На Закарпатті традиційну українську кутю споконвіку замінюють бобальки. Ця страва надзвичайно смачна і корисна.
Готують бобальки, дотримуючись прадавніх традицій – розповідає 64-річна Юстина Монда із селища Середнє. До роботи вправна господиня береться в гарному настрої. Спочатку замішує тісто. У теплій воді розводить дріжджі, додає цукор, сіль і борошно. Як підкисне – підмішує.
«Наші предки готували, і ми змагаємося не залишати такі традиції», - каже пані Юстина.
Із дріжджового тіста робить невеличкі кульки, завбільшки з горіх. І в духовку. Спечені бобальки – твердуваті, їх пом’якшують окропом.
Чаклувати над бобальками бабусі допомагає онука Кристина. Святкову страву приправляє медом або цукром. Потім посипає горіхами.
Бобалькам закарпатці приписують надприродні властивості. Вони є символом об’єднання роду. Здатні хвороби відганяти, надавати людині сили та зберігати мир у сім’ї.
Смачні бобальки на столі - впродовж усіх різдвяних свят. Їдять їх із молитвою і на Різдво, і в Бабин вечір, перед Водохрещем.
«Вони робляться із пшеничної муки, яка колись дуже рідко з’являлася на столах наших краян, тому що основні страви були з вівса і ячменю. Вони символізували якраз родючість. І коли вживалися бобальки - це символізувало, що весь наступний рік буде такий багатий, такий смачний, такий солодкий, як ця страва», - розповідає краєзнавець Владислав Товтин.
Мають закарпатські бобальки ще й містичне значення. На них ворожать дівчата. Кладуть бобальки перед котом. Чию він з’їсть, та упродовж року вийде заміж.
Коментарі