Мер Мукачева – про гроші, озеленення, водоканал, освітлення вулиць, дороги, притулок для собак і не тільки.

Днями Мукачево.net вирішило розпитати Золтана Ленд’єла про ключові проблеми міста та перспективи їх вирішення.

– Як Мукачево пережило зиму?

– Нормально. Хочу нагадати, що це вже друга зима, відколи мукачівці перейшли на індивідуальне опалення своїх господарств. У цьому  дуже позитивні зміни, тому що кожен може грітися по своїм можливостям, не зважаючи  на примхи міських газових структур.

Це вже не так, як було раніше: державні органи вирішували, чи надавати ліміти на газ, чи ні, чи відключати від громадян газ, або тимчасово затримати і т.д.

Після того, як приватизували Закарпатоблгаз, все кардинально змінилось: хочеш мати газ – плати, не хочеш – твоя справа. Все вирішуєш ти сам, індивідуально, тим самим не залежиш від когось. Ми вже давно відійшли від системи побудови такого суспільства, в якому кожному по потребам, а від кожного – по можливостям.

Сьогодні картина змінилася: від кожного вимагається конкретна передоплата за ті послуги, якими людина бажає скористатись.

Звісно в такій ситуації є свої переваги та недоліки. Але недоліків набагато більше у випадку, коли мова йде про надання послуг комунальними підприємствами, такими як, наприклад, «Мукачівводоканал».

– До речі, «Водоканал». Прокоментуйте ситуацію, яка склалася на підприємстві?

– Як правило, перебої з водопостачанням бувають тільки під час якихось аварійних ситуацій. А так, вода в місті Мукачеві подається зранку, в обід та ввечері. Є спальні райони, де водопостачання йде цілодобово. Над цим ми й працювали останні роки.

КП «Мукачівводоконал» – підприємство, яке працює за старим принципом госпрозрахунку. Це означає, що їм всі мають «дати». Інколи вони навіть до мерії звертаються з проханням про надання заробітної плати. Ми що, зобов’язані виплачувати їм зарплату? Лише минулого року виділили 8 мільйонів гривень для «підтримки штанів». А за ці 8 мільйонів можна було зробити багато доріг, хіба ні? Вони ніколи не будуть ефективно працювати. Там нічого не знають про госпрозрахунок, не розуміють, що якщо відсутні доходи, то й видатки потрібно скорочувати. Повинен бути баланс.

Ще одна проблема – модернізація Мукачівводоканалу. Вже на наступній сесії Мукачівської міськради ми будемо приймати рішення з цього приводу. Їм потрібно міняти саму систему управління, будувати свою економіку на ринкових відносинах. Наприклад, директор подібного приватного підприємства, який працює в комунальній сфері, має зарплату близько 13 тисяч гривень, більшу як мер міста Мукачева. Тому він і виконує свою роботу, не думаючи, де ще можна заробити грошей для своєї сім’ї. А тепер ви запитайте, яку зарплату має директор КП «Мукачівводоконал» Боднарук Михайло Юрієвич – до 3 тисяч гривень, і то я маю сумніви. Тому цю застарілу радянську систему госпрозрахунку потрібно змінювати. Хоча від них не йде жодна ініціатива. Вони глибоко застрягли у цьому «болоті».

Зараз я все детальніше поясню. Наприклад, є звичайний контролер, який мав би хоча б раз у місяць перевіряти ситуацію на своїй вулиці. З листопада місяця, у центрі нашого міста по вулиці Пушкіна, працює перукарня, яка не платить за водопостачання. Чому це повинен знати я, а не контролер водоканалу? І ви не повірите – він і надалі там працює. Безпере, якби я був там директором, він би у мене не працював. Тому висновок: структура, яка не має змоги заробити собі на проживання, повинна бути ліквідована.  

– Ви згадали про дороги. Нещодавно, прем’єр-міністр України Микола Азаров заявив, що цьогорічні зимові перепади температур стали причиною погіршення стану державних доріг. Натомість, за його словами, на сьогоднішній день вже відремонтовано більше 90 % з них. Вірите словам прем’єра? І який стан доріг в Мукачеві?

– Звісно, це ілюзія. Цього року Україна показала всьому світові, які у нас дороги. Чому? Ми маємо 5 мільйонів гривень на проведення «ямкового» ремонту дорожнього покриття. Навесні наступного року ми зустрінемося і знову будемо говорити про «ямковий» ремонт наших доріг. Де б я не працював за останні 22 роки – в Тячеві, Берегові, Ужгороді або Мукачеві, завжди одні й ті самі проблеми. А чому? Тому що, якщо ремонтувати наші дороги так як в Європі, то за ті 5 мільйонів гривень ми можемо зробити лише 500 метрів, все інше – залишити в ямах.

Нещодавно  я мав змогу їздити по Європі. За той час, який я побував у Чехії та Австрії,  ніде не зміг помітити жодної ями на дорозі. Перебуваючи з дружнім візитом в Їіглаві (край Височина), куди ми їздили з обласною делегацією, я наголосив своїм товаришам, що даю один євро тому, хто помітить яму в Їіглаві. І звісно, що перемога в спорі була за мною. Там повністю відсутні ями на дорогах!

Ми також маємо змогу мати подібні дороги. Але для того потрібно вкладати не 1см шар асфальту, такої товщини як папір для сигарет, а хоча б 7 – 8 см. Одночасно, під шаром асфальту повинна укладатись хороша основа. І тоді дорога прослужить нам десятки років без ремонту.

Що говорити про Мукачево, якщо навіть на Одеській трасі біля Києва, де головою Київської МДА О. Поповим було виділено достатньо коштів для капітального ремонту, працівники дорожніх служб продавали машини спеціального бітуму в приватний сектор. Про що тоді може йти мова далі?

Відрадно, у Мукачеві є переваги. Більшість доріг підходять для нормальної їзди, особливо там, де ми виклали бруківкою. Це – вічні дороги. За останні роки, одночасно міняючи вуличні підземні комунікації,  викладено бруківкою вулиці Духновича, Стуса, Садову, Короленка, перебирали дорогу в напрямку міського вокзалу від центру міста. Які б зимові умови не були, наші дороги з бруківки залишаються незмінні.

Окрема проблема – бічні дороги, на яких ще з радянських часів не було твердого покриття, чи підземних водостічних каналізацій. По можливості – вирівнюємо ґрунтову поверхню грейдерами.

– Чи розблоковано вже кошти на рахунках міста?

– Ми всі знаємо, куди ті кошти направлені – на виконання державних зобов’язань. Держава не отримує кредити МВФ, а за газ потрібно платити. Одночасно потрібно і пенсії громадянам виплачувати, розраховуватись за інші кредити і т.д. Тому, нічого кращого придумати не змогли, як запозичити міські кошти, і не лише в Мукачева.

Загалом, це дуже великі суми – 25-30 мільйонів гривень, і це тільки по нашому місту. Наприклад, минулого року ми не змогли розрахуватись за виконані роботи на суму близько 3,2 мільйонів гривень. Усе через блокування коштів. Парадоксально, гроші на рахунках є, а користуватись ними не можливо. А це означає, що заблокували не частину грошей, а всю суму (близько 30 мільйонів гривень). Сподіваюся, рано чи пізно ці гроші до нас повернуться.

Вже на початку цього року держказначейством було розблоковано близько 10-15% від загальної суми. Але нам дуже важко підписувати контракти на проведення робіт, не маючи впевненості, чи будуть всі кошти розблоковані. Щоправда, знайшлась одна фірма, яка буде проводити ремонтні роботи в кредит. Вони розуміють нашу ситуацію. Тобто, я сьогодні не можу з впевненістю сказати, що якщо прийде до нас якась підрядна організація з актом виконаних робіт, то ми протягом 3 банківських днів зможемо з ними розрахуватись.

Тому, відповідь на ваше запитання – ні, кошти повністю не розблоковані.

– Як тоді бути з реставраційними роботами у Мукачівському будинку офіцерів, який мають переобладнати під сучасний Міський будинок культури?

– Вже є юридична особа, яка виграла тендер на реставраційні роботи. Це ІТВ «Сервіс». Ми прийняли та затвердили план-графік будівництва. І нещодавно, вже розпочались певні будівельні роботи, тому Будинок офіцерів було огороджено. Гроші на реставраційні роботи у нас зарезервовано, а це  близько 14 мільйонів гривень. Ми домовились так, що гроші вони будуть отримувати за конкретно виконану роботу. Є таке економічне поняття як «процентовка». 

Ми пройшли дуже важливий етап. Він тривав майже цілий рік. Це етап розробки проектної документації.

У новому міському будинку культури збудують повністю новий глядацький зал зі сценою та балконом. Це хороший проект, і маючи під нього кошторис, ми змогли вийти на тендер, який включав майже 14 мільйонів гривень.

Перед тим як компанія ІТВ «Сервіс» виграла тендер, ми добре вивчили її. Це ужгородська компанія, яка має чисту репутацію в роботі з державними установами. Вони займались будівництвом у Міжгір’ї та Рахові. Тому, маємо надію на ефективну співпрацю.

– Нещодавно Мукачево відвідав посол Австрії. Про що домовлялись?

– Посол Австрії побачив, що їхня країна – одна з найпотужніших інвесторів у нашому місті. Вдалий приклад – фірма з утилізації твердих побутових відходів «AVE». Також, посол Австрії мав змогу відвідати «Fischer» – одне з найбільших підприємств по виробництву лиж та хокейних ключок у світі. Детально ознайомившись з потенціалом промисловості нашого міста, у пана посла виникло позитивне враження. Він запропонував, і ми домовились, що у квітні він разом із делегацією інших послів приїдуть до Мукачева. Планується, що тоді приїде і посол Японії разом з керівництвом компанії Panasonic, так як на нашому новому заводі Flextronics виготовляються телевізори цієї корпорації для російського ринку.

– Розкажіть, будь-ласка, про новий формат роботи притулку для собак, адже на останній сесії міськради його вивели з підпорядкування комбінату благоустрою.

– Притулок зведений за спонсорські кошти Віктора Балоги.  Сесією Мукачівської міської ради також було виділено 250 тисяч гривень для подальшого утримання собак в притулку.

Сьогодні вперше на Закарпатті притулком буде займатися абсолютно незалежна структура під керівництвом захисників тварин. Комбінат благоустрою більше безпритульними тваринами в Мукачеві не займатиметься.

Притулок може утримувати близько 60-70 собак, яких справно годують сухим якісним кормом. Не в кожному дворі так кормлять собак.

Так, тварини сидять в клітках, але час від часу їх випускають погуляти у вольєрі, побігати. На жаль, мало хто з людей приходить, аби забрати собі собаку.

– З 1 березня ужгородці платять за проїзд у маршрутках не 2 гривні, а 2,30. Чи не відбудеться подорожчання і у нас?

– Поки що до мене не надходили жодні письмові заяви або звернення перевізників. Думаю, що найближчим часом ціни на проїзд залишаться такі, як сьогодні.

– Не можемо оминути тему освітлення вулиць.

– Нещодавно на вулиці Червоноармійській були замінені дерев’яні опори стовпів на залізобетонні. Зрозуміло, що наші світильники з вулиці демонтовані. Тепер хто буде ставити нові? Зараз ми з працівниками відповідних служб виясняємо ситуацію.

Гостро стоїть проблема освітлення бічних вулиць на окраїнах міста. Окремої уваги потребує питання про заміну звичайних світильників на енергозберігаючі. Ці всі пункти входять до нашого загального плану. І, відповідно, на їх виконання потрібні великі кошти, частина яких уже передбачена у бюджеті.

– І на останок хотілося б поцікавитися чистотою та озелененням міста.

– Днями ми разом з заступниками радилися щодо досадки дерев, які були зломлені вандалами. Я ніяк не можу зрозуміти тих людей, які це роблять. Вони повністю аморальні, невиховані особи, які живуть поруч з нами. Але, на жаль, ми не в змозі себе ізолювати від їхньої присутності. Ми знову, всім їм на зло, будемо висаджувати дерева та озеленювати місто Мукачево.

І слава Богу, ми не єдині в цьому прагненні. Сотні дерев були куплені за рахунок Віктора Івановича Балоги, але і ми з бюджету міста намагаємось виділяти певну суму коштів на подібні закупки.

Надалі продовжуємо боротись з проблемами засмічення вулиць, їх очисткою. Самі мукачівці засмічують рідне місто. Виховані громадяни такого собі не дозволяють.

• Золтан Ленд’єл
• мер мукачева
• Мукачево
• притулок для собак
• Мукачівводоканал