Бабуся з Нового Давидкова заробляє на життя продаючи хрін

Зручно вмостившись просто на східцях базару, баба Марія розкладає по купках хрін. Тут же поруч і малі двохсотграмові баночки з уже готовим натертим пекучим корінцем. А на клаптику картонного ящика напис: «Куплю малі скляні баночки». Довго нудьгувати бабусі не доводиться. З’являються перші покупці. «Почому ваш хрін?» — питає середніх літ жінка.

«Ось ці маленькі корінчики по 2 гривні за штуку, більші — по 3, а ось ці великі — по 5. Баночка тертого хрону — 7 гривень. Скуштуйте-но, він надзвичайно міцний. До м’яса, сала чи риби — саме те, що треба» — прихвалює пані Марія свій товар. За хвилину баночка тертого хрону та два корінці перекочовують у кошик покупця.

І дійсно, до святкового столу тертий хрін — незамінний. За словами продавщиці, вона живе у Новому Давидкові на Мукачівщині. Тут цей пекучий корінець культивує майже кожен господар. Недарма жителів цього мальовничого села, що на лівому березі річки Латориці, прозвали хріняшами. За радянських часів у селі вирощували майже тисячу тонн цього пекучого корінця. Та руйнівний паводок 1998 року знищив добру дещицю природних насаджень. Саме з того часу хрін доводиться висаджувати двічі в році — навесні та восени. Заготовляють його до пізньої осені, а зберігають у спеціально викопаних ямах. Заготівля хрону — бізнес сезонний. Він починається влітку, коли рослина відцвіте. Баба Марія стверджує: щоб хрін не займав велику частину городу, вона висаджує його й у міжряддя картоплі. Таке сусідство сприятливо впливає на бульбу, вона не заражається фітофторозом й добре росте.

Старенька також розповіла, що за радянських часів селяни мали неабиякий бізнес. Вони возили хрін у Москву, Ленінград, Мінськ, міста Прибалтики. З цього мали великий виторг. Саме хрін допоміг не одному селянинові побудувати хату, купити меблі, холодильник, пральну машину та іншу побутову техніку.

На запитання, чи можна збути цей незвичайний продукт на місці, щоб не везти його на ринок, старенька відповіла: «Айно, приїжджають у село заготівельники, айбо платять вельми слабо. За кілограм пропонують всього одну гривню. Та я за один маленький корінець на базарі прошу дві гривні, і люди із задоволенням його беруть».

У ці зимові дні товар баби Марії користується неабияким попитом. Особливо добре розходяться баночки з тертим хроном. Ось дві словачки із Михайлівців, понюхавши вміст скляної посудини, охоче купують аж по три. Виявляється, беруть не тільки для себе, не забувають і про родичів. Стверджують, що у них такого не купиш, тим паче за такі малі гроші. Беруть тертий хрін й угорці, купують його й заїжджі російські туристи. Крім баби Марії на ринку продають цей фітонцид й інші селянки. Кажуть, що саме тепер для них зірковий час для збуту такого специфічного товару. А ще його добре розкуповують перед Великоднем й під час епідемії грипу.

До речі, хрін має дуже багато лікувальних властивостей. Водним розчином хрону варто полоскати ротову порожнину і горло. Це неабиякі ліки від ангіни, фарингіту, стоматиту. Цей настій готують так: 10 г хрону залити 100 грамами води, настояти 3 години й процідити. Процедуру робити двічі-тричі на день. Таким же розчином варто двічі на день обмивати веснянки чи плями на тілі. Дуже доброю для зміцнення всього організму є суміш: 100 грамів хрону перекрутити на м’ясорубці, додати сік одного лимона. Тримати у холодильнику, вживати по столовій ложці раз на добу перед їжею. Помічний цей фітонцид також від гастриту, вірусного гепатиту, він також відмінний сечогінний засіб, а ще корисний для діабетиків. Дуже добрі ліки готують із пекучого корінця також від радикуліту, м’язового болю та від застуди. Для цього потрібно із хрону зробити кашку й прикласти її до больового місця. Однак довго тримати компрес не слід, щоб не спричинити опік.