Новий рік, який пахне порохом, або Дещо про святковий салют з перших рук

Чим Новий рік пахне для вас? Для когось – мандаринами. Ще для когось – ялинкою, олів’є, святковим пирогом чи імбирним печивом. Але є люди, для яких новий рік пахне порохом. Це – любителі феєрверків.

Власне, любителями ми є всі, бо рівно о 00:01, як тільки випито келих шампанського, ми всі ділимося на дві групи. Тих, хто виходить на площі, вулиці, подвір’я, балкони, щоб вистрелити припасені феєрверки. І на тих, хто із задоволенням виходить на балкони чи припадає до вікон, щоб подивитися на святкову гру вогню у нічному небі. Забаву цю придумали китайці понад 8 століть тому. І зараз вона доступна кожному. Щоправда, є й ті, хто займається феєрверками професійно – продає їх як розвагу людям, які святкують.

Влаштувати видовищний салют, зробити це безпечно – ціла наука. І нашим співрозмовником став майстер феєрверків. Він – закарпатець, живе серед нас і заробляє на життя тим, що знає як, перетворивши на вогонь ваші гроші, ефектно випустити їх у небо.

Але через специфіку професії (діяльність ліцензується і конкуренти теж з’являються), між нами була домовленість – без імен. Тому будемо його між собою називати просто Піротехнік.


Легковик  - у повітря

– Піротехніка і феєрверки - це професія чи хобі?

– Навіть не знаю. Це, напевно, один з тих випадків, коли хобі – це професія.

– Ти займаєшся цим цілий рік, чи є протягом року періоди «жнив»?

– Є, звичайно, періоди свят і періоди відпусток чи буднів. Напевно, як і в будь-якій професії. Це святкова професія. Ми як гінекологи, як турагенти – працюємо там, де інші відпочивають.

– А які ще святкові професії ти б назвав? От ти приходиш на свято і людей яких професій ти бачиш довкола себе?

– Це обов’язково ведучий, весільний тамада, бачу фотографів, операторів, звукарів, бачу персонал, офіціанток, які теж працюють на святах. Бачу адміністраторів ресторану чи готелю.

– І яка частина свята – твоя?

– Моя частина – фінальна. Після неї ще довго триває «затухання», тому що фейєрверк дає вибух емоцій і люди після нього хочуть ще трохи погуляти. Зазвичай після фейєрверку настає друга хвиля свята.

– Окрім весіль які свята ще тобі доводиться обслуговувати?

– Дуже часто це корпоративи. Дні народження, але це рідше. Тому що вартість такого задоволення немала. Ну і день народження – кожен рік. Замовляти салют кожен рік – не кожному по кишені. Феєрверки більше дозволяють собі замовити на весілля. Все-таки раз у житті таке свято буває.

– У скільки ж обходиться фейєрврк?

– Мінімальну установку можна купити і за $100. А далі вартість піднімається до безкінечності практично.

– Безкінечність – це умовно, так?

– Ну, вживану Таврію можна запустити у повітря... За один раз.

– Фейєрверки яких країн і якої якості ти використовуєш?

– Ми вже роками користуємося топовими фейєрверками. Насправді є один нюанс, який дуже багато що пояснює. Практично вся піротехніка виготовляється в Китаї. Зовсім невеличка частина – у Європі. Знаю, що в Португалії є завод. Про заокеанських виробників не говоримо, тому що це вже зовсім інша розмова. А в Європі робоча сила значно дорожча і тому вартість однієї невеличкої установки в Португалії може коштувати половину вартості всієї установки фейєрверку, який ми можемо зробити тут. От такі масштаби: там – одна установка, тут – половина фейєрверку за ті самі гроші.

– А зі скількох установок фейєрверк складається? Приблизно.

– Залежить від масштабу. Можуть 10 установок бути пов’язаними а може бути й одна. Є батареї по 100-150 пострілів на 1,5-2 хвилини, які можна поставити і вони будуть вистрілювати.

– А по тривалості 1,5-2 хвилини – це хороший фейєрверк?

– Ну, слабуватий, але непоганий. Все залежить від клієнта: якщо він „пристріляний” і бачить салют, скажімо, щотижня, то його важко чимось здивувати. Якщо ж середньостатистичний обиватель замовляє фейєрверк наприклад, на Новий рік, то тривалості у хвилину – цілком достатньо. Вище криші.


Щось пішло не так – лягай!

– Ну а вибагливих клієнтів тобі є чим здивувати? Якісь особливі «секретики» для них притримуєш?

– Є, звичайно. Завжди можна придумати щось нове, але не завжди можна знайти, хто за це заплатить. Здивувати завжди можна чимось новим.

– А під час шоу ти ж виконуєш ще й обов’язки режисера? Визначаєш, у якій послідовності йдуть фейєрверки, плануєш інші нюанси? І цікаво, скільки основних ефектів є у фейєрвеерків?

– Основних ефектів є близько 30. Вони можуть відрізнятися кольорами. Якимись мікроефектами. Є «Китайський шторм», який і справді нагадує шторм. Є «Брокада», це коли фейєрверк справляє ефект золотого дощу. Загалом, кожний виробник старається вигадати якісь свої ефекти, щоб виділитися серед конкурентів. От, мовляв, у нас є ефект «Іржавий кип’ятильник» (сміється), хоча насправді він нічим суттєвим не буде відрізнятися від інших.

– Я всерйоз зацікавився фейєрверками, коли прочитав у якомусь науковому журналі, це, здається, було затухання Радянського Союзу, про завод у Коломні, який випускав от ці люсткугелі, так?

– Так, люсткугель. Це ядро, заряд, який вилітає в небо, робить один вибух і за ним розкривається ефект всього фейєрверку.

– От, то цей завод мав поряд свій ресторан і його відвідувачі мали на столах кнопки, які вони могли натиснути і подивитися, як полетів їхній люсткугель. Вартість цього фейєрверку тобі вносили в загальний рахунок за вечерю. Це мене вразило.

– Шикарно! І мене! Суперова ідея!

– Ти, як фахівець, можливо знаєш якісь особливі використання фейєрверків?

– Чесно кажучи, не в курсі. Думаю, у світі точно хтось щось придумав. Але сама по собі піротехнічна діяльність дуже сильно затиснена правилами поведінки і технікою безпеки. Левова частка роботи піротехніка полягає в підготовці місця, території майбутнього шоу. Тобто пов’язана не з самим запуском, а з його організацією.

– Якими є основні позиції в цьому плані. Що необхідно враховувати, організовуючи майбутній фейєрверк?

– От порада людям, які хочуть самі купити і самі запустити фейєрверк. Фейєрверки в першу чергу бояться води і коли ви купуєте фейєрверки, то в першу чергу треба дивитися на стан упаковки, тому що в нашій базарній реальності усі ці фейєрверки возяться в якихось іржавих контейнерах, і дуже часто коробки бувають пошкодженими. І люди, звичайно, не хочуть нести збитки і за всяку ціну хочуть перепродати товар далі. Якщо коробкка більш-менш відсиріла, то є ризик надзвичайної ситуації, є ризик травми, ризик чогось такого непередбачуваного, що аж ніяк не піде на користь свята.

– Особисто в тебе траплялися такі екстренні ситуації?

– Траплялися, звичайно.

– І якщо щось пішло не так, то що робити?

– Лягати! (сміється) Це перше, що треба робити. Взагалі, для того, аби будь яка надзвичайна ситуація пройшла безболісно, треба вибрати правильно територію. Важливо розуміти, що ризик є завжди. Це не шматок ковбаси, яку можна понюхати і зрозуміти, чи вона не зіпсована. Тут усе запаковано. Ти подивися, все, начебто, нормально. Ну, трохи прим’ятий куточок, падала коробка. Думаєш, та ну.

Дрібниці! Я ж віддав $ 100, вистрілю нормально! Але не можна повністю довіряти тому картону. Важливо розуміти, що може щось піти не так. Тут ніхто не застрахований від того, що станеться якась непередбачувана ситуація. Не важливо, де ви купували свій фейєрверк. Може навіть зовні все бути досконалим, коробка буде цілою. Але всередині… Якийсь китаєць промахнувся. Настрій у нього був не той, не виспався, з жінкою посварився. У результаті - пороху не досипав. І заряд не вилетить, вибухне прямо в коробці, коробку розкидає на всі боки, кожен із розірваних зарядів ще по разу вистрелить і куди вони полетять – ніхто не знає.

Саме тому такий клас безпеки, такі допуски до роботи. В першу чергу треба думати про безпеку. Те, як запустити фейєрверк – діло десяте. Головне розуміти: якщо це все вибухне, то що буде?


Що менший салют – то більша небезпека

– От скажімо, компанія хоче накупити в торговій точці фейєрверків на свято. На що порадиш звертати увагу, окрім цілісності коробки.

– Чесно – не знаю... Ніхто цього не знає. Навіть люди, які виписують ліцензії, сертифікати, не можуть дати всіх порад. Ці коробки ніхто не відкриває. Кожен заряд зроблений вручну в Китаї. Там немає конвеєрної зборки. Там сидить мільйон китайців і руками це все збирають. От звідки ти можеш знати, що хтось із них щось наплутав... Неможливо передбачити. При тестуванні зарядів для сертифікації вибирають по одному заряду з кожного ефекту і приносять на експертизу. Принесли 50 зарядів. Їх перевірили, усе, начебто, в порядку: порох, хімічний склад дотриманий, не вологе, не побите, все нормально. А після цього пройшло ще 10 мільярдів зарядів. І як ти будеш шукати серед них той, який не спрацює?

– Ну це ж китайці й відкрили ці вогняні шоу та фейєрверки ще тисячу років тому...

– Так, і їх там на виробництві гине дуже багато чоловік. Просто їх, китайців, дуже багато. Насправді, ось що додам – чим менший заряд, менша коробка, упаковка, дрібніша розфасовка – тим більша небезпека. Саме ці дрібнички, петарди, міні-установки робляться у колосальних кількостях і відсоток можливої помилки, браку, неспрацювання зростає багатократно. Або ж сама установка занадто маленька, перекинулася від вітру чи від інерції першого пострілу. І тоді – лягай!

– А давай дамо поради дітям, які люблять кидати петарди та інші піротехнічні забави. Що їм важливо знати?

– Та ми й самі це робили. Пам’ятаю, з алюмінієвої пудри робили суміш, яка вибухала. Так, був ризик, що щось піде не так, але якось додумалися, що можна зробили 30-метровий провід, опустити ту шашку в криницю, бахнути її на відстані і знати, що нічого не станеться. Тобто, тримати в руках і підривати ніхто не збирався. Головне – розсудливість. Не треба жартувати з вогнем. Хоча діти все рівно будуть це робити, це ж цікаво. І казати їм „не робіть цього!” безглуздо. Вони будуть це робити, бо це властиво їхньому вікові.

Просто треба, щоб діти розуміли, що не треба кидати петарду бабусі-пенсіонерці під ноги. Бо у неї може бути слабке серце. Не треба кидати петарду у під’їзд. Так, лункий звук, просто прекрасний. Але там можуть жити люди, у яких є малі діти і вони саме у цей час сплять. Ці речі треба доносити дітям. Якщо в нас щось не заборонено, значить дозволено, але треба просто все робити, користуючись розумом..

– Я так зрозумів, що і в тебе це захоплення тягнеться з дитинства, так? „Немає дорослих, є діти, які виросли”.

– Так, і іграшки стають дорожчими.

– Як проходить твоя новорічна ніч? Скільки разів устигаєш вистрелити?

– У 12 годин ночі один раз. Приїжджаю до готелю чи ресторану, розкладаю техніку, вистрілюю, збираюся і їду геть.

– Ну, то успішно тобі відстрілятися і цієї новорічної ночі.

Олександр Попович, Мукачево.net
Якщо ви знайшли помилку, виділіть текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
Коментарі -
Зачекайте...