ресурсоємний об’єкт інфсраструктури. Його утримання в належному з точки зору безпеки польотів та сертифікаційної відповідності національним та міжнародним нормативним вимогам, задача нелегка і досить обтяжлива для аеропорту і регіональної влади у фінансовому сенсі.


– Як формуються ціни на авіаквитки? Чому переліт Ужгород Київ є таким дорогим? Адже європейські авіарейси є дешевшими при  довших відстанях?

– Для конкретної відповіді на це питання необхідно розставити вірно акценти. Ціноутворенням на авіаційні перевезення займається безпосередньо авіакомпанія, що здійснює ці перевезення. Аеропорт є експлуатантом аеродрому, тобто надає послуги авіакомпаніям, що здійснюють авіаперевезення і пасажирам в частині їх комерційного обслуговування в аеровокзальному комплексі, при посадці у повітряне судно і відповідні послуги по прильоту. Вартість послуг аеропорту є складовою у тарифах перевізника. Такими складовими є ще багато чого, як то авіапаливо (основний чинник ціноутворення на послуги авіаційного транспорту, до 60% собівартості), вартість управління повітряним рухом, і звичайно витрати самої авіакомпанії на утримання персоналу, техніки і таке інше. Тому це питання для більшої об’єктивності потрібно задавати керівництву авіакомпаній.

Ми з Вами домовлялися про професіний підхід до даного діалогу, тому в мене прохання оперувати об’єктивними, а не суб’єктивними термінами ( це я стосовно дорого – не дорого). Частково Ви даєте відповідь на своє питання – чим більша відстань повітряної лінії, тим більша ймовірність, що використовується повітряне судно не регіональне а середньомагістральне, у якого більша пасажиромісткість, адаптовані до більш дальніх перельотів тактикотехнічні характеристики й відповідно меньше ресурсне навантаження на одне пасажирське крісло. Другими словами питомі операційні витарти на одного пасажира при здійсненні середньомагістрального перельоту 100-120 пасажирів меньші, ніж регіонального перельоту 35-45 пасажирів.

Вартість квитків залежить від завчасності його придбання і місця придбання. Якщо купувати авіаквитки на сайті авіаперевізника (в нашому випадку АК «Мотор Січ»), то наприклад на 21 березня квиток з Ужгорода в Київ обійдеться у 982 грн., а в обидва боки – 1885 грн. А на 28 березня вже відповідно 886 і 1550 грн. Якщо придбавати квитки в агенції з продажу квитків – додається такса агенції.

І взагалі, ціни і тарифи авіаційної галузі є об’єктом ретельного нагляду антимонопольного комітету України. Тому я би скоріше переніс питання вартості авіаквитка в площину загальної покупної спроможності населення.

– Чи бачите ви перспективи у авіасполучення Закарпаття-Київ чи Закарпаття-європейські столиці за такого стану цін на квитки?

– Припинення регулярного сполучення між Києвом та Ужгородом кожен раз відбувалося з комерційних причин. Незначний пасажиропотік, ще досить незначний доцентровий відносно Закарпаття туристичний трафік призводить до нестійкості попиту на авіаперевезення.

Однак авіаційне сполучення зі столицею України залишається суспільно важливим для регіону. Саме тому Голова Закарпатської обласної адміністрації Ледида О.О. звернувся до президента АТ «Мотор Січ» Богуслаєва В.О. із пропозицією відновити сполучення авіакомпанією «Мотор Січ» і було досягнуто спільне принципове рішення. Надалі вже авіаційні спеціалісти підготували все необхідне і з 25 лютого відновили рейс.

У відповідності до пунктів 1, 2 статті 96 нового Повітряного кодексу України:

«1. Суспільно важливі повітряні перевезення забезпечуються авіаперевізником з метою надання послуг з повітряних перевезень із дотриманням встановлених вимог щодо тривалості, регулярності, місткості і тарифів, яких авіаперевізник не став би дотримуватися у разі, якби він керувався тільки власними комерційними інтересами.

2. Уповноважений орган з питань цивільної авіації може прийняти рішення про обслуговування певної повітряної лінії з незначним повітряним рухом, який є важливим для міста або регіону, в рамках виконання зобов'язання, що має суспільно важливий характер, з дотриманням авіаперевізником встановлених вимог, зокрема щодо безперервності та регулярності повітряних перевезень, обсягу та рівня оплати за здійснення повітряних перевезень. Відповідне повідомлення з цього приводу публікується у друкованих офіційних засобах масової інформації.» …

ОДА звернулася до Державіаслужби України про прийняття відповідного рішення  і отримала відповідь, що Державіаслужбою України в межах своєї компетенції проводиться робота з розробки нормативно-правової бази, яка забезпечить встановлення дієвого механізму ефективного впливу на ситуацію, пов’язану з необхідністю забезпечення життєво важливих потреб держави та населення у повітряних перевезеннях. Зокрема планується встановити взаємозалежність між кількістю наданих прав на експлуатацію міжнародних повітряних ліній та дозволів на виконання польотів та між:


? Кількістю виконання регулярних рейсів в межах України;
? Кількістю затриманих та відмінених рейсів з вини авіакомпанії;
? Рівнем виконання авіаперевізником своїх зобов’язань перед пасажирами(кількість звернень громадян щодо неналежного обслуговування);
? Кількістю суспільно важливих перевезень, які виконуються авіакомпанією, тощо.

Такий підхід буде мотивувати авіаперевізників до збільшення кількості виконання внутрішніх польотів, розширення географії польотів, що, в свою чергу призведе до збільшення конкурентності на внутрішньому ринку авіаперевезень і, як наслідок, до зменшення тарифів, а також до підвищення мобільності населення, якості обслуговування пасажирів та збільшення обсягів перевезень.

?А поки розробляється цей механізм, всі суб’єкти, що залучені до роботи на цьому рейсі, надали максимальні знижки на свої послуги на період «накатки» рейсу, інформаційного розголосу про відновлення рейсу. Цей період – 2 місяці.

Ведуться переговори про відкриття чартерних рейсів на регулярній основі в період літньої навігації і міжнародних рейсів, як тільку буде узагальнена інформація про потенційних замовників таких рейсів з числа потужних підприємств Закарпатської області. А далі – кон’юнктура ринку дасть нам відповіді на питання.

– Чому у такому поганому стані перебувають споруди аеропорту? Стеля, яка тече, побита плитка біля будівлі аеровокзалу… Чи будуть ці недоліки усуватися, коли і яким коштом?

– Стеля, яка тече, це наслідок недавнього буревію і результат закінчення запасу міцності м’якої покрівлі, виконаної при будівництві господарським способом за радянських часів. А якщо серйозно, усунення протіканння розпочнеться за перших ліпших погодних умов.
Привокзальна площа є місцем загального користування, і як це не дивно – улюбленим місцем відпочинку молоді, батьків з дітьми. А підлітки активно катаються на скейтбордах, ролерах, гірських велосипедах. Отже непритаманні навантаження (використання пандусів і поребриків як перешкоди для долання) і велика кількість циклів замороження-розмороження цієї зими призвели до руйнування плитки на парапетах.

Діє цільова Програма підвищення ефективності функціонування Закарпатського обласного комунального підприємства «Міжнародний аеропорт Ужгород». Основною метою програми є стабілізація фінансово – економічної діяльності та підтримання працездатного підприємства з використанням наявного виробничого потенціалу.

Цією Програмою передбачається фінансування з обласного бюджету і доходів підприємства заходів по капітальному ремонту і реконструкції основних засобів, в тому числі будівель і споруд. Тому ми готуємося до цих робіт і будемо їх виконувати як власними силами, так і у відповідності і з заходами Програми.

– Як сталося, що господарство аеропорту допустили до очевидно настільки поганого стану?

– Закарпатською обласною радою щорічно приймається рішення про залишення в підприємстві коштів, що мають перераховуватися до обласного бюджету за оренду об’єктів, що є на балансі аеропорту і скеровування їх на утримання будівель і споруд. Однак цих сум недостатньо для утримання такого великого цілісного майнового комплексу. І в період зимової навігації, коли доходи підприємства знижуються (авіагалузі властива різко виражена сезонність), а витрати на енергоносії і паливо різко зростають, ми вимушені ці кошти використовувати для забезпечення операційної діяльності, поповнення обігових коштів.

І знову ж таки повертаємося до відсутності аеропорту Ужгород в Державній цільовій програмі розвитку аеропортів на період до 2023 року. Найближчі аеропорти Чернівців, Івано-Франківська фігурують у доповідях під час брифінгу Кабінету Міністрів України. Для прикладу: «…Для розвитку курорту Івано-Франківщини наша допомога буде полягати у повній модернізації аеродромного комплексу…».

Отже стратегія розвитку Закарпатської області, як рекреаційного і туристичного регіону за відсутності діючого аеропорту втрачає частину свого потенціалу.

Очевидно, що доходів підприємства за відсутності базової авіакомпанії, і обмежених можливостей місцевого бюджету на підтримку об’єктів авіаційної інфраструктури наряду з моральним і фізичним старінням основних засобів, недостатньо, що призводить до таких наслідків.

– Звідки ви очікуєте допомогу у першу чергу? Влада, інвестори, інше?

– Звичайно, що в першу чергу розраховуємо на допомогу влади. Поки що, у склавшійся ситуації, інтерес до аеропорту у вигляді державно-приватного партнерства не спостерігається. Дуже добре розуміємо всю складність проблеми і яких зусиль вартує регіональним органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування буквально викроювати кошти на фінансування Програми підвищення ефективності функціонування Закарпатського обласного комунального підприємства «Міжнародний аеропорт Ужгород»

– Чому колектив аеропорту є таким закритим у спілкуванні? Ми намагалися поговорити з вашими колегами – ніхто з них не дає ніяких коментарів, касир зачиняється у касі, перед журналістами зачиняють двері.

– Знаєте, останнім часом діяльністю аеропорту Ужгород зазвичай цікавляться не для висвітлення проблем і шляхів вирішення, не для отримання об’єктивної інформації, а для певного формування думки пересічного громадянина. І щоб, вибачте за русизм, «тиснуть заказную статейку» не гребують ні вихоплюванням із контексту, ні відвертим пересмикуванням фактів. А для більшої «ваги» залученням коментарів «занадто компетентних суспільних діячів, особливо в галузі авіації». Тому не дивуйтеся. Я цілком таку реакцію колективу відношу на сумління і професіоналізм журналістів.

А обережність у спілкуванні після такого досвіду гарно висвітлив Станіслав Єжи Лєц «Не встречайте людей с рапростертыми руками – так им будет легче вас распять»

Олександр Попович, для Мукачево.net
Якщо ви знайшли помилку, виділіть текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
Коментарі -
Зачекайте...