Іван Різак вважає, що сина вбили і готовий до ексгумації його тіла

Про це йдеться у зверненні Івана Різака до прокурора, керівника СБУ та УМВС в Закарпатській області, текст якого є у розпорядженні Мукачево.net

Прокурору Закарпатської області   
Петруні Анатолію Леонідовичу  

Начальнику УСБУ Закарпатської області 
Ситару Василю Дмитровичу   

Начальнику УМВС Закарпатської області
Варцабі Василю Миколайовичу  

Шановні Анатолію Леонідовичу, Василю Дмитровичу, Василю Миколайовичу!

Знову звертаюся до Вас, щоб переконати в тому, що справжні причини вбивства мого сина Олексія в рамках статті КПК «Доведення до самогубства» не знайти не вдасться.

Кримінальна справа уже на старті слідства повинна була бути розширена до «навмисного вбивства» і передана на розслідування до прокуратури, таким чином не втрачаючи час і знаходити справжніх вбивць та їх замовників. Наголошую на тому, що замовники вбивства належать до серйозної політико-бізнесової групи, оскільки за короткий час можуть реалізувати вбивство на замовлення, поширити за декілька хвилин в центральних Інтернет–виданнях версію, яку б вони хотіли бачити, зобов’язати виклик, а також заставити виїхати на місце подій серйозних посадових осіб спецслужб (хоча і у відставці), а також під прикриттям регіональної медицини та судмедекспертизи спробувати зробити все можливе,  щоб жертва «відповідала» їхній версії. Додатковим підтвердженням моїх слів є те, що в замовників є не тільки можливість розміщення тієї чи іншої інформації у ЗМІ, а й її правлення протягом двох тижнів, або взагалі зачистка інформаційних тверджень, які не вдалося реалізувати на місці.

Серйозний вплив замовники мають також на окремі прес-центри, а також прес-центри регіональних правоохоронних структур, які в приватному порядку «розкидають» брехливу інформацію в друкованих місцевих ЗМІ. Все це потребує детального вивчення і аналізу як в межах кримінальної справи щодо вбивства мого сина Олексія, так і в цілому з метою недопущення дестабілізації ситуації в державі.
Переконаний, що дуже серйозно треба аналізувати, і продовжую настоювати на цьому, дії медичних служб і судмедекспертизи в той вечір, оскільки до цих пір незрозуміло хто не допустив швидку допомогу о 19 годині 26 хвилині до тіла сина і яка міліція знаходилася в цей час біля багатоповерхівки, зважаючи на те, що сигнал про знаходження тіла біля багатоповерхівки у швидку поступив о 19:21 год., а у міліцію о 20:30 год.

Не втомлюся запитувати Вас, шановні керівники правоохоронних органів, що робили в цей час на місці трагедії полковник СБУ у відставці Володимир Лизанець та начальник управління охорони здоров’я Роман Шніцер? Хто викликав цю невідому міліцію? Хто викликав невідомого судмедексперта? І що вони робили з тілом, якщо не дали можливість під’їхати першій швидкій допомозі до тіла надати допомогу чи констатувати смерть?

Допускаю, що ті міліціонери (не виключаю, що вони виявляться перевертнями в погонах) разом з судмедекспертом і вищеназваними посадовими особами, як мінімум, приховували злочин, але це мої припущення, які потрібно перевірити слідчим шляхом.

Ще раз стверджую, що син Олексій не падав з ніякого поверху багатоповерхівки, тіло його не постраждало, не постраждала навіть його одежа. Нами не було знайдено ні переломів рук і ніг, ні жодної травми на обличчі. Сьогодні вперше хочу заявити, що саме мною було прийняти рішення про похорони сина Олексія на другий день в суботу, всупереч настійливому переконанню полковника СБУ у відставці Володимира Лизанця. Це було зроблено мною у зв’язку з тим, що так мені вдасться зберегти тіло вбитого Олексія і не піддавати його шматуванню певними приїжджими судмедекспертами за більш довгий час перебування в моргу з метою приведення тіла під версію падіння з 15 поверху. Нагадаю, що саме  полковник СБУ у відставці Володимир Лизанець у грубій формі з погрозами заявив про єдину версію самогубства і падіння з 15 поверху. Тому сьогодні роблю ще одну заяву – я готовий написати заяву у відповідні органи про ексгумацію тіла під контролем генеральної прокуратури та судмедекспертів, яких вона визначить. Це підтвердить те, що всі бачили навіть на похоронах – на тілі Олексія не було жодної травми.

Вимагаю розслідування яким чином і ким був завезений у морг мій син Олексій. Вимагаю допиту всіх медичних працівників, задіяних в той вечір для так-званого надання допомоги моєму убитому сину. Чи не виявиться пізніше, що вбитого сина не було зовсім біля багатоповерхівки, а з ним «працювали» і вбивали в одному з нейрохірургічних центрів, який славиться своїми політичними кадрами для оголювання університету. Адже мабуть не випадково моя дружина у день вбивства отримала виклик з Харкова у Київ для затвердження дисертації одночасно на дві дати (на 19 та 26 листопада). Прошу перевірити і цю версію, оскільки вбивці можливо хотіли, щоб син протягом тижня залишався вдома один, а після того як за півтори години до вбивства він сміючись сказав мені, що готовий бути з нами у Києві цілий тиждень, було прийняте рішення про негайне виконання спец-операції по вбивству Олексія.
Також, на користь підтвердження версії про відсутність мого сина біля багатоповерхівки свідчить і те, що мій близький родич, який прибув на місце події після виклику його міліцією не побачив жодного сліду трагедії, а пояснював це знову-таки полковник СБУ у відставці Володимир Лизанець: «Швидка допомога тільки що відвезла Олексія, а кров уже змили». Це було о 21:15 год. Запитую Вас знову, хто прибирав це місце трагедії, хто відвіз тіло у морг і хто такий Лизанець, який в той вечір був і ідеологом, і постановником, і цинічним інтерпретатором всіх подій, які співпадали з Інтернет-версіями?

Але головне!!! Чи не здається Вам, що ця людина повинна бути і процесуальним свідком. Його подальший процесуальний статус покаже об’єктивне розслідування, якщо слідчі будуть високопрофесійними і головне - принциповими.

Я догадуюсь яка серйозна піраміда псевдо сили стоїть за вбивством мого сина. Ця сила робила всілякі перешкоди для завершення навчання мого сина в магістратурі національного університету «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого», не давала влаштуватися за рекомендаціями моїх друзів в корпорацію «Епіцентр», перешкоджала моєму і його в будь-якому працевлаштуванню. Нам про все це говорили натяками, моя сім’я кожною клітиною тіла відчувала на собі останні роки цю заборону не тільки на професію, а й на життя в цілому.

Випускник магістратури підготовки слідчих кадрів для МВС України Харківського національного університету «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого» Олексій Різак розгадував це професійно, але це залишалося для нас темою обговорення на рівні жартів. Після переїзду у Закарпаття Олексій так само професійно дуже швидко розгадав потужне зовнішнє спостереження за собою і його батьками. Тому ще раз прошу перевірити дії підрозділів правоохоронних органів зовнішнього спостереження за нашою сім’єю, не виключаю, що одна з машин «наружки» і перешкодила викинути вбитого Олексія з багатоповерхівки і викликала швидку, не дозволивши злочинцям замести сліди.

Прошу Вас, також перевірити кому належать наступні номери мобільних телефонів, дзвінки з яких активно почали поступати на телефон моєї дружини саме після смерті мого сина:

-+380567365685
-+380963318883

Шановні керівники правоохоронних органів Закарпаття, ще раз прошу Вас проаналізувати ситуацію з убивством мого сина, зрозуміти серйозність намірів замовників і виконавців. Передати для розслідування справи в прокуратурі Закарпатської області під контролем генеральної прокуратури і добитися посадки на лаву підсудних від безпосереднього убивці до серйозного замовника, у хворій голові якого «народилася» така дикунська ідея.

Зі свого боку продовжую боротися і обіцяю повну підтримку слідчим, які будуть проводити об’єктивне слідство. У цьому плані надіюся на тверду позицію керівництва області обласної державної адміністрації і обласної ради. Обіцяють допомогти, у рамках можливого, і народні депутати України від Закарпаття та ін регіонів України, продовжую вірити у справедливість.

З повагою, Різак Іван Михайлович