Локального паводку зазнав Хуст на Закарпатті (ВІДЕО)

 Цього можна було б уникнути, кажуть місцеві, якби русла річок були чистими. Там, де від сміття та дерев у воді вже позбавилися, повеней не бояться. Шлях весняної води Закарпаттям - відстежували наші кореспонденти.

Великі повені починаються з малих річок. Це неодноразово відчували на собі жителі села Шенборн. І ще два тижні тому покликали водгосп, аби той розчистив захаращений кілометровий канал.

Роботи коштували 26 тисяч гривень. Канал майже розчистили - і тепер уже працюють за межами села.

Віктор Легеза, сільський голова с. Шенборн Мукачівського району:

- Цей канал називається річка Коропець. Вона не була очищена більше 30 років і при таких сильних дощах - підтоплені сільгоспугіддя, і землі прижитлових будинків. І з метою попередження ми вже взялись цього року, у нас були деякі кошти за допомогою управління водного господарства в Мукачівському районі ці роботи були виконані. 

Це одна з небагатьох сільрад в області, яка не пошкодувала грошей на впорядкування русла, розповідає керівник Мукачівського водгоспу. Він впевнений: якби тих, хто засмічує річки, штрафували, кошти знайшлися б і в інших громадах.

Михайло Мікуланінець, начальник Мукачівського міжрайонного управління водгоспу:

- Нема впливу, чи штрафних санкцій голів села, щоб якось наказувати населення. За багато років не проводилось чистка від намула. Люди, плюс сміття скидують у дані канали, тому і були затори.

Вода з малих закарпатських річок і потічків збирається на найбільшій насосній станції в Західній Україні. Ось вона - у селі Червоне Ужгородського району. Тут силами природи керують вже у ручному режимі - скидають воду або в річку Тису або в Латорицю.

Василь Морський, головний інженер Ужгородського міжрайонного управління водгоспу:

- Вся вода, яка сходить з гір, йде по Латориці і тут, получається, розливається. І тут потихеньку вода йде на словацьку сторону. Бувають такі періоди, що до місяця вода стоїть в поймі Латориці.

Рівень води на закарпатських річках нині підвищений, але людям це не загрожує, переконують водники. Перша хвиля пройшла на початку лютого і її витримали.                  

Володимир Чіпак, начальник басейнового управління водних ресурсів р. Тиса:

- По статистиці у нас немає жодного місяця в історії Закарпаття, де б не було паводків. В нас є унікальна можливість по автоматизованій системі оцінювати ситуацію через кожних 5 хвилин.

В області - близько 40-ка небезпечних місць, за якими постійно треба стежити, розповідають експерти. А тому кризовий центр у водгоспі працює цілодобово. На цих електронних картах видно, звідки і в якому обсязі йдуть опади та, коли їх очікувати на Закарпатті.