Самогубства серед закарпатської молоді: психоаналіз трагедій
Майже ідентичні два суїциди за два дні в Ужгороді сколихнули все Закарпаття. Вони дуже схожі на те, яке сталося рівно рік тому в сусідньому Мукачеві. Однотипними їх називають і психологи.
На початку грудня 2011 року край шокував вчинок 18-річного мукачівця, який стрибнув з росвигівського мосту, начебто, через невзаємне кохання. Відтоді на місці трагедії – вінок пам’яті, а місто досі згадує трагедію.
Ще більш шокуючими видалися для Закарпаття останні три дні, адже у четвер та п’ятницю з жахливою синхронністю з 16-поверхівки в Ужгороді стрибнули два юнака.
15 листопада з даху цього ж будинку стрибнув 16-річний юнак з Мукачівщини. При собі у хлопця був студентський квиток Гуманітарно-природничого коледжу ЗакДУ. 16 листопада – 23-річний Олексій Різак, син екс-губернатора Закарпаття.
В обох випадках основною версією також є невзаємне кохання.
Мукачево.net звернулося до психолога, аби розібратися у ситуації, адже тема дуже складна і стосується всього суспільства.
«В осінньо-депресивний період зазвичай кількість самогубств збільшується. На рівні невеличкого Ужгорода кожне самогубство сприймається дуже гостро, його усі обговорюють. З 16-поверхівки з точки зору психології стрибають через те, що це найвища споруда в місті, і результат стрибка буде очевидним. Такий тип самогубства, як і повішення, притаманний для чоловіків», – пояснила Мукачево.net психолог Маріанна Колодій.
«Причин самогубств є багато, тут треба розбиратися у кожному випадку окремо. Загалом вирізняють три типи самогубств, перший – це аномічне самогубство, воно стається тоді, коли людина знаходиться в стані безвихідної ситуації, як соціально-економічної так і психологічної. Другий вид – це егоїстичні самогубства. Вони дуже емоційні, і характерні для підлітків і жінок, які хочуть привернути на себе увагу. Найчастіші причини – це психологічні травми, які виникають внаслідок непорозуміння з батьками, коханими, середовищем. Характерними для такого виду самогубства є передсмертні записки. Третій вид – це альтруїстичні самогубства, коли людина гине, рятуючи чуже життя. В Україні найчастіше можна почути саме про егоїстичні самогубства. Що стосується двох цього тижневих випадків в Ужгороді, то тут скоріш йдеться про аномічний суїцид. У молодому віці будь-яка проблема сприймається занадто емоційно, вона є гострою і значимою, однак. як я вже казала, в кожному випадку слід розбиратися окремо», – зауважила експерт.
Так чи інакше, ці трагедії повинні стати приводом для переосмислення та діалогу в спільноті, а також поштовхом до більш активної роботи психологів з молоддю, зокрема і в навчальних закладах усіх рівнів.
