Герой серіалу StarTrek та містичний символ із Берегова (ФОТО)

Насправді, що ж може поєднувати дивакуватого героя найдовшого у світі американського  фантастичного серіалу Star Trek ("Зірковий шлях") містера Спока та закарпатське Берегово?

Виявляється, що зв’язок є, хоча і досить дивний. А відшукав я його цілком випадково, коли почав збирати інформацію про ... старий єврейський цвинтар у Берегові. Але спочатку – трохи історії.

Життя єврейської общини у довоєнному Берегсасі

Слід сказати, що у довоєнному Берегові (Берегсасі) єврейська громада була досить чисельною. Відомо, що в 1880 році у місті мешкало 1795 євреїв, а у 1921 – вже 4592, а це практично складало третину всього тодішнього населення. Займалися спочатку як сільським господарством, так і дрібним бізнесом. А згодом, з розвитком промисловості, почали розбудовувати перші великі підприємства - зокрема цегляні заводи, фабрики з переробки деревини, різні артілі.

Якщо уважно роздивитися старі фотографії, то у центрі міста можна побачити купу магазинчиків з іменами їхніх господарів. А ще серед євреїв було чимало юристів, фінансистів, лікарів. До початку Другої світової війни у Берегсасі діяло дві великі синагоги, три молитовних будинки, ритуальна лазня (міква), єврейська релігійна школа (хедер). Розмовляли у місті тоді, в основному, на угорській та німецькій мові.

Міква у Берегсасі у 1920-х роках

84-річний Юліус Ріхтер, який пережив окупацію та концтабір Аушвіц, нині згадує, що "чеська влада була найдемократичнішою" і практично присікала будь-які прояви шовінізму та націоналізму. Однак все змінилося у 1938 році, коли у місто увійшли угорські війська. У 1941 році поліція арештувала 250 місцевих євреїв - їх видали німцям на території окупованої Польщі. А у квітні 1944-го практично всіх мешканців єврейської національності з міста та сіл району (близько восьми тисяч чоловік) загнали в гетто, що розмістили на території цегляного заводу. Їх майно було конфісковане, а через місяць людей відправили у табір смерті Аушвіц.

При чому зробили це дуже хитро. "Угорська влада переписала всіх євреїв під приводом оформлення хлібних карток, - розповідає Юліус Ріхтер. - Навіть дітей. Тому сховатися від арешту було неможливо. До нас додому одного разу прийшли поліцаї зі зброєю, наказали взяти лише теплі речі та дещо з посуду, і повезли у гетто..."

Кілька десятків з тих, хто вижив у пеклі війни, повернулися додому. Їх потім ще добряче "обробляли" у місцевому НКВС, закидаючи перебування на ворожій території ... Як зраду. Але кому, якій державі –було незрозуміло...  

До сьогодні вдалося зберегти небагато…

Нині у місті залишилася одна мала діюча синагога, де щосуботи збирається не надто чисельна єврейська община під керівництвом Ернеста Голдбергера.

Серед архітектурних пам’яток добре збереглася будівля ритуальної лазні (мікви) на вулиці Сечені (нині тут діє "Приватбанк"). Цей будинок в стилі сецесії зведено в 1912 році. А ось  гарна Велика синагога не вціліла - її на початку 1970-х років переобладнали під Палац культури в стилі радянського конструктивізму, позбавивши місто гарної пам’ятки.

А сьогодні тут знаходиться банківська установа. 2012 рік

Не дивно, що багато колишніх мешканців Берегова або їхні нащадки, які мають єврейське  коріння, неодмінно навідуються на старий цвинтар,  що вдалося реставрувати за допомоги меценатів. Хоча розшукати його непросто. Бо він, хоча і знаходиться поруч з християнським цвинтарем, але відгороджений високим кам’яним парканом.    

При єврейському цвинтарі мешкає старенька жіночка, яка і слідкує за порядком. Могильні  плити упорядковані, на деяких можна побачити дати навіть середини ХІХ століття. В основному це вертикальні надгробки євреїв-ашкеназі, які мешкали у Берегові і у побуті розмовляли на мові ідиш.

Цікавими є декор та символіка єврейських могильних пам’ятників. Ось тут ми і підійшли до  дивного зв’язку Берегова та містера Спока з серіалу "Star Trek".

Звідки походить «фірмовий» жест містера Спока?

Справа у тім, що у середині 1990-х в Берегові приїхав американський режисер Яйл Стром. Він знімав документальний фільм, який потім вийшов під назвою "Carpati: 50 Miles, 50 Years". В ньому розповідається про долю закарпатських євреїв, зокрема про берегівчанина Зева (Влка) Годінгера, який підлітком пережив Голокост та Аушвіц. Зустрівся навіть раз віч-на-віч з німецьким лікарем-катом Йозефом Менгеле, тим, що проводив експерименти над в’язнями концтабору, але якимось дивом врятувався від смерті...

Зев (Влк) Годінгер (праворуч на передньому плані) у малій синагозі. 2012 рік

А ось озвучувати стрічку "Карпати: 50 миль, 50 літ" запросили відомого Леонарда Німоя. Цей актор має стосунок до України, хоча і народився в Бостоні (США) в родині єврейських емігрантів. Адже його батьки родом з Ізяслава, що на Хмельниччині.

Режисер згадує кумедний випадок під час озвучки. Під час перегляду відзнятого матеріалу Леонард Німой неочікувано попросив зупинитися на одному з кадрів. Це був надгробок з єврейського цвинтаря у Берегові, де зображено дві долоні. І нагадав, що саме цей жест є "фірмовим" для містера Спока із Star Trek.

"Це коен. Коли ще дитиною я ходив до синагоги у Бостоні, то вперше побачив цей незвичний жест-символ, їм священик-рабин благословляв зібрання, - розповів актор. - Він мені дуже сподобався. А потім став навіть невід’ємною частиною мого героя у серіалі Star Trek..."

Містер Спок (Леонард Німой) та кадр з фільму про Берегово

Коени - єврейській рід священиків з коліна Аарона, які служили ще у Єрусалимському храмі, при чому статус передавався лише по батьківській лінії. Благословляючий жест коенапотім відображався і на надгробках. Скажімо, якщо зображені музичні інструменти або глечик - значить, що це могила левіта (представника коліна Левія, які були переважно музикантами та півчими при храмі). Відкриту книгу можна побачити на надгробному камені рабина, гусяче перо – на могилі переписувача святих текстів, ножиці –у кравця, прикраси – у ювеліра тощо. Палаючі свічки та зламану гілку зображували на могилах жінок. При чому, кількість плодів вказувала на кількість дітей…

До речі, зазвичай євреї не приносять квіти та вінки на могили. Оскільки вважається, що це пережиток язичницького звичаю жертвоприношення духам предків, забороненого євреям. Підійшовши до могили, ліву руку кладуть на могильний камінь. На цвинтар не прийнято приходити у суботу та релігійні свята. Також не прийнято двічі підходити до однієї могили за одне відвідування цвинтаря. А ще коенам (кохенам), нащадкам тих, хто служив при храмі, заборонено відвідувати цвинтар взагалі...

Ось така історія. Слід також додати, що на єврейському цвинтарі у Берегові поховано чимало відомих людей. Скажімо, мені вдалося розшукати могилу лікаря Ерне Гартмана, який був удостоєний звання Почесного громадянина міста за незалежної України, однак уже посмертно.На деяких пам’ятниках можна побачити дату 1944 рік і місце загибелі. Аушвіц. Цих людей ніхто не поховав, але пам'ять про них залишилася…